Франція — найбільшийL'histoire de la vigne et du vin . // OFFICE NATIONAL INTERPROFESSIONNEL DES FRUITS, DES LEGUMES, DES VINS ET DE L'HORTICULTURE виробник вина у світі. Щороку тут виготовляється від 40 до 50 мільйонів гектолітрів вина, або 7-8 мільярдів пляшок. Франція займає друге місце у світі за площею виноградників, поступаючись лише Іспанії. За даними 2009 року площі виноградників у Франції становлять 836 999 га у 80-ти департаментах країни,Viticulture 2008 définitifs, 2009 semi-définitifs — Surfaces, productions, rendements. // Bureau des Statistiques sur les Productions et les Comptabilités Agricoles що дорівнює 1,3 % сукупної території країни, та 2,8 % усіх земель сільськогосподарського призначення.Utilisation du territoire. // Bureau des Statistiques sur les Productions et les Comptabilités Agricoles Щорічний прибуток від експорту вина становив станом на 2008 рік 6,7 мільярдів євро.La France n'est plus le premier producteur de vin au monde . // Le Figaro, 14 января 2009 Французьке вино становить 17,6 % світового експорту вина (станом на 2005 рік).Italy beats France as biggest wine producer , The Guardian, 11 December 2008 French wines accounted for 17,6 % of world exports in 2005World Comparisons Winebiz.com, accessed 3 February 2010
Франція виготовляє вина різної якості, від найдорожчих всесвітньовідомих сортів до простих маловідомих, що здебільшого продаються лише у Франції. Галузь виноробства є важливою галуззю економіки країни, дохід від якого становить 18 мільярдів євро. У галузі в цілому задіяні 120 тисяч працівників.Wet summer weather may herald good French wine year . // Reuters, 16.08.2011
Виробництво французького вина веде свою історію з VI століття до нашої ери. Більшість регіонів Франції розпочали виноробство ще з періоду Стародавнього Риму. Франція — батьківщина багатьох сортів винограду, зокрема Каберне Совіньйон, Шардоне, Піно Нуар, Совіньйон Блан та Сіра, що культивуються у багатьох країнах світу, зокрема в Україні. У Франції було започатковано поняття «теруару», що пов'язує стиль і особливість вина, залежно від конкретних місць вирощування сировини та апелласьйону — спеціально розробленої системи контролю за походженням. Спеціальні правила апелласьйонів чітко визначають, які сорти винограду і яка технологія виноробства дозволена класифікацією у кожному із сотень географічних апелласьйонів, що можуть охоплювати райони, окремі села (комуни), окремі господарства чи навіть окремі виноградники.
За даними Національного інституту походження та якості станом на 2011 рік зареєстровано 3420 видів вина, згрупованих у 1434 назв, що своєю чергою належать 460 апелласьйонам та географічним зазначенням (293 — AOC, 16 — AOVDQS, 151 — IGP), з 788 господарств. 2010 року ці цифри становили 2132 види вина з 601 господарства.Alain Marty, Guide des grands amateurs de vin 2011, Le Cherche Midi, 504 p. .
Станом на 2010 рік Франція є найбільшим виробником вина у світі, випереджаючи Іспанію та Італію, та третім по величині експортером вина у світі.Exportation Vin
Історія Основна стаття: Історія французького вина Французьке виноробство виникло у VI столітті до нашої ери із колонізацією грецькими поселенцями південної Галлії. Виноградарство почало процвітати із колонізацією фокейцями Масалії.Medieval France: an encyclopedia, William Westcott Kibler, Routledge Taylor & Francis Group, p.964 В подальшому після переходу земель до Римської імперії було дозволено виробництво вина у регіонах на півдні сучасної Франції. Святий Мартін Турський (316-397) окрім поширення християнства активно займався поширенням винограду в усі регіони.Patrick, Charles H. Alcohol, Culture, and Society. Durham, North Carolina: Duke University Press, 1952, pp. 26–27
В епоху Середньовіччя монахи зберігали та поширювали виноградники, також зберегли знання та навички виноробства упродовж цього бурхливого періоду. Монастирі мали ресурси, захист та мотивацію для виробництва та постачання вина для масових святкувань від чого отримували чималі прибутки.Babor, Thomas. Alcohol: Customs and Rituals. New York: Chelsea House, 1986, p. 11 У цей час найкращі виноградники належали монастирям і їх вина теж вважалися найкращими.Patrick, Charles H. Alcohol, Culture, and Society. Durham, North Carolina: Duke University Press, 1952, p. 27 Протягом тривалого часу духовенство та дворянство утримували більшість виноградників, до початку Великої французької революції.
У період Великої французької революції більша частина виноградників була конфіскована, що призвело до занепаду виноробства, втрати більшої частини знань щодо вирощування винограду та виготовлення вина. Лише завдяки зусиллям Жана-Антуана Шапталя вдалося зупинити повний занепад виноробства.
У подальшому розвиток виноробства був практично поставлений на коліна, коли спочатку Оїдіума потім Філоксера поширилася по усій країні і згодом по всій Європі. Внаслідок цього довелося виноградники насаджувати заново, прищеплюючи старі виноградники на саджанці нових виноградників привезених із Північної Америки. 1855 року відбулася знаменна для винної промисловості подія. До всесвітньої виставки було розроблено класифікацію найкращих вин Бордо, що стала еталоном для виноробів усього світу.
Економічний спад та дві світові війни XX століття теж не дозволили французькій винній промисловості повністю відновитися протягом кількох десятиліть. Ще однією важливою проблемою, яка спонукала Францію до розробки системи захисту назв та контролю за походженням, стала конкуренція. Зокрема такі відомі назви як «шампанське» та «Бордо» стали використовувати інші виробники навіть за межами Франції. Реакцією стало створення у 1935 році системи контролю за походженням, що захищала інтереси Франції та не дозволяла іншим виробникам використовувати певні імена та назви, якщо останні не належать певним господарствам, комунам чи регіонам. Значні інвестиції, економічний підйом після Другої світової війни та нове покоління виноробів дали свої результати у 1970-х і подальших десятиліттях, створюючи сучасні вина, які відомі нам сьогодні.Dorling Kindersly Wines of the World. Dorling Kindersly, London 2004, p. 49
Сучасне виноробство
Сьогодні у XXI столітті, виноробство у Франції знаходиться в занепаді, у першу чергу це пов'язано зі зростаючою конкуренцією з боку інших європейських країн, а також виноробів «Нового світу». За останні 30 років частка Франції у світовій винній торгівлі скоротилася на 30 %. Французькі вина верхнього сегмента ринку досі мають попит і у Франції, і за кордоном, незважаючи на високі ціни. Вина нижнього і середнього цінового сегмента поставлять на масове виробництво під загальною назвою («Вина Франції») і надалі матимуть стандартний, єдиний смак, вони будуть розраховані на шанувальників цього напою в країнах північної Європи і, зокрема, у Великій Британії, яка залишається найбільшим закордонним ринком збуту для виноробів Франції.
Збір урожаю Збір врожаю () розпочинається зазвичай у другій декаді вересня і триває до початку жовтня, за рідкісними винятками ранніх врожаїв 1893, 1976, 2003 і 2007 років. За останні 15 років ручний збір винограду став повністю механізованим, особливо цьому сприяє те, що, переважно виноградники знаходяться на рівнинних територіях. Останніми роками у вирощуванні, догляданні, та збиранні врожаю з виноградників дедалі інтенсивніше використовують системи точного землеробства та ГІС.Proffitt, T., R. Bramley, D. Lamb, and E. Winter. 2006. Precision Viticulture: A New Era in Vineyard Management and Wine Production. WineTitles, Adelaide. ISBN 978-0-9756850-4-4Bramley R.G.V., Hamilton R.P. 2004. Understanding variability in winegrape production systems. 1. Within vineyard variation in yield over several vintages. Australian Journal of Grape and Wine Research 10: 32-45.Bramley R.G.V. 2005. Understanding variability in winegrape production systems. 2. Within vineyard variation in quality over several vintages. Australian Journal of Grape and Wine Research 11: 33-42.
Класифікація вина
У 1935 році у Франції було прийнято багато законів, що регламентують виноробну промисловість і узагальнені в системи кодексів контрольованих за походженням найменувань. Таким чином, Франція вперше у світі здійснила кроки в напрямку захисту права інтелектуальної власності виноробів, а саме, закріпила за виробниками певного виноробного регіону право на певне найменування. Згодом французька модель інтелектуальної власності виноробів на найменування була скопійована багатьма європейськими державами, в багатьох мовах з'явилося слово апелласьйон (з фр. найменування). Так, наприклад, носити назву «Шампанське» тепер мають право виключно французькі ігристі вина провінції Шампань, а всі інші країни змушені перейменувати свої ігристі алкогольні напої так, щоб ця зареєстрована марка в жодному разі не згадувалася в назвах і належала виключно Франції.
Франція входить до складу Європейського Союзу, тому класифікації власних вин повинні відповідати законодавству ЄС, згідно з яким усі вина поділяються на дві основні категорії:
Les vins de table — (Столові вина). Вина, що відповідають нормативним вимогам і безпечні для споживання. Les VQPRD: vins de qualité produits dans des régions déterminées — якісні вина виготовлені у визначених регіонах.
Перша категорія вин своєю чергою поділяється: vins de table (детальніше нижче — Столові вина) поділяються на: vin de table des pays de l'Union européenne — вина виготовлені з виноматеріалів (сусла) одного виду або суміші різних видів (купаж) вирощених в інших країнах Євросоюзу vin de table de France — вина виготовлені з виноматеріалів (сусла) одного виду або суміші різних видів (купаж) вирощених виключно у Франції vins de pays (детальніше нижче — Вина земель, або «місцеві» вина) поділяються на: vin de pays départemental — вина департаменту (наприклад: Од). vin de pays local — або вина «зони» () вина вироблені на території меншій департаменту. Найчастіше зона із певним ґрунтом або іншою особливістю. vin de pays régional — вина виготовлені в регіоні, не пов'язаному з адміністративним (так званий винний регіон може розташовуватись на декількох адміністративних регіонах). Друга категорія вин поділяється: VQPRD: AOVDQS або VDQS (детальніше нижче — Марочні вина вищої якості) AOC (детальніше нижче — Вина контрольованих за походженням найменувань) поділяються на: AOC générique — вина основних виноробних регіонів (наприклад: Бордо, Бургундія, Ельзас та інші) AOC régionale — вина менших виноробних регіонів (найчастіше ті, які входять до складу основних регіонів). Наприклад: Медок входить до складу регіону Бордо AOC communale — вина так званих комун (комуна — простіше село чи об'єднання сіл). Наприклад комуна Марго складова регіону Медок і відповідно складова регіону Бордо.
Столові вина () — нижчий щабель вин, призначених для широкого вжитку та для не дуже вимогливих споживачів. У процесі виробництва таких вин використовується купаж, або, по-іншому, суміш вин різних років урожаю або винограду різного походження, навіть вирощеного в інших країнах. Точне місце виробництва на етикетці таких вин не позначається. Також на таких винах не вказаний рік урожаю. Процес виготовлення такого вина майже повністю механізований.
Вина земель або «місцеві» вина () — вищий ступінь якості. Ці вина повинні відповідати суворим стандартам якості. Виноград для них збирається із суворо певних визначених місцевостей, яких у Франції близько 130, назви яких і носять ці вина. Міністерство сільського господарства встановлює межі апелласьйону, дозволені на ньому сорти винограду, вік лоз, тип ґрунтів, на яких вони можуть культивуватися, мінімальний вміст спирту, що має назву «теруар». Основною їх відмінністю від столових вин є те, що місцеві вина перед надходженням на реалізацію проходять обов'язкову перевірку. Деякі місцеві вина за своїми смаковими характеристиками не поступаються винам AOC.