«Чота Крилатих» (самоназва «Команда Чота Крилатих») — 7-й курінь УСП Ключ Чайки та 18-й курінь УПС Ключ Ворона. Пласту — Національної скаутської організації України.
Особливості
Патрон: Євге́н Мих́айлович Конова́лець (* 14 червня 1891, Зашків, Жовківський район, Львівська область — † 23 травня 1938, Роттердам, Нідерланди) — полковник Армії УНР, командант УВО, голова Проводу Українських Націоналістів (із 1927). Клич: «Щасливого лету! — Згори на долину!» Основні напрямки праці: Летунське пластування. Курінні ступені: Курсант, Пілот, АС. Також має членів із-поміж не пластунів: прихильники куреня, що допомагають як інструктори чи матеріально-технічно, називаються «Диспетчери». Курінні барви: Червона, чорна, золота.
Діяльність 1. Крайовий летунський табір «Чота Крилатих»
Мета табору: Популяризація авіаційних видів спорту серед молоді; Навчання основ аеродинаміки, парапланеризму, дельтапланеризму та авіамоделювання; Розвиток спеціалізації «летунське пластування», і знань пов'язаних із авіацією.
Програма табору:
Програма змінюється кожного року відповідно до легенди. Але обов'язковими гутірками є: аеродинаміка, правила повітряного руху, парапланеризм, дельтапланеризм, авіамоделювання, будова і конструкція літальних апаратів, авіаційна метеорологія та ін. Після теоретичних занять та успішного проходження наземної підготовки учасники допускаються до польотів. Куреню «Чота крилатих» надано право від імені Федерації парапланерного спорту України давати ступінь пілота-початківця першого ступеня.
Під час табору «Чота крилатих» проходить всеукраїнській фестиваль мотопарапланеризму. Учасники мають можливість побачити пілотаж на парапланах, мотопарапланах, паратрайках, дельтапланах та мотодельтапланах. Уже традиційно для таборовиків є перегляд на великому екрані фільму «В бій ідуть одні „старики“» Л. Бикова.
2. Вишкіл провідників летунського пластування
Вишкіл для пластунів, які хочуть розвивати летунську ділянку та здавати ІІІ пробу скоба обсерватора.
3. Авіаційний вишкіл «Ешелон».
Якщо тебе цікавить українська авіація, а зокрема військова, то цей вишкіл саме для тебе. Під час вишколу ти зможеш відчути себе військовим пілотом та пробути одну добу у військовій авіаційній частині. Військова дисципліна, харчування, тренажі — все по-справжньому, за методикою української армії. На семінарах ти будеш поруч із елітними пілотами-винищувачами. Ти будеш мати унікальну можливість побувати у кабіні МіГ-29, а також дізнатись ази керування винищувачем. У програмі також екскурсія на території летовища Івано-Франківського аеропорту та можливість спостереження за роботою диспетчерів при приземленні чи злеті пасажирських літаків.
4. Авіаційний вишкіл «М'яка посадка».
Цей вишкіл є дещо подібний на «Ешелон», проте він проводиться у м. Київ, де звичайно є більше можливостей для проведення заходів даного типу. Учасники мають можливість відвідати авіакосмічний центр для юнацтва (де всі охочі можуть випробувати себе на авіасимуляторах, які аналогічні до кабін справжніх бойових літаків) і музей авіації просто неба. Особливістю вишколу у 2012 році була зустріч із першим космонавтом незалежної України — Леонідом Каденюком.
5. Парашутний вишкіл «Десант»
Програмою Десанту передбачено три рівні для учасників:
2-й рівень — для тих, хто хоче займатися летунським пластуванням, стати в майбутньому провідником/інструктором в ділянці парашутизму і вже має не менше трьох стрибків;
1-й рівень — для тих, хто хоче випробувати себе, здійснити перші у житті стрибки з парашутом;
0-й рівень — для тих, хто також відчуває себе «десантником», але ще не готовий здійснити стрибок з літака.
6. Парашутний вишкіл «UP»
7. Вишкіл з парапланеризму «Льотна школа»
Вишкіл для членів куреня «Чота Крилатих», що відбувається на чудовій Луквицькій землі (поблизу с. Луквиця, Богородчанського району, Івано-Франківської області). Метою вишколу є покращення летунських навичок, вдосконалення техніки польотів через практичні заняття на парапланах.
8. Вишкіл із парапланеризму «Вище неба»
9. Кіноклуб Чоти Крилатих (анг. Filmclub of Chota Chylatyh) — Пластовий клуб любителів кіно та мультфільмів та іншого візуального мистецтва засновником якого є 7-й курінь УПС Чота Крилатих. Перший сеанс відбувся 9 лютого 2008 року, у місті Івано-Франківськ.
Метою створення клубу, окрім звичного перегляду фільмів є виховання в такий спосіб пластунів у естетичному, духовному та патріотичному руслі.
Особливості: Кіноклуб проводиться виключно для членів Пласту НСОУ. У сеансах переважно домінують стрічки, що несуть у собі певний ідеологічний зміст. Кожен показ готує щоразу інший член куреня «Чоти Крилатих», він же і відповідає за розповсюдження квитків, тобто стає «касиром» свого фільму. Сеанси зазвичай відбуваються двічі на місяць у мансарді пластової домівки станиці Івано-Франківськ. Спеціально для цього у приміщенні розкладають екран, а з проєктора транслюється зображення. З 2012 року глядацька аудиторія представляє пластунів різних вікових категорій, зокрема УПН (6-11 р.), УПЮ(11-18 р.), УСП (18-35 р.) і УПС (від 35 р.). Чотівці почали організовувати Кіноклуби і для наймолодших дітей. Також, передбачені всі необхідні елементи кінотеатру: білети, поп-корн, флаєри та VIP-зона. Для активних глядачів існує значок «Кінолюба», який можна обміняти за 3 використані білети. Також члени куреня організовують кіноклуб на виїзді, вже протягом 4 років в один із серпневих вечорів на щорічному летунському таборі «Чота Крилатих» у с. Луквиці відбувається показ фільмів пов'язаних з летунською тематикою. Спроби створити кіноклуб були і у членів «Чоти Крилатих» у Луцьку та Тернополі. Проте, вони обмежились кількома показами. Як стверджують організатори клубу, окрім звичного їм летунського пластування «Чота Крилатих» пропагує як інтелектуальний так і мистецький розвиток. Перед показами чотівці коротко розповідають про режисера, акторів та мету стрічки. Після перегляду відбуватиметься обговорення побаченого.
10. Фестиваль повітряних зміїв.
Якщо ти мрієш опинитись в осінній казці Карпат, побудувати власний повітряний змій (згідно з правилами аеромоделювання та аеродинаміки), а також насолодитись його польотом, то тобі обов'язково слід завітати на пластовий «Фестиваль повітряних зміїв».
Історія
Заснування «Чоти Крилатих» і пластування в Аугсбургу (1946—1951 рр.)
Історія пластового летунського куреня «Чота Крилатих» розпочалась в маленькому баварському містечку Аугсбург, що розташоване на півдні Німеччини за 70 км від Мюнхена і за 90 км від гірських вершин Альп. В 1945 році, одразу після завершення ІІ світової війни, Аугсбург став одним із найбільших політичних і культурних центрів де проживали українці примусово переселені німцями і поміщені в Ді-Пі табори. У період з 1945 по 1949 роки в місті проживало близько 6000 українців. Їх розселяли у два Ді-Пі табори для вимушених переселенців: табір на оселі Гавнсттен і табір «Сомме-Касерне». Пласт і «Чота Крилатих» виникли в Ді-Пі таборі «Сомме-Касерне»З статті «7-й Курінь УСП («Ключ Чайки») З'єднання «Чота Крилатих»З книги Ореста Субтельного «Пласт: унікальна історія українського скаутського руху», 2019 рік (ст.136-140)З книги Христі Ковч «Пластові Курені УПС», 2005 рік, (с.18-19) .
Восени 1945 року в «Сомме-Касерне» були засновані перші самостійні пластові гуртки, які згодом об'єднались у пластовий «Кіш Аугсбурга». Засновниками таких пластових гуртків були переважно колишні українські пластуни із Галичини і Закарпаття, які швидко налагодили активну пластову діяльність у місті і в грудні 1945 року тут вже почали друкувати перший місцевий пластовий журнал «Scout-Пластун»Пластовий журнал Аугсбурга «Пластун-Scout», Ч.1, 1945 рік. 4 жовтня 1945 року в таборі «Сомме-Касерне» було створено самостійний гурток старшопластунів «Сокіл», із якого й розпочалась історія «Чоти Крилатих». Членами самостійного гуртка «Сокіл» стали 14 старшопластунів, які вирішили обрати собі патроном легендарного засновника УСС та ОУН полковника Євгена Коновальця. Першим гуртковим «Сокола» став ст.пл. Павло Мороз, а серед гурткового проводу були пластуни: Микола Галів (гуртковий суддя), Степан Шишка (гуртковий писар) і Михайло Рокуш (гуртковий скарбник). Від початку свого створення, старшопластуни гуртка не мали ні пластових одностроїв, ні власної домівки, через що, сходини часто проводили в приміщенні місцевої школи в таборі «Сомме-Касерне»З матеріалів внутрішньо-курінного видання «На сліді» ч.10/11, осінь 1998 р..
19 травня 1946 року старшопластуни з гуртка «Сокіл» взяли участь у «Першій Міжнародній Пластовій Зустрічі», яка відбувалась в Аугсбургу і на яку з'їхались пластуни з усієї Німеччини та сусідніх європейських країн. 24 травня 1946 року пластуни з «Сокола» вирішили об'єднатись із старшопластунами двох інших самостійних гуртків «Тигр» і «Медвідь» і разом вони утворили «Підготовчий курінь імені полковника Євгена Коновальця». Після об'єднання трьох гуртків, у підготовчому курені загалом налічувалось 32 старшопластуни: 14 в гуртку «Сокіл», 8 у гуртку «Ведмідь» і 10 в гуртку «Тигр»«Пластові звіти за 1945—1951 рр.».З внутрішньо-курінного архіву «Чоти Крилатих».
Одним із перших офіційних пластових заходів, у якому взяли участь старшопластуни з «Підготовчого куреня імені Євгена Коновальця», стала велосипедна естафета під час «Свята Героїв», яке відбувалось в Аугсбургу 10 червня 1946 року. Під час естафети, майбутні чотівці одягнули поверх своїх одностроїв таблички з назвами історичних для українців місць (Крути, Броди, Маківка, Базар й інші) та відвідали могилу українців закатованих у концтаборі Дахау. Згодом, на своїх велосипедах, вони перевезли освячену землю з могил у Дахау на символічну меморіальну могилу створену в таборі «Сомме-Касерне». У наступні два роки, така історична велосипедна естафета під час святкування «Свята Героїв» стала традиційною для чотівців«Пластовий фотоальбом до 50-ліття Пласту», 1964 рік, (с.224).
У червні 1946 року пластуни з «Підготовчого куреня імені Євгена Коновальця» взяли активну участь у святкуванні Зелених свят у «Сомме-Касерне», під час яких познайомились і зав'язали дружні стосунки з старшопластунами із самостійного гуртка імені Петра-Конашевича Сагайдачного. Наприкінці червня 1946 року група старшопластунів із самостійного гуртка імені Конашевича-Сагайдачного вирішила приєднатись до «Підготовчого куреня імені Євгена Коновальця». Вони створили в курені новий гурток «Ворон».
1-2 липня 1946 року 22 пластунів із «Підготовчого куреня імені Євгена Коновальця» взяли участь в «Першому Зїзді Старшопластунів», що відбувся в Міттенвальді. 15 липня 1946 року старшопластуни з «Підготовчого куреня імені Євгена Коновальця» організували свою першу Курінну Раду. На ній, вони вирішують назвати курінь «Чота Крилатих» (на честь популярної в ті часи книги Юрка Шкрумеляка), а також перейменовують назви гуртків «Медвідь» і «Тигр» на «Орел» і «Крук». Назви гуртків «Сокіл» і «Ворон» залишають без змін. Ось, як цю подію описував один із засновників «Чоти Крилатих» ст.пл. Дмитро Штогрин:
Ще однією важливою подією на Курінній Раді стали вибори першого проводу «Чоти Крилатих». Першим курінним було обрано ст. пл. Михайла Романіва, а до проводу куреня також увійшли курінний суддя — ст. пл. Дмитро Яремко, курінний писар — ст. пл. Петро Бондаренко, курінний скарбник — ст. пл. Зеновій Кознарський і курінний господар — ст. пл. Володимир Скоропад. У ті часи, кожен новий старшопластунський курінь мав обов'язково мати зв'язкового, якого призначали керівники пластового Коша. Першим звязковим «Чоти Крилатих» став пл. сен. Адам Антонишин, який також був театральним актором у місцевому українському «Театрі імені В. Блавацького»З статті «Антонишин Адам» .