Октав Мірбо (; 16 лютого 1848 — 16 лютого 1917) — французький письменник, публіцист, романіст й драматург.
Біографія Народився 16 лютого 1848, в сім'ї лікаря. З 1859 по 1863 навчався в єзуїтському коледжі св. Франциска-Ксав'єра в Ванні (департамент Морбіан). В автобіографічному романі «Себастьян Рок» () він описав свої шкільні роки. Під час франко-пруської війни 1870—1871 р. вступає до національної гвардії. Завоювавши популярність як журналіст (журнал Ревю Бланш), починає писати статті на літературні та політичні теми. Мірбо був пристрасним полемістом.
У 1886 році виходять відразу дві його книги: збірка оповідань «Листи з моєї хатини» і автобіографічний роман «Голгофа» (). Разом з Емілем Золя він виступив на захист А. Дрейфуса; він проголошував промови на мітингах на його захист (1898—1899). Через рік після «Саду тортур» (Фр. Le Jardin des supplices) (1899), Мірбо публікує новий роман — «Щоденник покоївки» (Le Journal d'une femme de chambre) (1900).
З п'єс Мірбо найпопулярнішою була драма «Влада грошей» (Les affaires sont les affaires) (1903), що вирізняється соціальним критицизмом і напруженістю сценічної дії.
Помер 16 лютого 1917 року в Парижі, похований на кладовищі Пассі.
Твори
Le Calvaire, роман (1886). L'Abbé Jules, роман (1888) (Абат Жюль). Sébastien Roch, роман (1890). Dans le ciel, роман (1892–1893). Les Mauvais bergers, трагедія (1897) (Погані пастухи). Le Jardin des supplices, роман (1899) (Сад тортур). Le Journal d'une femme de chambre, роман (1900) (Щоденник покоївки). Les 21 jours d'un neurasthénique, роман (1901). Les affaires sont les affaires, комедія (1903) (У золотих кайданах, 1908). Farces et moralités, 6 комедій (1904). La 628-E8, роман (1907). Le Foyer, комедія (1908). Dingo (Дінго (роман)), роман (1913). Les Mémoires de mon ami (1919) Un gentilhomme (1920). Scrupules, Злодій, п'єса (1921) Contes cruels, казки (1990). L'Affaire Dreyfus (1991). Lettres de l'Inde (1991). Combats esthétiques (1993). L'Amour de la femme vénale (1994). Combats littéraires (2006). Correspondance générale (2003-2005-2009).
Бібліографія
— Jean-François Nivet, Octave Mirbeau, l'imprécateur au cœur fidèle, Séguier, 1990. (франц.) Cahiers Octave Mirbeau (1994—2013).
Примітки
Посилання Деякі українські переклади творів Октава Мірбо Октав Мірбо, Злодій. Société Octave Mirbeau (Асоціація Октав Мірбо) . Dictionnaire Octave Mirbeau (франц.). Pierre Michel, Octave Mirbeau et le roman (франц.). Pierre Michel, Bibliographie d'Octave Mirbeau (Бібліографія Октава Мірбо) (франц.). http://www.bdfi.net/auteurs/m/mirbeau_octave.php