Російська імперія була утворена 22 жовтня (2 листопада)Тут і далі в дужках зазначені дати за новим стилем. 1721 року. Країна поділялася на 11 губерній: Азовську (центр — Воронеж), Архангелогородську (центр — Архангельський город), Казанську, Київську, Московську, Санкт-Петербурзьку, Сибірську (центр — Тобольськ) (утворені 1708 року), Ризьку (1713), Астраханську (1717), Нижньогородську і Ревельську (1719).

Поділ Московії до імперського періоду

Поділ на 1708 рік

Перші губернії Московії з'явилися у 1708, коли указом московського царя Петра I країна була розділена на 8 губерній: Азовську (частково на території сучасної України) Архангелогородську Інгерманландську (з 1710 — Петербурзька) Казанську Київську (на території сучасної України) Московську Сибірську Смоленську

Поділ на 1719 У 1713-1719 створені Нижньогородська, Астраханська та Ризька губернії, а Смоленська розділена між Московською та Ризькою.

Поділ 1721 року Указом Петра I від 29 травня (9 червня) 1719 року губернії були поділені на провінції, а ті — на дистрикти. Губернії (окрім Астраханської і Ревельської) були поділені на 47 провінцій. На чолі губернії стояв губернатор, провінції — воєвода, дистрикту — земський комісар.

Губернії і провінції в 1721 році: Азовська губернія (центр — Воронеж) — 5 (Бахмутська, Воронезька, Єлецька, Тамбовська, Шацька) Архангелогородська — 4 (Архангелогородська, Вологодська, Галицька, Устюзька) Казанська — 4 (Казанська, Пензенська, Свіяжська, Уфимська) Київська — 4 (Бєлгородська, Київська, Орловська, Севська) Московська — 9 (Владимирська, Калузька, Костромська, Московська, Переяслав-Заліська, Переяслав-Рязанська, Суздальська, Тульська, Юр'єво-Польська) Нижньогородська — 3 (Алатирська, Арзамаська, Нижньогородська) Ризька — 2 (Ризька, Смоленська) Санкт-Петербурзька — 11 (Білозерська, Великолуцька, Виборзька, Нарвська, Новгородська, Петербурзька, Пошехонська, Псковська, Тверська, Углицька, Ярославська) Сибірська (центр — Тобольськ) — 5 (В'ятська, Єнісейська, Іркутська, Соль-Камська, Тобольська) Усього було 47 провінцій і 255 міст.

22 квітня (3 травня) 1725 року Азовська губернія перейменована на Воронезьку, а в 1726 році зі складу Ризької і Московської губерній виділена Смоленська.

Реформа 1727 року У 1727 році були ліквідовані дистрикти, створені повіти. Усього було відновлено 166 повітів (повіти раніше існували до 1708 року).

Утворено 2 нових губернії — Бєлгородську і Новгородську. Бєлгородська губернія утворена 1 (12) березня з 3 провінцій, 5 козацьких полків (Ізюмський, Острогозький, Охтирський, Сумський і Харківський) і частини Української лінії Київської губернії. Новгородська губернія утворена 29 квітня (10 травня) з 5 провінцій Санкт-Петербурзької губернії (Білозерської, Великолуцької, Новгородської, Псковської і Тверської).

Утворені дві нових провінції — Астараханська Астраханської губернії і Естляндія Ревельської. У Санкт-петербурзькій губернії залишилося дві провінції — Виборзька і Петербурзька (Нарвська провінція увійшла до Естляндії, Углицька і Ярославська — до Московської губернії). Ризька провінція Ризької губернії перейменована на Ліфляндію.

У тому ж 1727 році В'ятська і Солікамська провінції Сибірської губернії перейшли до складу Казанської, а Олонецькі землі були приписані до Новгородської губернії.

Кількість провінцій в губерніях наприкінці 1727 року: Архангелогородська губернія — 4 (Архангелогородська, Вологодська, Галицька, Устюзька) Астраханська — 1 (Астраханська) Бєлгородська — 3 (Бєлгородська, Орловська, Севська) Воронезька — 5 (Бахмутська, Воронезька, Єлецька, Тамбовська, Шацька) Казанська — 6 (В'ятська, Казанська, Пензенська, Свіяжська, Солікамська, Уфимська) Київська — 1 (12 полків Малоросії: Гадяцький, Київський, Лубенський, Миргородський, Ніжинський, Переяславський, Полтавський, Прилуцький, Стародубський, Чернігівський; Запорізька Січ, Нова Сербія) Московська — 11 (Владимирська, Калузька, Костромська, Московська, Переяслав-Заліська, Переяслав-Рязанська, Суздальська, Тульська, Углицька, Юр'ївська, Ярославська) Нижньогородська — 3 (Алатирська, Арзамаська, Нижньогородська) Новгородська — 5 (Білозерська, Великолуцька, Новгородська, Псковська, Тверська) Ревельська — 1 (Естляндія) Ризька — 1 (Ліфляндія) Санкт-Петербурзька — 2 (Виборзька, Петербурзька) Сибірська (центр — Тобольськ) — 3 (Єнісейська, Іркутська, Тобольська) Смоленська — 1 (Смоленська) Усього після реформи 1727 року в 14 губерніях імперії було 47 провінцій і близько 250 повітів.

Адміністративні зміни сер. XVIII ст. 1728–1745 роки У 1728 році Уфимська провінція Казанської губернії відійшла до Сибірської губернії.

У 1737 році в складі Казанської губернії була створена Симбірська провінція, в складі Астраханської губернії — Оренбурзька комісія.

У січні 1744 року з Виборзької і Кексгольмської провінцій Санкт-Петербурзької губернії і знову приєднаних частин Фінляндії була створена Виборзька губернія. 15 (26) березня того ж року була створена нова Оренбурзька губернія (до її складу включили Ісетську і Уфимську провінції Сибірської губернії і Оренбурзьку комісію Астраханської). У 1745 році в імперії налічувалося 16 губерній. Прибалтійські губернії поділялися на дистрикти.

Губернії і провінції в 1745 році: Архангелогородська губернія — 4 провінції (Архангелогородська, Вологодська, Галицька, Устюзька) Астраханська — 1 (Астраханська) Бєлгородська — 3 провінції (Бєлгородська, Орловська, Севська) і 4 міста (Ізюм, Охтирка, Суми, Харків) Виборзька — 3 повіти Воронезька — 5 (Бахмутська, Воронезька, Єлецька, Тамбовська, Шацька) і землі донських козаків Казанська — 6 (В'ятська, Казанська, Кунгурська, Пензенська, Свіяжська, Симбірська) Київська — 10 полків Московська — 11 (Владимирська, Калузька, Костромська, Московська, Переяслав-Заліська, Переяслав-Рязанська, Суздальська, Тульська, Углицька, Юр'ївська, Ярославська) Нижньогородська — 3 (Алатирська, Арзамаська, Нижньогородська) Новгородська — 5 (Білозерська, Великолуцька, Новгородська, Псковська, Тверська) Оренбурзька — 3 (Оренбурзька, Ставропольська, Уфимська) Ревельська — 4 дистрикти (Вікський, Вірляндський, Гаррієвський, Єрвенський) Ризька — 4 дистрикти (Венденський, Дерптський, Перновський, Ризький) і Езельська провінція Санкт-Петербурзька — 4 дистрикти (Копорський, Петербурзький, Шліссельбурзький, Ямбурзький) Сибірська (центр — Тобольськ) — 3 (Єнісейська, Іркутська, Тобольська) Смоленська — 1 (Смоленська)

1745–1775 роки Із приходом до влади Катерини II у країні були проведені деякі зміни адміністративно-територіального поділу (АТП), які включали в основному створення губерній на нових землях.

24 березня (4 квітня) 1764 року на півдні імперії з Новосербського поселення була утворена Новоросійська губернія (центр — Кременчук). 19 (30) жовтня 1764 року з Іркутської провінції Сибірської губернії утворена Іркутська губернія. У жовтні 1764 року були об'єднані повіти в багатьох провінціях.

На Лівобережній Україні у 1764 році була створена Малоросійська (центр — Глухів), а 28 липня (8 серпня) 1765 року з південної частини Бєлгородської і Воронезької губерній (районів Слобожанщини) була сформована нова Слобідсько-Українська губернія з центром у Харкові. Таким чином, загальна кількість губерній зросла до 20.

Після першого поділу Речі Посполитої у 1772 році в Російській імперії 28 травня (8 червня) 1772 року зі знову приєднаних земель були створені 2 нових губернії — Могильовська і Псковська (центр — Опочка). До Псковської губернії були включені 2 колишні провінції Новгородської губернії (Псковська і Великолуцька) і дві нових — Двінська і Полоцька із земель колишнього Вітебського воєводства. Наприкінці 1772 року до неї була приєднана Вітебська провінція Могильовської губернії. У 1773 році центр Малоросійської губернії перенесено до Козельця, а в 1775 — до Києва.

У 1775 році Іркутська губернія була розділена на 3 провінції: Іркутську, Удинську і Якутську. 14 (25) лютого за рахунок нових земель, які перейшли до імперії за Кючук-Кайнарджійським мирним договором, була створена Азовська губернія, до якої ввійшли землі між Дніпром і Бугом, Слов'яносербія, Азовська провінція і землі війська Донського. У тому ж році була ліквідована Запорізька Січ, а її землі приєднані до Новоросійської губернії.

Губернії Російської імперії на жовтень 1775 року.

Губернія Дата утворення (за ст. стилем) Кількість провінцій Провінції Кількість повітів Азовська 14.02.1775 2 Азовська, Бахмутська 9 Архангелогородська 18.12.1708 4 Архангелогородська, Вологодська, Галицька, Устюзька 14 Астраханська 22.11.1717 0 — 4 Бєлгородська 01.03.1727 3 Бєлгородська, Орловська, Севська 21 Виборзька 1744 3 Виборзька, Каменегорська, Кексгольмська 5 Воронезька 18.12.1708 (перейм. 1725) 4 <TD width="30%">Воронезька, Єлецька, Тамбовська, Шацька 22 Іркутська 19.10.1764 3 Іркутська, Удинська, Якутська 11 Казанська 18.12.1708 6 В'ятська, Казанська, Пензенська, Пермська, Свіжська, Симбірська 20 Київська 18.12.1708 0 12 полків 12 Малоросійська 1764 0 10 полків 10 Могильов 28.05.1772 4 Могильовська, Мстиславська, Оршанська, Рогачовська 12 Московська 18.12.1708 11 Владимирська, Калузька, Костромська, Московська, Переяслав-Заліська, Переяслав-Рязанська, Суздальська, Тульська, Углицька, Юр'євська, Ярославська 55 Нижньогородська 20.01.1714—1717, 29.05.1719 3 Алатирська, Арзамаська, Нижньогородська 6 Новгородська 29.04.1727 4 Білозерська, Новгородська, Олонецька, Тверська 23 Новоросійська 24.03.1764 3 Єлисаветградська, Катерининська, Кременчуцька ? Оренбурзька 15.03.1744 3 Ісетська, Оренбурзька, Уфимська 6 Псковська 28.05.1772 5 Великолуцька, Вітебська, Двінська, Полоцька, Псковська 16 Ревельська 29.05.1719 0 — 4 Ризька 1713 2 Езельська, Ризька 4 Санкт-Петербурзька 18.12.1708 0 — 4 Сибірська 18.12.1708 2 Єнісейська, Тобольська 8 Слобідсько-Українська 28.07.1765 0 5 полків 5 Смоленська 18.12.1708—1713, 1726 0 — 5 Таким чином, територія імперії поділялася на 23 губернії, 62 провінції і 276 повітів (без урахування Новоросійської губернії, кількість повітів якої невідома).

Реформа 1775 року

7 (18) листопада 1775 року Катерина II підписала закон «Заснування та управління губерній», відповідно до якого розміри губерній були зменшені, їх кількість збільшена вдвічі, ліквідовані провінції (в низці губерній були створені області) і змінені межі повітів. У середньому в губернії проживали 300–400 тис. мешканців, в повіті — 20—30 тис. мешканців. Процес заміни старих губерній на нові, які стали називатися «намісництвами», розтягнувся на 10 років. За цей період було створено 40 губерній і 2 області на правах губерній, в них було виділено 483 повіти.

Процес формування нових губерній розпочався з двох центральних губерній — Смоленської і Тверської. 25 листопада (6 грудня) 1775 року були створені Смоленське і Тверське намісництва. У нове Смоленське намісництво були включені Смоленська губернія, західні частини Бєлгородської і Московської губерній. Тверське намісництво утворене з Тверської провінції і Вишньоволоцького повіту Новгородської губернії, Бежецького і Кашинського повітів Московської губернії.

24 серпня (4 вересня) 1776 року утворені Полоцька губернія, Калузьке і Новгородське намісництва. Полоцька губернія утворена з Вітебської, Двінської і Полоцької провінцій Псковської губернії. У Псковській губернії залишилися Великолуцька і Псковська провінції, до неї також були приєднані Гдовський та Порховський повіти Новгородської губернії, а центр губернії перенесено з Опочки до Пскова. Новгородське намісництво утворене з частини Новгородської губернії, розділене на 2 області — Новгородську і Олонецьку (центр — Петрозаводськ). Калузьке намісництво утворене з південно-західних повітів Московської губернії і Брянського повіту Бєлгородської губернії.