«Перший канал» — загальноросійський державний цілодобовий пропагандистський телевізійний канал із найбільшим охопленням аудиторії РФРеєстр ліцензій на діяльність з телерадіомовлення. Другий за віком телеканал СРСР та Росії після петербурзького П'ятого каналу. Веде мовлення з Москви, штаб-квартира знаходиться в телецентрі «Останкіно», на вулиці Академіка Корольова, 12. Позиціонується як головний телеканал країни.

Веде історію від Першої програми ЦТ СРСР, що виходила в ефір з 1951 року, це найстаріший телеканал Росії. В кінці 1991 року Центральне телебачення було замінено РДТРК «Останкіно» і був заснований 1-й канал Останкіно, що існував до 1995 року. 25 січня 1995 було засновано ОРТ. 1 квітня 1995 був утворений Перший канал, у той час називався «Громадське російське телебачення» (ОРТ) до 2 вересня 2002-го. Перший канал замінив РДТРК «Останкіно» 1 квітня 1995 року. Історичну назву «Перший канал» повернуто телеканалу в 2002-му (хоча назва ОРТ згадується на каналі та на його сайті й донині). 1 червня 2011-го канал перейшов на мовлення в форматі 16:9si5796/p214 Літо в широкому форматі — Акції Першого — Перший канал.

Телеканал ОРТ («Общественное Росийское Телевидения», тепер — «Перший канал») вийшов 1 квітня 1995 року на частоті «1-го каналу Останкіно». РДТРК «Останкіно» займала перший канал з грудня 1991 року. До початку 1995 року РДТРК «Останкіно» почала втрачати свої позиції. Соціологічні опитування, що проводилися в той момент в Москві показували, що телеканал значно поступався в денний час каналу 2х2, у вечірній час НТВ. У зв'язку з цим було прийнято рішення закрити телеканал. ОРТ створювався для того, щоб відновити інтерес до першого каналу російського телебачення.

24 грудня 2012 року телеканал почав мовлення у форматі «HD»

Історія

Радянський період

Перша програма Держтелерадіо СРСР існувала з 22 березня 1951 а. Спочатку це був другий телеканал в СРСР, без постійного мовлення, проте з часом з'явилися й інші канали. Перша програма не мала чітко вираженої тематики, транслюючи як новинні, такі як програма «Час», так і музичні програми, кінофільми, радянські мультфільми, а також освітні програми, такі як «Клуб мандрівників» і «В світі тварин». Гумористичні програми: «Навколо сміху», «КВК» і «Кабачок «13 стільців»». Дитячі: «В гостях у казки», «Будильник», «АБВГДейка». Телеігри: «Поле чудес», , «Що? Де? Коли?». Розважальні: «МузОбоз», «Ранкова зірка», «Блакитний вогник». Громадсько-політичні програми «Погляд» і «До 16 і старше».

Основною заставкою першої програми була зірка-антена на синьому фоні з рухомими кільцями, що символізують радіохвилі, і підписом внизу «I програма», яка потім змінювалася на «ТВ СРСР». Приблизно в лютому 1988 року заставка була змінена: кола стали нерухомими, зник напис «ТВ СРСР», а фон став світло-блакитним з білим градієнтом.

Перша половина 90-х

З кінця 1991 року «Перша програма» перестала існувати, і її замінив «1-й канал Останкіно» у складі РДТРК «Останкіно» — заснованого на базі Держтелерадіо СРСР. Головами ДТРК «Останкіно» в різний час були Єгор Яковлєв та Олександр Яковлєв.

На початку 1995 року «Останкіно» остаточно втратило свої, в минулому лідерські щодо інших каналів, позиції. Соціологічні дані дослідження телевізійної аудиторії по Москві, що проводились в той час, показували, що «Останкіно» значно поступалося за обсягом аудиторії в денний час телеканалу 2х2, а у вечірні години — НТВ, у зв'язку з цим було прийнято рішення закрити телеканал. Указом Президента 6 жовтня 1995 року телерадіокомпанія «Останкіно» була ліквідована.

ОРТ і Перший канал Громадська Російське Телебачення було створено за ініціативою Асоціації Незалежних телевиробників, яка об'єднувала телекомпанії BID, АТВ та Клас!. 29 листопада 1994 Президент Російської Федерації видає указ «Про вдосконалення експлуатації першого частотного (м. Москва) каналу телебачення та мережі його поширення» згідно з яким перший телевізійний канал передавався Акціонерному Товариству «Громадське Російське Телебачення». Відповідно до цього ж указу співзасновник і співвласником Громадського Російського Телебачення ставала РДТРК «Останкіно». Першим Генеральним директором ОРТ став відомий тележурналіст Владислав Лістьєв, який незабаром вводить на своєму каналі мораторій на рекламу, Головою Ради Директорів ОРТ став Голова РДТРК «Останкіно» Олександр Яковлєв, Генеральним продюсером ОРТ став Костянтин Ернст. Після вбивства Лістьєва генеральним директором телеканалу став Сергій Благоволін, генеральним директором телекомпанії BID — Олександр Любимов, а Борис Березовський з'явився як власник найбільшої частки акцій ОРТ. Були закриті ряд програм — «Політбюро» та «Дело», ведучим програми «Тема» став Дмитро Менделєєв, ведучими програми «Час пік» стали провідні нічного випуску новин Сергій Шатунов і Дмитро Кисельов. Основним політичним ток-шоу стала програма «Один на один», ведучим якої став Олександр Любимов. Виробником інформаційних програм для ОРТ стала ІТА РДТРК «Останкіно», при цьому вона спільно з телекомпанією REN-TV стала виробляти програму «Версії». 1 жовтня 1995 була закрита програма «Версії», а навколо REN-TV стала створювати телемережа — Незалежна Мовна Система і в 1997 році програми REN-TV стали виходити на окремому, 49-му каналі. У вересні 1995 року були також закриті телегра «Зрозумій мене» і розважальна програма «Іванов, Петров, Сидоров», вироблялися телекомпанією АТВ, після чого «Зрозумій мене» стала виходити на НТВ, а «Іванов, Петров, Сидоров» на РТР. Після призначення Сергія Шатунова відповідальним випусковим новинних програм телеканалу ОРТ одним з ведучих програми «Час пік» став Андрій Разбаш. 12 жовтня 1995 була скасована РДТРК «Останкіно» і ОРТ стало самостійно виробляти інформаційні програми. У 1996 році Дирекцію інформаційних програм ОРТ очолила Ксенія Пономарьова. Ведучими програми «Час» стали Аріна Шарапова та Ігор Гмиза, провідними денних новин Ігор хохуля, Олександра Буратаева, Катерина Андрєєва, Кирило Клейменов. У жовтні 1996 року, після невдачі на ОРТ аналітичної програми «19.59» (аналітична програма «Воскресіння» була закрита в квітні 1996 року, після відходу з ОРТ Неллі Петкова, яка замінила в 1995 році колишнього ведучого програми Сергія Алексєєва) і закриття на НТВ програми «Характери» (замінила собою «Версії», що перейшли в жовтні 1995 року на НТВ), на ОРТ повернувся Сергій Доренко і став виходити підсумковий випуск програми «Час» отримав назву «Інформаційно-аналітична програма Час з Сергієм Доренком». У самому кінці 1996 року з ОРТ на REN-TV перейшов Дмитро Кисельов. Андрій Разбаш залишився єдиним ведучим програми «Час пік». У жовтні 1997 року Генеральним директором ОРТ стала Ксенія Пономарьова, а Дирекцію інформаційних програм ОРТ очолив Олександр Любимов (незабаром на посаді Генерального директора Телекомпанії BID його замінила Лариса Синельщикова). 12 лютого 1998 на зборах акціонерів ОРТ ЗАТ «Громадське російське телебачення» перетворено із закритого акціонерного товариства у відкрите\. У 1998 році Генеральним директором ОРТ став Ігор Шабдурасулов, Дирекцію інформаційних програм ОРТ очолив Сергій Доренко. Замість програми «Час пік» стала виходити програма «Тут і зараз», ведучим якої став Олександр Любимов, який також обійняв посаду голови Ради директорів Телекомпанії BID. У 1999 році Борису Березовському належить 49 % акцій телеканалу. У 1999 році Генеральним директором ОРТ став Костянтин Ернст, Дирекцію інформаційних програм ОРТ очолила Тетяна Кошкарева. Сергій Доренко став вести іншу аналітичну програму, що отримала назву «Авторська програма Сергія Доренка», а інформаційно-аналітичну програму «Час» по суботах став вести Павло Шеремет і програма стала називатися «Аналітична програма „Час“». Ведучими програми «Час» стали Катерина Андрєєва та Кирило Клейменов, провідними денних випусків Ігор Гмиза та Олександра Буратаева. Випуск новин о 18:00 був збільшений до 25 хвилин, програма стала називати «Новини. Вечірній випуск», ведучою якої стали Жанна Агалакова та Ігор Вихухолєв. З січня по жовтень 2000 року, після відходу Павла Шеремета, програма Доренка стала виходити щосуботи, а ведучою т. зв. аналітичної програми стала Катерина Андрєєва і програма стала називатися «Час. Недільний випуск». Програма «Тут і зараз» стала виходити в рамках програми «Час», яка отримала назву «Час. Інформаційний канал». Олександра Буратаєва у зв'язку з обранням депутатом Державної Думи Федеральних Зборів Російської Федерації покинула ОРТ. 27 серпня 2000 року, під час пожежі на Останкінської телевежі, мовлення ОРТ припинилося і перейшло на частоту телеканалу «Столиця», єдиного, який тоді працював у Москві. Протягом декількох днів функціонував Спільний канал ОРТ-РТР, на якому транслювалися передачі обох каналів. На екрані були обидва логотипи каналу: РТР (нині — телеканал «Росія») в лівому верхньому кутку і ОРТ (нині — «Перший канал») у правому верхньому кутку; внизу знаходився підпис «Спільний канал ОРТ-РТР». В інших містах канали продовжували вести мовлення окремо. У жовтні 2000 року на каналі відбулася «велика революція», тобто кардинальна зміна сітки мовлення. ОРТ переживав творчу криза, через що довелося закрити 12 програм. В цей же час канал кардинально змінює оформлення.  — Ми вирішили, що час криків пройшло. Ну, це як раніше в «нових росіян» була мода одягатися від Армані, а потім від цього стали йти. Всі останні роки головним словом в оформленні ОРТ був пафос. Зараз ми перестали самостверджуватися, щось викрикувати, взагалі прибрали весь цей варварський грубий стиль (нехай і подобався телеглядачам). Раніше було Громадське російське телебачення, тепер просто Перший канал. Раніше було щось «головне про старий», а тепер абсолютно нова естетика. Ми повністю відмовилися від комп'ютерної графіки, намагаємося знімати оформлення, як живе кіно. Забавно, але зараз ми вичищаємо все те, чим раніше пишалися. <…> Тепер замість голубів в заставках ширяє скляна установка — «магічне дзеркало реальності». Для того щоб змусити здоровенну штуковину «парити», знадобився спеціальний кран і троси. Одна з заставок знімалася в аеропорту «Домодєдово» — якраз коли приземлився черговий рейс. Натовп, побачивши насувається дзеркальне споруда, мало не повернула назад у літак.[ http://www.autoteks.ru/news/Ort_sneslo_yicko_ne.html ОРТ знесло яєчко, не золоте, а просте] Восени 2000 року «Авторська програма Сергія Доренка» була закрита, а Дирекцію інформаційних програм ОРТ очолив Сергій Горячев. Незабаром була закрита і програма «Час: Недільний випуск». До 2001 року ОРТ не мало власних недільних аналітичних програм, а замість них виходило виконуюче функції підсумкової програми аналітичне ток-шоу «Пори», ведучими якого стали Володимир Познер та Жанна Агалакова. У цьому ж році була закрита програма «Тема». У квітні 2001 року були закриті програма «Погляд» та «Тут і зараз», а Олександр Любимов був призначений Першим заступником Генерального Директора ОРТ / Першого каналу, пробувши на цій посаді до весни 2003 рік а. Восени 2001 року нічний випуск новин був закритий, а замість нього стала виходити інформаційно-аналітична програма «Нічний час», ведучим якої став колишній кореспондент каналу Андрій Батурин, а пізніше і перейшов з НТВ Петро Марченко. 29 липня 2002 року на річних зборах акціонерів ОРТ прийнято рішення про перейменування телекомпанії. 2 вересня 2002 року телекомпанія ОРТ поміняла свою назву і стала називатися ВАТ «Перший канал», міжнародне відділення — ЗАТ «Перший канал. Всесвітня Мережа», компанія з виробництва відеокасет, згодом DVD-дисків — «Перша Відеокомпанія», а музичний лейбл звукозапису — «Перший музичний лейбл». Причина перейменування — зміна особи, зникнення багатьох передач, багато років виходили на ОРТ. Восени 2002 року «Пори» стали виходити в ефір о 18:00, а в липні 2003 року недільний випуск програми «Час» відновили, його ведучими стали Петро Марченко та Андрій Батурин.