Рихтівський замок — майже повністю втрачена пам'ятка у селі Рихта.
Відомості На північній околиці, на правому березі р. Жванчик шляхтичі Лянцкоронські у 1507 році спорудили укріплений замок. Про дату його заснування засвідчив напис на кам'яній таблиці, знайденій під час пізнішої реставрації однієї з замкових будівель.
В 1596 (1569) році Ельжбета (Гербурт) Лянцкоронська продала Новосілку з іншими маєтками Войцеху Гумецькому, стольнику подільському і писарю городському кам'янецькому.
Архітектура замку
Побудований за типом регулярних, прямокутних в плані з кутовими п'ятигранними баштами.
На кінець :XVI ст. північна башта була зруйнована та незабаром відновлена.
З :1672 по :1699 роки замок була значно пошкоджено але на початку :XVIII ст. відновлено.
Нині від замку залишились тільки башти із залишками оборонних мурів. Краще збереглась пізня, північна башта. В плані вона прямокутна з стінами 9×10 м та з невиразно зрізаним південним кутом. Башта двоярусна, накрита невисоким дахом. Товщина кам'яних стін 1,5—1,65 м.
Перший ярус перекрито коробковим склепінням, другий має плоске перекриття по балках. В першому та другому ярусах збереглись невеликі бійниці з розширювальними по обидва боки щоками. В західній стіні вбудований камін. Зовнішні стіни зберегли штукатурку. На цій башті були сонячні часи.
Три інші башти відносяться до першого етапу побудови замку, п'ятигранні в плані з гострими кутами. На їх коротких боках, що виходили в подвір'я замку проходили дерев'яні галереї на консолях, по яких відбувався перехід між оборонними мурами. Вхід на другий ярус був по наріжним кам'яним сходам уздовж стін. Дахи були шатрові з ґонтовим перекриттям.
Історія замку
Є запис про напад турків, переважаючими силами, на Рихтецький замок в :1762 році. Напад було зроблено хотинською залогою під керівництвом Кара-Ахмета. Головним тоді в замку був Осинський, може то з переляку, може довірившись на запевнення турків про недоторканність, він надав дозвіл про вступ ворогів до замку. Однак турки, увірвавшись усередину, все пограбували а мешканців замку побили. Загинуло під час нападу 54 людини. А Осинського з родиною було відправлено до :Хотина. Потім, за допомогою Потоцького, його було відпущено.
Під час турецького господарювання на Поділлі :1672 — :1699 роках в стайнях Рихтецького замку утримувались турецькі коні, що належали до кам'янецького гарнізону. Лани та поля навколо Рихти, над р. :Кізя, слугували місцем випасу коней турецької кінноти.
Рихтецький замок, чи власне кажучи сам панський маєток, в період 1848 — 1868 рр. являв собою осередок літературного життя подільських поляків.
Особистості пов'язані з замком
Володар Рихти пан Головинський, а потім зять його пан Подвисоцький були великими шанувальниками науки та мистецтва. В їх маєтку перебувала величезна кількість художників та літераторів.
Є згадка про відомого польського літературного критика, проукраїнської симпатії, Міхала Грабовського; Юзефа Ігнація Крашевського — також відомого польського письменника, до речі занесеного до Книги рекордів Гіннеса як самого найплодовитішого письменника (створив 232 романи у 455 томах); Олександра Вериги-Даровського (Weryha Darowski) — теж талановитого письменника, та ін. З особливою прискіпливістю збирали вони різноманітні картини, гравюри, рукописи та книги.
Костянтин Підвисоцький був письменником, критиком, колекціонером, куратором гімназії в Кам'янці-Подільському. Він зібрав бібліотеку в 4 тисячі стародруків. Серед книг його бібліотеки було берестейське видання Біблії (1568-го року), миньковецькі видання. Цінними були рукописи-листи, рукописи спогадів, книги універсалів, 500 польських автографів, які пізніше передали до Ягеллонської бібліотеки в Кракові. Ще були урядові акти, родинні архіви давніх родів, історичні документи. За своє життя К.Подвисоцький зібрав величезну бібліотеку стародруків і колекцію старожитностей.
Але після смерті все мистецьке багатство розійшлось в різні руки, розгубилось. Зокрема, в основу створення відомого тритомника доктора Антонія Роллє «Замки подільські на молдавському прикордонні» була покладена колекція історичних документів з фамільного архіву К.Підвисоцького. За свідченням Ю.Роллє, більша частина Рихтецької бібліотеки, вона налічувала більш як 12 000 томів, та рукописів була придбана паном Дзялинським з Курник та Ігелем, букіністом зі Львова. Щодо колекції гравюр, то вона була придбана тим ж таки паном Дзялинським. Решта колекції: картини, портрети, збірки кераміки — розійшлись в різні руки.
Ймовірно, що під час панування Головинських-Подвисоцьких в :XIX ст. було розібрано замкові мури і побудовано новий палац, який зображено на малюнку Наполена Орди (1871—1873 рр.). Поруч із палацом було закладено парк, який не зберігся.
Див. також Кам'янець-Подільська фортеця Хотинська фортеця Жванецький замок Чортківський замок Скала-Подільський замок Чорнокозинський замок Кривченський замок Список замків України