Збірна Ірландії з футболу (, ) — національна футбольна збірна, що представляє Ірландію в міжнародних футбольних змаганнях. Керівною організацією є Футбольна асоціація Ірландії.
Історія Футбол в Ірландії спочатку найактивніше розвивався на півночі острова, насамперед у Белфасті та Ольстері. У 1880 році в Белфасті була заснована Ірландська футбольна асоціація (ІФА), яка протягом наступних десятиліть керувала футболом на всьому острові та формувала єдину збірну Ірландії.
На початку XX століття футбол значно поширився в Дубліні та інших районах півдня острова, однак між дублінськими клубами й керівництвом ІФА поступово загострювалися суперечності. Представники південних клубів звинувачували асоціацію в надмірній орієнтації на Белфаст і клуби Ольстера, зокрема під час розподілу міжнародних матчів, представництва в керівних органах і вибору місць проведення кубкових зустрічей. Безпосереднім приводом до розколу став конфлікт навколо півфіналу Кубка Ірландії 1921 року між дублінським «Шелбурном» і «Гленавоном»: ІФА призначила перегравання в Белфасті замість очікуваного Дубліна, після чого «Шелбурн» відмовився від участі.
У 1921 році в Дубліні було створено Футбольну асоціацію Ірландії (ФАІ), яка стала окремим керівним органом футболу на півдні острова. У 1923 році вона була прийнята до ФІФА як Футбольна асоціація Ірландської Вільної держави. Перші міжнародні матчі команда під егідою нової асоціації провела на Олімпійських іграх 1924 року в Парижі. 28 травня ірландці перемогли Болгарію 1:0 завдяки голу Падді Данкана, а в чвертьфіналі поступилися Нідерландам 1:2 після додаткового часу. Стосовно історичного дебюту збірної Ірландії довгий час точилися суперечки: у 1960-х роках ФІФА перекласифікувала олімпійські матчі 1924 року як аматорські, тому протягом тривалого часу офіційним дебютом збірної вважалася поразка 0:3 від Італії в Турині 21 березня 1926 року. У 2024 році ФАІ після історичного дослідження знову визнала чотири матчі 1924 року зустрічами основної національної збірної, тож нині матч проти Болгарії вважається її першим офіційним міжнародним поєдинком.
У 1934 році Ірландія вперше взяла участь у відборі до чемпіонату світу, однак протягом наступних десятиліть не могла пробитися до фінальної частини великих міжнародних турнірів. Одним із найпомітніших результатів того періоду стала перемога 2:0 над Англією на «Гудісон-Парк» 21 вересня 1949 року: Ірландія стала першою збірною з-поза меж Великої Британії, яка перемогла англійців на їхньому полі.
Після поділу ірландського футболу тривалий час існувала незвична ситуація, коли і дублінська ФАІ, і белфастська ІФА виставляли збірні під назвою «Ірландія» та претендували на право залучати футболістів з усього острова. Низка гравців виступала за обидві команди; під час відбору до чемпіонату світу 1950 року четверо футболістів навіть зіграли за обидві асоціації в межах одного відбіркового циклу. Згодом ФІФА розмежувала юрисдикції двох федерацій, а їхні збірні закріпилися під назвами Республіка Ірландія та Північна Ірландія.
Найуспішніший період в історії збірної розпочався після призначення головним тренером англійця Джека Чарлтона у 1986 році. Під його керівництвом Ірландія вперше вийшла до фінальної частини великого турніру — чемпіонату Європи 1988 року, де в першому матчі перемогла Англію 1:0, зіграла внічию 1:1 зі збірною СРСР і лише після поразки від майбутніх чемпіонів, Нідерландів, завершила виступи на груповому етапі.
На дебютному для команди чемпіонаті світу 1990 року Ірландія дійшла до чвертьфіналу, де поступилася господарям турніру — Італії — 0:1. Цей результат залишається найкращим виступом збірної на чемпіонатах світу. Через чотири роки команда знову вийшла з групи чемпіонату світу 1994 року, зокрема перемігши Італію 1:0, але в 1/8 фіналу програла Нідерландам. Чарлтон залишив збірну після поразки в стиковому матчі відбору до Євро-1996.
Наступного виходу на чемпіонат світу Ірландія досягла у 2002 році під керівництвом Міка Маккарті. Команда не програла жодного матчу групового етапу, вийшла до 1/8 фіналу й лише в серії післяматчевих пенальті поступилася Іспанії. Пізніше збірна взяла участь у Євро-2012, де програла всі три матчі групового етапу, та Євро-2016, де перемога 1:0 над Італією дозволила ірландцям вийти до 1/8 фіналу, де вони поступилися господарям змагання, Франції, 1:2.
Кубок Світу 1930 — не брала участі 1934–1986 — не пройшла кваліфікацію 1990 — чвертьфінал 1994 — 1/8 фіналу 1998 — не пройшла кваліфікацію 2002 — 1/8 фіналу 2006 — не пройшла кваліфікацію 2010 — не пройшла кваліфікацію 2014 — не пройшла кваліфікацію 2018 — не пройшла кваліфікацію 2022 — не пройшла кваліфікацію
Чемпіонат Європи 1960–1984 — не пройшла кваліфікацію 1988 — груповий етап 1992–2008 — не пройшла кваліфікацію 2012 — груповий етап 2016 — 1/8 фіналу 2020 — не пройшла кваліфікацію 2024 — не пройшла кваліфікацію
Відомі гравці Джекі Кері Лаям Бреді Пітер Фарелл Тоні Данн Девід О'Лірі Кевін Моран Паккі Боннер Стів Стонтон Рой Кін Роббі Кін Шей Гівен Стів Фіннан Дам'єн Дафф
Гравці збірної
Поточний склад Гравці збірної, що були включені до заявки на ігри плей-оф відбору до ЧЄ-2016 проти збірної Боснії і Герцеговини 13 листопада і 16 листопада 2015 року (кількість ігор і голів наведені станом на 17 листопада 2015):
Нещодавно викликалися Наступні гравці продовжують кар'єру у збірній і також викликалися до її лав протягом 2015 року.
Примітки INJ травмований PRE у попередній заявці
Нотатки
Примітки
Джерела Сторінка Ірландії на сайті УЄФА Офіційний сайт Футбольної асоціації Ірландії Сторінка Ірландії на сайті ФІФА Рекордсмени збірної Ірландії на сайті RSSSF.com Результати усіх матчів збірної Ірландії