Олекса́ндра Васи́лівна Брани́цька (до шлюбу Енгельга́рдтЗа поширеними чутками — позашлюбна первістка Катерини II та Сергія Салтикова, напр. Branicka Aleksandra hr. (1754—1838)… — S. 393.; ; 1754 — Євген Чернецький. Браницькі… — С. 200., Біла Церква, нині Київська область, Україна) — графиня, обер-гофмейстрина. Тітка поміщика Тараса Шевченка Павла Енгельгардта. Племінниця князя Григорія Потьомкіна. Дружина великого гетьмана коронного Королівства Польського Францішека Ксаверія Браницького.

Біографія

Олександра — перша донька підполковника Василя Андрійовича Енгельгардта та його дружини Марфи Олександрівни, рідної сестри князя Григорія Потьомкіна.

10 (21) липня 1775 року 21-річна Олександра за заслуги свого дяді стала фрейліною при дворі російської імператриці Катерини II. 24 листопада (5 грудня) 1777 року їй надано звання камер-фрейліни.

12 (23) листопада 1781 року 27-річна Олександра стала дружиною Францішека Ксаверія Браницького (присутніми під час вінчання у церкві при царському дворі в Петербурзі були Катерина II та «названий батько» Микола РєпнінMościcki H. Branicka Aleksandra hr. (1754—1838)… — S. 394.). Того ж дня її оголосили статс-дамою. року під час перебування в Києві Катерина II відзначила Олександру Браницьку орденом святої великомучениці Катерини. року дочки Браницьких Софія та Єлизавета стали фрейлінами. року Олександрі Василівні надали звання обер-гофмейстрини.

Дідичка Нігина з 1795 року.

Її коштом збудували костел Успіння Пресвятої Діви Марії в Умані та костелMościcki H. Branicka Aleksandra hr. (1754—1838)… — S. 395. Святої Трійці у Ставищах.

Перед смертю спалила цінні родинні папери. Померла 15 серпня 1838 року в Білій Церкві, у віці 84 років.

Пам'ять 11 травня 2014 року у дендропарку «Олександрія» встановлено Олександрі Браницькій пам'ятник. Відкриття прив'язали до поширеної легенди, що сам парк названий на її честь.

Поширені чутки За даними Генрика Мосцицького (), вона була позашлюбною первісткою великої княгині, майбутньої цариці Катерини та її коханця Сергія Салтикова, однак присутня під час пологів цариця Єлизавета наказала підмінити немовля, і породіллі сказали, що в неї народився хлопчик (насправді — невідомого походження), якого потім назвали Павлом. Офіційно ж її батьками вважалися Василь Енгельгардт (?—1794) та його дружина Марфа Олександрівна з Потьомкіних (пом. бл. 1767), рідна сестра Григорія Потьомкіна, фаворита та коханця Катерини II. Після смерті «матері» її виховувала «бабуся» Дарія Потьомкіна.

Примітки

Джерела та література

Лазанська Т. Гетьманша Білоцерківщини та її нащадки (з історії роду Браницьких) // Проблеми історії України XIX — початку XX ст. — Випуск 7. — К.: Інститут історії України НАН України, 2004. — С. 229—246. Томазов В. В. Браницькі // Чернецький Є. Браницькі. — Біла Церква : Видавець Олександр Пшонківський, 2011. — 736 с. — ISBN 978-617-604-001-9. Браницкая // Энциклопедический словарь / Под редакцией профессора И. Е. Андреевского. Издатели Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон. — Т. 4а: Бос — Бунчук. — Санкт-Петербург, 1891. — С. 596—597. Браницкая %ксандра Васильевна // Большая энциклопедия: Словарь общедоступных сведений по всем отраслям знания / Под редакцией С. Н. Южакова и профессора П. Н. Милюкова. — Санкт-Петербург, 1901. — Т. 3: Беллинг — Бугульник. — С. 641. Духовное завещание гр. А. В. Браницкой / Сообщил В. Щербина // Киевская старина. — 1893. — № 6. — С. 513—517. Карабанов П. Статс-дамы и фрейлины русского двора в XVIII столетии // Русская старина. — Т. 2. — Санкт-Петербург, 1870. — С. 474—475. Лихач Е. Браницкая, графиня %ксандра Васильевна, рожденная Энгельгардт // Русский биографический словарь. — Т. 3: Бетанкур — Бякстер. — Санкт-Петербург, 1908. — С. 326—327. Приходы и церкви Подольской епархии / Под редакцией священника Евфимия Сецинского. — Біла Церква, 2009. — С. 332, 347, 361, 365, 369, 371, 378, 400, 408, 411. Роспись, кому какие именно деревни и в каком числе душ от Её Императорского Величества Всемилостивейше пожалованы в вечное и потомственное владение в губерниях Минской, Брацлавской, Волынской и Подольской и в частях отделенных от оных к сопредельным намесничествам. 1795 года августа 18-го // Материалы для истории Подольской губернии: Прибавление к № 5 «Подольских губернских ведомостей». — Каменец-Подольский, 1885. — С. 213—214. Сецинский Е. Исторические сведения о приходах и церквах Подольской епархии. Каменецкий уезд. — Каменец-Подольский, 1895. — С. 91, 147, 218, 219, 238, 242, 245, 246, 293, 332, 334, 361, 419, 440, 455. Шумигорский Е. Графиня А. В. Браницкая: Из галлереи исторических силуэтов // Исторический вестник. — 1900. — № 1. — С. 171—202. Branicka Aleksandra hr. (1754—1838) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków: Polska Akademia Umiejętności, 1936. — T. 2: Beyzym Jan — Brownsford Marja. — S. 392—396. Kazimierz Karolczak Centralny Zarząd Dóbr Włodzimierza hr. Dzieduszyckiego // s. 14-26 w: Folia 139. Annales Universitatis Paedagogicae Cracoviensis. Studia Historica XIV, pod redakcją Jacka Chrobaczyńskiego przy współpracy Anny Paciorek. — Kraków: Wydawnictwo Naukowe UP, 2013. — ISSN 2081–3341. (pdf , txt )