Рада народних комісарів РСФРР (; Раднарком, Рада народних комісарів РСФРР) — уряд Російської Соціалістичної Федеративної Радянської Республіки після жовтневого перевороту 1917 року і РСФРР від 1918 до 1946 року. Складався з народних комісарів, аналогів міністрів, що керували народними комісаріатами (наркоматами), аналогами міністерств. Від 1922 року, після створення СРСР, був створений на союзному рівні.
1917.12 — 1918.1
НаркоматКомісарГоловаВолодимир Ленінвнутрішніх справОлексій РиковземлеробстваВолодимир МілютінпраціОлександр Шляпніковвійськових і морських справВолодимир Антонов-ОвсієнкоМикола КриленкоПавло Дибенкоторгівлі й промисловостіВіктор НогіносвітиАнатолій ЛуначарськийосвітиІван Скворцов-Степановзакордонних справЛев ТроцькийюстиціїГеоргій Оппоковсправ продовольстваІван Теодоровичпошт і телеграфівМикола Глебов-АвіловнаціональностейЙосип Сталінзалізниць -
Історичний перший склад Раднаркому сформувався в умовах жорсткої боротьби за владу. У зв'язку із демаршем виконкому залізничної профспілки Викжель, що не визнав Жовтневої революції, і вимагав формування «однорідного соціалістичного уряду» із представників усіх соціалістичних партій, посада наркома залізниць залишилася незаміщеною. Надалі, у січні 1918 року, більшовикам вдалося внести розкол в залізничну профспілку, сформувавши паралельний Викжелю виконком Викжедор, що складався в основному з більшовиків та лівих есерів. До березня 1918 опір Викжеля був остаточно зломлений, а основні повноваження як Викжеля, так і Викжедора, передані Наркомату шляхів сполучення.
Наркомат у військових і військово-морських справах був сформований, як колегія, у складі Антонова-Овсієнка, Криленка та Дибенка. На квітень 1918 року цей комітет фактично припинив своє існування.
За спогадами першого наркома просвіти А. Луначарского, перший склад Раднаркому був багато в чому випадковий, а обговорення списку супроводжувалося коментарями Леніна: «якщо виявляться непридатними — зуміємо замінити». Як писав перший нарком юстиції, більшовик Г. Ломов-Оппоков, його знання з юстиції включали у себе головним чином детальне знання про царські в'язниці із особливостями режиму: «ми знали — де б'ють, як б'ють, де і як саджають в карцер, але ми не вміли управляти державою».
Голови Ради народних комісарів РРФСР Ленін Володимир Ілліч (27 жовтня (9 листопада) 1917 — 21 січня 1924; після замаху на Леніна, в серпні—вересні 1918 року обов'язки голови виконував Свердлов Яків Михайлович) Риков Олексій Іванович (2 лютого 1924 — 18 травня 1929) Сирцов Сергій Іванович (18 травня 1929 — 3 листопада 1930) Сулімов Данило Єгорович (3 листопада 1930 — 22 липня 1937) Булганін Микола Олександрович (22 липня 1937 — 17 вересня 1938) Вахрушев Василь Васильович (29 липня 1939 — 2 червня 1940) Хохлов Іван Сергійович (2 червня 1940 — 23 червня 1943) Памфілов Костянтин Дмитрович (в. о. з 5 травня 1942 до 2 травня 1943) Косигін Олексій Миколайович (23 червня 1943 — 15 березня 1946)
1-і заступники голови Ради народних комісарів РРФСР Смирнов Олександр Петрович (20 лютого 1928 — 3 листопада 1929) Лебідь Дмитро Захарович (7 лютого 1930 — серпень 1937) Пекшев Олександр Олексійович (8 жовтня 1939 — 5 травня 1942) Перов Георгій Васильович (25 червня 1943 — 11 листопада 1944) Пронін Василь Прохорович (7 грудня 1944 — 23 березня 1946)
Заступники голови Ради народних комісарів РРФСР Риков Олексій Іванович (29 грудня 1921 — 2 лютого 1924) Цюрупа Олександр Дмитрович (29 грудня 1921 — 2 лютого 1924) Каменєв Лев Борисович (14 вересня 1922 — 5 травня 1925) Лежава Андрій Матвійович (27 грудня 1924 — 4 листопада 1930) Смирнов Олександр Петрович (30 липня 1925 — 20 лютого 1928) Рискулов Турар Рискулович (31 травня 1926 — травень 1937) Янсон Микола Михайлович (4 листопада 1930 — 6 березня 1931) Задіонченко Семен Борисович (8 серпня 1937 — лютий 1938) Бенедиктов Іван Олександрович (5 березня 1938 — 21 квітня 1938) Кабанов Іван Григорович (5 березня 1938 — серпень 1938) Вахрушев Василь Васильович (17 вересня 1938 — 29 липня 1939) Чадаєв Яків Єрмолайович (17 вересня 1938 — травень 1939) Сухов Олексій Миколайович (жовтень 1939 — 26 червня 1943) Дегтяр Дмитро Данилович (23 липня 1940 — 5 вересня 1947) Памфілов Костянтин Дмитрович (6 вересня 1940 — 2 травня 1943) Уткін Андрій Іванович (6 вересня 1940 — 17 липня 1943) Лазарєв Дмитро Олексійович (18 квітня 1941 — 5 травня 1942) Баусін Олексій Федорович (вересень 1942 — 11 січня 1944) Ковальов Федір Гаврилович (вересень 1942 — листопад 1944) Перов Георгій Васильович (27 січня 1943 — 25 червня 1943) Гриценко Олександр Васильович (23 квітня 1943 — 20 квітня 1949) Чесноков Микола Єрмолайович (16 липня 1943 — 26 червня 1947) Іванов Василь Іванович (24 липня 1943 — 1944) Староторжський Олександр Павлович (листопад 1944 — жовтень 1946) Пронін Василь Прохорович (23 березня 1946 — травень 1946) Шахурін Олексій Іванович (29 березня 1946 — квітень 1946)
Див. також Рада міністрів РРФСР
Джерела інформації Тинченко Я. Перша українсько-більшовицька війна (грудень 1917 — березень 1918) — Київ-Львів, 1996. Савченко В. А. Двенадцать войн за Украину . — Харьков: Фолио, 2006.