Пала́ц Крістіансбо́рґ (; [kʁesdjænsˈbɔːɐ̯ˀ ˈslʌd]) розташований на острові Слотсгольмен у центрі Копенгагена. Це єдина у світі будівля, яка одночасно об'єднує під одним дахом вищі установи виконавчої, законодавчої і судової влади країни: окрім парламенту Данії — Фолькетингу, у палаці міститься Верховний суд () Данії і канцелярія прем'єр-міністра країни (). Також в одному крилі палацу розміщується кілька міністерств.

До 1794 року Крістіансборґ був головною резиденцією данських монархів. Сьогодні королівська родина використовує лише деякі частини палацу, а саме Державні приймальні кімнати королеви (), Королівську каплицю () і Королівські стайні (). Королівським палацом здебільшого вважається палац Амалієнборг.

Палац був знищений пожежами й відбудований наново двічі, тому в сучасній будівлі палацу частково збереглися рештки всіх трьох попередніх. Будівлі навколо Королівського манежу — стайні, будинок школи верхової їзди і придворний театр — лишилися з часів першого Крістіансборґу, так само, як і Музей Торвальдсена, який спочатку існував як депо для карет. Королівська каплиця — єдина ціла будівля, що лишилася після другого Крістіансборґу. Усі ці споруди — мала частина того, що було перебудовано в різні часи.

Сучасна будівля палацу, третій Крістіансборґ, — остання в черзі замків і палаців, збудованих на тому самому місці починаючи з 1167 року. З початку XV століття різні будівлі палацового комплексу використовувала центральна адміністрація країни; до 1794 року Крістіансборґ був головною резиденцією данських монархів, а від 1849 року в ньому засідає парламент Данії. У зовнішньому оформленні палацу чітко помітні три періоди данської архітектури, що було наслідком двох масштабних пожеж — 1794 та 1884 років. Головна частина сучасного палацу, завершена в 1928 році, збудована в стилі необароко. Каплиця, датована 1826 роком, збудована в неокласичному, а фасади, що збереглися ще з 1740-х років — у бароковому стилі. Сучасну будівлю палацу зведено в період між 1906 і 1937 роками. У центрі будівлі розташована велика чотирикутна вежа, прикрашена вишуканим бароковим шпилем.

Палац Крістіансборґ у наш час належить державі. Ним опікується Національне агентство палаців і нерухомості. Деякі частини палацу відкриті для відвідувачів. У ньому постійно містяться найважливіші державні установи Данії, через що цей палац часто називають або просто .Larsen et al Зокрема, таку саму назву () має популярний данський політичний телесеріал.

Історія

Замок Абсалона

Згідно зі свідченнями Саксона Граматика, перший замок на острові Слотсгольмен 1167 року збудував єпископ Абсалон з Роскілле, який раніше отримав від короля Вальдемара I Великого місто Гавн. Абсалона також уважають засновником Копенгагена. За 5-метровим кам'яним муром розташовувалися різні будівлі замкового комплексу, зокрема власне замок єпископа, каплиця та інші менші споруди.

1182 року Абсалон заповів замок у вічне користування Роскілльському єпископству, проте зберіг за собою право досмертного використання замку. Після смерті Абсалона 1201 року замок відійшов до єпископства, але через кілька років почалася тривала й запекла боротьба за владу між королем і церквою, під час якої володіння замком і містом відходило то до короля, то до єпископа.

Крім того, на замок часто нападали, наприклад венди, руяни і ганзейські міста, тому в 1249—1259 рр. фортеця часто була в облозі й зазнавала руйнувань. 1368 року Ганза все ж таки захопила замок, і рік по тому, після поразки короля Вальдемара IV Аттердага в Другій дансько-ганзейській війні, багаторазово розширений замковий комплекс знесено.Lund, p. 14 Для цього Ганза відрядила 40 каменярів, що поступово його розібрали.

Копенгагенський палац

Після зруйнування замку Абсалона Ганзою 1369 року на острові Слотсгольмен проведено земляні роботи, після яких на руїнах колишнього замку постав Копенгагенський палац. Його обнесено муром і оточено ровом; входом до нього слугувала велика вежа.

Роскілльські єпископи зберігали право на володіння ним, поки король Ерік Померанський 1417 року захопив його і тим самим — після більш ніж двохсотлітніх суперечок — остаточно закріпив право володіння фортецею на Слотсгольмені за королівською владоюGamrath, Helge: Københavns Slot. In: Hvidt et al, bd. 1, p. 50-53.. Зокрема, королева Філіппа Англійська наказала озброїти фортецю гарматами для подальшої битви при Копенгагені (1428).

Цей палац став королівською резиденцією, коли до Копенгагена 1443 року переїхав король Хрістофер III. Від середини XV століття Копенгагенський палац слугував головною королівською резиденцією та центром правління.

Копенгагенський палац був кілька разів розширений і перебудований. У 1720-х роках король Фредерік IV цілком перебудував його, але через те, що будівля стала надто важка, фундамент почав просідатиThorsen, p. 14, а стіни — тріскатися. Тому наступник Фредеріка, король Кристіан VI, майже відразу після вступу на престол 1730 року доручив збудувати новий палац.

1731 року надмірно розширений і застарілий Копенгагенський палац зруйновано, щоб збудувати на його місці новий — перший Крістіансборґ.

Копенгагенський палац розташований під головним крилом сучасної будівлі палацу Крістіансборґ. Руїни обох фортець — замку Абсалона й Копенгагенського палацу — сховано під землею під час будування третього Крістіансборґа у XX столітті. Їхні залишки можна побачити й зараз у підвалах під центральним крилом палацу; вхід до них відкритий.

Перший Крістіансборґ

Коли Кристіан VI зійшов на престол 1730 року, стара королівська резиденція була запустіла й похмура. Він вирішив збудувати на ній новий палац, який мав стати першим Крістіансборґом. Архітектором палацу став . Більшу частину інтер'єрів виконали двоє інших архітекторів: і Ніколай Ейґтвед.

Будівельні роботи почалися 1731 році, після зруйнування Копенгагенського палацу. Перше він був викуплений, згодом усунуто багато прилеглих будівель і в кінцевому підсумку забито палю для продовження будування над старим ровом.Thorsen, ст. 15 Перший камінь заклав сам король 21 квітня 1733 року.

1738 року розпочато будування інших споруд палацового комплексу, зокрема манежу для верхової їзди й каплиці.

Палац був готовий для заселення в 1740 році, а 5 жовтня стайні були готові до утримання королівських коней і карет. 26 листопада вся королівська родина переїхала з тимчасового помешкання в палаці Фредеріксберг до нового палацу — Крістіансборґу; на честь цього було влаштоване грандіозне свято і гарматний салют.Hvidt et al, bind 1, p. 318

Більшу частину палацового комплексу завершено 1745 року. Тоді Крістіансборґ був найбільшим палацом Європи.

Перший Крістіансборґ був розкішною будівлею з чотирма крилами, виконаною в стилі рококо. Поруч з ним були придворний театр, королівський манеж і церква — Королівська каплиця, що розташовувалася на тому самому місці, що й зараз. Палац був надзвичайно дорогий. Кошти, витрачені на його будівництво, дорівнювали майже двом третинам річного доходу королівстваLund, ст. 168 або вартості всіх маєтків на острові Зеландія.

1 травня 1767 р. в церкві палацу проведено урочисту церемонію помазання й сходження на престол нового короля Данії і Норвегії Кристіана VII.

Внутрішнє оформлення Загалом палац мав шість поверхів: підвал, перший (дамський) поверх, антресоль, королівський поверх, поверх кронпринца й вищу антресоль; система поділу поверхів була перейнята з часів Копенгагенського палацу, змінено лише їхні назви.Lund, p. 56Hvidt et al, bind 2, pp. 375—377. Oversigtsplaner og profilsnit Королівська пара проживала на королівському поверсі; кімнати королеви містились у північному крилі навпроти каплиці. На решті поверху були особисті покої короля, зали для прийомів і судова зала. На першому поверсі містилися кабінети, а на верхньому жила прислуга.

Перша пожежа Наступні 50 років у палаці велося активне придворне життя. Однак 26 лютого 1794 році по обіді (за припущеннями) у димарі головного крила біля покоїв кронпринца почалася пожежа. У наступні години вогонь швидко поширився, і багато людей намагалися врятувати не лише палац і коштовності, а й прилеглі будівлі, які згодом знищила пожежа, що тривала до ранку наступного дня. Уціліли лише манеж і стайні, з яких гасили вогонь.

Палац разом з каплицею та королівською музичною бібліотекою згорів, а багато жителів палацу зазнали величезних утрат. Велика частина королівських коштовностей і мистецьких робіт також була знищена у пожежі.Lund, p. 83

Другий Крістіансборґ

Після пожежі 1794 року виникало багато пропозицій щодо побудови нового палацу, але ситуація значно погіршилася через рік після пожежі в Копенгагені. Кінець кінцем у 1803 році король Кристіан VII скликав комісію, що мала частково розпланувати новий палац, ратушу й будівлю міського суду й простежити за їх побудовою.

Другий Крістіансборґ спроєктував відомий архітектор, друг німецького архітектора Шинкеля К. Ф. Гансен, який представив свій проєкт палацу ще в 1800 році. Будівельні роботи тривали від 1803 до 1828 року. Велика частина фасадів і внутрішніх стін вціліла після пожежі й була вбудована в новий фасад палацу. Суттєвою відмінністю було те, що вежа й крило біля королівського манежу були майже цілком усунені. У попередній будівлі палацу це крило було найбільшим, але за проєктом Гансена воно стало відкритим, а два інші бокові крила об'єднано колонадою. Палац став трохи меншим, аніж його попередник, що також означало, що головний вхід до палацу тепер був з боку Палацової площі.Lund, p. 89

Цей Крістіансборґ був збудований у суворому неокласичному стилі. У моді були більші суцільні стіни, і, між іншим, цього вдалося досягти через зменшення кількості вікон на фасаді з боку Палацової площі. Разом з іншим архітектурним вирішенням Гансен використав під час побудови згорілі стіни і разом з тим надав палацу абсолютно іншого вигляду, ніж раніше.Lund, p. 88

Внутрішнє оформлення Теперішній палац має той самий поділ поверхів, що перший Крістіансборґ.

Король знову жив на королівському поверсі, який за проєктом був розділений на особисті покої королеви (у північному крилі навпроти Королівської каплиці), особисті покої короля (навпроти Палацової площі), лицарську залу та інші зали в південному крилі навпроти будівлі Канцелярії. Поверх кронпринца спершу був пустий, оскільки тоді в Данії не було принца-спадкоємця. На першому (дамському) поверсі містилася адміністрація; згодом там також розміщувався , тогочасний парламент, і Верховний суд. На Палацовій площі був головний вхід, звідки Сходи короля вели до особистих покоїв короля та його приймальних кімнат. У північному крилі палацу також був вхід, де починалися Сходи королеви.

Королівська каплиця також була відбудована зі старих стін, хоча за планом на її місці мала бути менша церква.Lund, p. 114

Використання будівлі Оскільки більша частина міста згоріла майже одночасно з першим Крістіансборґом, потрібен був час, щоб почати реконструкцію будівлі. Руїни палацу, прилеглі будівлі та території були використані для потреб зруйнованого міста, наприклад, у підвалі містилися тимчасові помешкання. Після 25 років реконструкції, 1 листопада 1828 року, палац був готовий принаймні до відкриття.

Проте монархія вже не проявляла до палацу великого інтересу. Після евакуації мешканців палацу королівська родина отримала житло в палаці Амалієнборг і дуже добре в ньому облаштувалась. Ані Фредерік VI, який формально став королем у 1808 році, ані Кристіан VIII, який виріс в Амалієнборзі, не хотіли переїжджати й постійно проживати в Крістіансборзі.Thorsen, p. 21 Незважаючи на це, завдяки своєму інтер'єру палац уважався королівським, тому його часто використовували для зустрічей і розміщення гостей. Фредерік VII став першим монархом, який справді використовував палац, після того як став королем у 1848 році; також він зібрав у палаці придворну адміністрацію. У 1852—1863 рр. Фредерік часто бував тут і використовував Крістіансборґ здебільшого як зимову резиденцію.