Валентина Петрівна Третякова ( 6 березня 1932, м. Київ) — українська співачка (лірико-колоратурне сопрано) і бандуристка, учениця Володимира Кабачка. Народна артистка УРСР (1977). Членкиня Національної спілки кобзарів України. Нагороджена орденом «Знак пошани» (1960). Дружина О. Доріченка.
Життєпис Народилася 6 березня 1932 р. у Києві, дитинство провела у місті Буча Київської області, де закінчила семирічну школу.
У 1949 р. поступила на вокальний відділ Київського музичного училища. Тут познайомилася з Тамарою Поліщук та Ніною Павленко, разом з якими, під керівництвом свого вчителя гри на бандурі В. Кабачка, утворили тріо бандуристок. Ще під час навчання у складі тріо з великим успіхом виступала в концертах, після закінчення училища гастролювала на Україні, Уралі, СибіруЖеплинський Б. М. Українські кобзарі, бандуристи, лірники: енциклопедичний довідник / Б. М. Жеплинський, Д. Б. Ковальчук. — Львів: Галицька видавнича спілка, 2011. — С. 260..
Вищу фахову освіту отримала у Київській консерваторії, куди поступила 1953 року разом з Н. Павленко та Т. Поліщук. Продовжила навчання по класу бандури у В. Кабачка. Майстерності співу навчалася у народної артистки СРСР Марії Литвиненко-Вольгемут. У складі тріо бандуристок гастролювала у Норвегії, Польщі, Великій Британії, Угорщині, Франції.
У 1953—1988 рр. працювала солісткою Київської філармонії у складі тріо бандуристок разом з Т. Поліщук та Н. Павленко (з 1960 р., замість Т. Поліщук, виступала Неля МосквінаБандуристе, орле сизий… — Київ,1995. — С. 132.). Виступала в Австралії, Новій Зеландії, Індії, Бірмі, Сінгапурі, Малайзії, Непалі, Фінляндії, Франції, Канаді, на Кубі.
У 1955 р. на міжнародному конкурсі у Варшаві була удостоєна золотої медалі та звання лауреата.
Знялася в ролі бандуристки у кінокомедії «Їхали ми, їхали» (1962, режисери Ю. Березін, Ю. Тимошенко).
З 1988 р. працювала викладачкою по класу бандури в Київській дитячій школі мистецтв.
Авторка спогадів про свого вчителя В. Кабачка.
Репертуар У репертуарі тріо бандуристок були пісні «Гуцулка Ксеня», «Червоні маки» Р. Савицького, «Виростеш ти, сину», «Білі каштани» П. Майбороди, «Летять, ніби чайки» Ю. Рожавської, «Розійшлися дві стежки», «Ой не ріж косу», «Лелеченьки» О. Білаша, «Україно, зоре моя» В. Філіпенка, «Мрії» О. Сандлера, «Ой вербиченько», «Три поради» І. Шамо, твори Є. Козака, С. Козака, С. Сабадаша та ін.; українські народні пісні «Ой дівчино, шумить гай», «Місяць на небі», «Нічко цікавая», «Паде дощ», «Добрий вечір, сусідонько», «Пряля»; пісні на вірші Т. Шевченка («По діброві вітер виє», «У перетику ходила» на музику О. Незовибатька, «Така її доля» в обробці В. Кабачка, «Летить галка через балку» та ін.); російські, білоруські, польські, чеські, угорські, грузинські пісні тощо.
Дискографія «Тріо бандуристок: Валентина Третякова, Ніна Павленко, Неллі Москвіна» (1960, звукозаписувальна фірма «Buitinės Chemijos Gaminių Gamykla (Kaunas)»); «Тріо бандуристок: Валентина Третякова, Ніна Павленко, Неллі Москвіна. Ukrainian Music» (1975; звукозаписувальна фірма «Мелодія»).
Примітки
Джерела Третякова В. Ой ходила дівчина бережком // Бандуристе, орле сизий… : віночок спогадів про Володимира Кабачка / упоряд. С. В. Баштан, Л. Я. Івахненко. — Київ: Музична Україна, 1995. — С. 83—91. Берегова О. Безліч струн і хисту — тріо бандуристок: колектив Національної філармонії України відзначив 50-річчя від заснування першого в Україні тріо бандуристок / Олена Берегова // Культура і життя. — 2001. — №26 (13 жовт.). — С. 3.
Посилання Третякова Валентина Петрівна / О. М. Гуркова // Енциклопедія Сучасної України. — Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2025.