Ю́кон (, МФА: , , МФА: ) — найменша з трьох територій Канади, розташована на її крайньому північному заході. Адміністраційний центр — місто Вайтгорс.

Територію названо на честь річки Юкон, яка мовою корінного населення гвічин означає «велика річка». Першопрохідці-золотошукачі річкою Юкон на території сучасного Вайтгорсу побачили повноводну річку, в якої хвилі були настільки великими, що нагадували стадо білих коней. Таким чином закріпилася назва міста як Вайтгорс ( — «білий кінь»). Природа Юкону вирізняється дикою недоторканістю й тишею, а також великою кількістю диких тварин і птахів, річок та озер.

Історія

Центральна та північна частина Юкону уникла заледеніння, коли територія була частиною Берингії, і тому її заселено племенами індіанців задовго до прибуття європейців. Залишки стоянок первісної людини були знайдені біля селища Олд-Кроу ( — «стара ворона»): вони виявилися найстарішими слідами первісних людей в Америці. Близько 800 року н. е. в результаті виверження вулкана Mount Churchill на кордоні з Аляскою південний Юкон виявився повністю засипаний шаром попелу, який все ще можна побачити вздовж Клондайкської автомагістралі ().

До 1870 року територію Юкону контролювала Компанія Гудзонової затоки.

У племен індіанців раніше існували розвинені торгові маршрути, а європейська колонізація цього району почалась тільки на початку XIX століття з розвитком на Юконі хутрової торгівлі та з початком діяльності місіонерів-єзуїтів і експедиції кампанії будівництва лінії російсько-американського телеграфу. Наприкінці XIX століття в край почали приїжджати золотошукачі, що й призвело до зростання чисельності населення і початку роботи сил Королівської північно-західній кінної поліції, що зробило у 1897 році Клондайкську золоту лихоманку наймирнішою за всю історію золотодобування. Збільшення чисельності населення через золоту лихоманку призвело до відділення округу Юкон від Північно-Західних територій і утворення окремої території Юкон у 1898 році.

Населення Згідно з Канадським переписом 2001 року найбільша етнічна група Юкону — англійці (27,1 %), слідом за ними йдуть представники корінних народів (індіанці й ескімоси, так звані в Канаді «перші нації») (22,3 %), шотландці (21,9 %), ірландці (19,1 %), німці (14,3 %) і французи (13,4 %), хоча більше чверті опитаних також визначили свою етнічну приналежність як «канадці».

Мова Населення за даними Канадського перепису 2006 року — 30 372 особи.

Згідно з 29 940 окремими відповідями на питання перепису про «рідну мову» найчастіше називали такі мови:

1Англійська25 65585,69 %2Французька11053,69 %3Німецька7752,59 %4Китайська2600,87 %5Тагальська1450,48 %6Нідерландська1400,47 %7Іспанська1300,43 %8В'єтнамська1050,35 %9Угорська800,27 %10Панджабська800,27 %11Гвічін750,25 %12Тлінгітська700,23 %

Уряд

Економіка Найважливішою статтею економіки Юкону з XIX століття була гірничодобувна промисловість. Тут є поклади таких корисних копалин, як свинець, цинк, срібло, золото, мідь і азбест. Початком свого розвитку територія Юкону зобов'язана «золотій лихоманці».

Посилання Коротка енциклопедія Канади