П'̀єтро Дом̀еніко Парад̀ізі (, також відомий як Pier Domenico Paradies; Неаполь 1707 — Венеція 25 серпня 1791) — італійський композитор та викладач.
Життя та праця П'єтро Доменіко Парадізі певно був учнем Ніколи Порпора, його перші композиторські праці були присвячені театру.
У 1746 році він переїхав до Лондона, де був відомий як викладач клавесину та співу. В 1770 році повернувся в Італію.
Вокальні та інструментальні твори Вважається, що він завдячує славою своїм клавесиновим творам.
Його композиторський стиль знаходився під впливом Алессандро та Доменіко Скарлатті. Найвідомішими його творами є 12 сонат для клавесина (Sonate di gravicembalo) (Лондон 1754). Особливо знамените Алегро з сонати VI Ля мажор, ще відоме як Toccata in la per arpa sola (Токата у ля для арфи соло), яке має значну дискографію.
Парадізі є автором концертів для органу або клавесина, п'єс для клавесина, арій та кантат.
Стиль В той час коли його оперна творчість не відрізняється особливою виразністю, інструментальні композиції характеризуються еклектичним, опорядженим та витонченим стилем, багатою фантазією, віртуозністю та структурною чіткістю.
Театральні твори 1738 Лукка — Alessandro in Persia (Александр у Персії) 1740 Венеція — Il Decreto del Fato 1740 Венеція — Le Muse in gara 1747 Лондон — Fetonte 1751 Лондон — La forza d’amore (Сила кохання) Antioco
Зовнішні посилання Партитури Парадізі Werner Icking Music Archive: Paradies (партитури та міді)