Джова́нні Матте́о (Джанматте́о) Азо́ла (, також Asula та Asulae; 1524, ВеронаТакож з непевністю датують «1532 або раніше» — 1 жовтня 1609, Венеція) — італійський композитор пізнього Відродження, представник Венеційської школи, капельмейстер. Був плідним автором у царині сакральної музики; відрізнявся від інших представників школи більшою консервативністю стилю; проте був одним з перших композиторів, що почали застосовувати у своїх творах basso continuo.
Біографія Джованні Маттео Азола народився у Вероні, рік народження в різних джерелах вказується неоднаковий: 1524, 1532. У юному віці ступив до конгрегації при старовинному бенедиктинському монастирі на острові Сан Джорджо ін Алґа у Венеційський лагуні. Мав там за praeceptor musicae (наставника у мистецтві музики) каноніка Ансельма ді Ніґріса, у Вероні — пріора Сан Анджело ін Монте, що випливає з подячного свідчення самого Азоли у присвяті до Lamentationes (1588), пізніше, його dottissimo precettore (високоосвіченішим наставником) був Вінченцо Руффо (як він пише у присвяті до першої книги мес на чотири рівні голоси, 1574), певно у той період, коли останні були у Вероні капельмейстерами собору та (близько 1550–1563). Отже на його формування відчутно вплинуло освічене та витончене веронське музичне оточення; що підтверджується також й іншими присвятами композитора веронським діячам (наприклад, каноніку П'єру Франческо Дзіні, протоієрею Слова якими Азола репрезентує цьому прелату Псалмодію на вісім голосів (1574): «Ut interim taceam, quae domi tuae, atque in Ecclesia tua, quaá in sacro quodani agello nata sunt, ut iure sint tua, qui me et suasu, et liberalitate ad eiusmodi studia compulisti…». Понад те: «… in primis… extitisti, ut ego mea musicae studia ab inanibus mundi compositionibus ad pios et sacros usus ex Sancti Tridentini Concilii sententia converterem et accommodarem».
У 1569 році Азола вийшов з Конгрегації, не бажаючи підлягати обмеженням у зайняттях, що їх запровадив для ченців папа Пій V. Він став білим священником, а з Конгрегацією залишився у сердечних дружніх стосунках, що підтверджується присвятами його творів членам ордену.
26 листопада 1577 року працював капельмейстером у , де залишався до листопада наступного року, в хоча й 29 квітня 1578 року був обраний капельмейстером . Тут залишався до 14 травня 1582 року, коли, з нез'ясованих причин, капітул каноніків одностайно проголосував quod amplius non confirmetur, через що переїхав до Венеції.
Тут став парафіяльним капеланом церкви Сан Северо (залежної від церкви Сан Лоренцо), де мав колегою Джозеффо Царліно. На цій посаді перебував до кінця життя, за винятком короткого періоду у Вероні як маестро співу в Послушницьких школах (Scuole accolitali) та капельмейстер собору (19 березня 1590 — червень 1591).
Помер у Сан Северо у Венеції 1 жовтня 1609 року і був похований у церкві Сан Лоренцо.
Музика та впливи Творчий доробок Маттео Азоли доволі великий, і він майже цілком вкладається у межі його релігійної діяльності; це музика, що вливається у різноманітні форми католицького богослужіння, визначається змістом молитви та її місцем у літургійному дійстві.
Азола був одним з небагатьох композиторів, що жили у Венеції і майже не відчули на собі впливу стилю венеційської школи; більшість його праць написані радше у стилі Палестріни, у манері притаманній римській композиторській школі. Проте, не зважаючи на певну консервативність його як композитора, у своїх останніх творах він використовує basso continuo (він є одним з перших композиторів, що почали це робити).
Єдиною особливістю, що він запозичив у венеційців, були cori spezzati, просторово розподілені групи співаків; хоча в той час такий музичний стиль вже був широко розповсюджений у північній Італії і не був виключною ознакою венеційців. Техніка cori spezzati зокрема з'являється в месі на вісім голосів (1588). В інших його композиціях для подвійного хору, об'єднаного або розділеного, відчувається Венеційський поліхоральний стиль, що його культивували Адріан Вілларт, Клаудіо Меруло, Андреа та Джованні Ґабріелі.
Серед його численних праць є багато мес, включаючи реквієм; псалми, ламентації, вечерні, антифони, sacrae cantiones (священні піснеспіви), та багато інших сакральних творів.
На додаток він писав світську музику, включаючи чотири книги мадригалів (як і одну книгу духовних мадригалів, що втрачена). Одна з цих книг є незвичною, оскільки складається з канонів усього для двох голосів (більшість тогочасних мадригалів складалися щонайменше для чотирьох голосів і рідко використовували строгий контрапункт.Reese, p. 426
Азола також випустив друком збірку композицій для органа.
Твори Інтроіти: Introitus et Alleluia Missarum omnium maiorum Solemnitatum totius anni musica super cantu plano cum quatuor vocibus,Венеція 1565 Introitus Missarum omnium maiorum Solemnitatum totius anni, & Alleluia, ac musica super cantu piano. Брешія 1583 Introitus in Dominicis diebuset Asperges me, Vidi aquam. Musica super cantu plano restituto quatuor vocwn, Венеція 1598 In omnibus totius anni Solemnitatibus, Introitus et Alleluia ad Missalis Romani formam ordinati. Musica super cantu plano restituto quatuor vocum Венеція 1598 Меси на шість голосів: Missae tres senis vocibus decantand, ae quarum nomina sunt Primi Toni, Andreas Christi famulus, Escoutez. Liber Secundus, Венеція 1570 Missae tres sacraque ex canticis canticorum cantio senis vocibus, Венеція 1591 Missae tres, quattuorque sacrae cantiones VI voc. Liber Tertius,Венеція 1602 Меси на вісім голосів: Missae tres octonis vocibus Liber Primus, Венеція 1588 Liber Secundus Missas tres, duasque sacras cantiones continens octonis vocibus, Венеція 1588 Мотети: Divinae Dei laudes binis vocibus concinendae, Венеція 1602, перше видання Венеція 1588 Sacrae cantiones in totius anni solemnitatibus paribus quaternis vocibus decantandac, Венеція 1587 Sacrosanctae Dei laudes octonis vocibus infractis decantandae,Венеція 1600 (з партією Basso continuo: Gli bassi delli Mottetti a Otto Voci.. uniti insieme et stampati per commodità delli Organisti (об'єднані разом та надруковані задля зручності органістів)). Псалми у терцію: Psalmi ad Tertiam secundum usum S. Romanae Ecclesiae cum Hymno Te Deum laudamus. Chorus Primus; Quatuor Vocibus… Extat etiam Chorus secundus ad pares voces canendus, Venezia 1586 Вечерні на п'ять голосів: Sacra omnium Solemnitatum psalmodia vespertina V vocibus, Венеція 1592 Вечерні на шість голосів: Vespertina maiorum Solemnitatum psalmodia senis vocibus decantanda, canticaque duo B. Virginis, unum primi toni integrum, alterum verum sexti toni pro commoditate cantorum in versiculos divisum,Венеція 1576 Sacra omnium Solemnitatum vespertina psalmodia cum B. Virginis cantico alternis versiculis concinenda VI vocibus, Венеція 1593 Nova omnium Solemnitatum vespertina psalmodia senis vocibus canenda, Венеція 1599 Psalmi ad vespertinas omnium Solemnitatum horas. Una cum cantico B. Virginis Salve Regina & Regina Coeli. Omnia ternis vocibus canenda. Primus Chorus,Венеція 1597 Cantus (Tenor, Bassus) Secundi Chori Vespertinae omnium Solemnitatum psalmodiae vocibus ternis paribus canendae, Венеція 1599 Вечерні на вісім голосів: Psalmodia ad Vespertinas omnium Solemnitatum horas octonis vocibus infractis decantanda: canticaque duo B. Virginis Mariae, unum primi toni integrum, alterum quinti toni in versiculos divisum,Венеція 1574 Vespertina omnium Solemnitatum Psalmodia, iuxta Decreturn Sacrosancti Tridentini Conciij, duoque B. Virginis cantica, primi toni. Cum quatuor vocibus. Primus Chorus. Extat etiam Secundus Chorus, ad pares voces concinendus,Венеція 1578 Secundus Chorus vespertinae omnium Solemnitatum psalmodiae… vocibus paribus quatuor concinendus,Венеція 1578 Nova vespertina omnium Solemnitatum psalmodia, cum cantico Beatae Virginis. Octonis vocibus, Венеція 1587 (з Basso continuo 1604) Вечерні на дванадцять голосів: Vespertina omnium Solemnitatum psalmodia, Canticum B. Virginis duplici modulatione primi videlicet, & octavi toni. Salve Reffina, Missa et quinque divinae laudes. Omnia duodenis vocibus, terms varzata choris, ac omni instrumentorum genere modulanda, Венеція 1590 Гімни: Hymni ad vespertinas omnium solemnitatum horas decantandi ad Breviarii cantique plani formam restituti. Pars Prima ab Adventu usque ad Festum SS. Trinitatis quatuor vocibus,Венеція 1585 Secunda Pars Himnorum Vespertinis omnium solemnitatum horis desarvientium: a festo Sanctissimae Trinitatis usaue ad Adventum. Accedunt etiam hi qui in Commune Sanctorum concinuntur. Quatuor vocibus, Венеція 1585 Hymnodia Vespertina in maioribus anni solemnitatibus VIII voc.,Венеція 1602 (з Basso continuo: Organicus Hymnodiae Vespertinae 8 voc.) Повечір'я на три голоси: Completorium romanum, primus et secundus chorus. Alma Redemptoris, Ave Regina coelorum, omnia ternis vocibus, Венеція 1598 Повечір'я на шість голосів: Completorium per totum annum quatuorque illae B. Virginis Antiphonae, quae in fine pro anni tempore secundum Romanam Curiam decantantur. Cum sex vocibm,Венеція 1573 Повечір'я на вісім голосів: Completorium Romanum Duae B. Virginis Antiphonae, scilicet Salve Regina, & Regina Coeli. Quatuorque alia motetta. Musica octonis vocibus infractis decantanda, Венеція 1575 Duplex Completorium Romanum, unum communibus, alterum vero paribus vocibus decantandum, quibus etiam adiunximus quatuor illas Antiphonas quae pro temporum varietate in fine Officii ad honorem B. Virginis modulantur. Chorus Primus cum quatuor vocibus,Венеція 1583 Secundus Chorus duplicis Completorii Romani, quorum primum paribus, alterum vero communibus decantatur vocibus. Quatuorque illae B. Virginis Antiphonae quae pro temporum varietate in fine officii dicuntur. Paribus vocibus, Венеція 1587 Повечір'я на дванадцять голосів: Completorium Romanum beataeque Virginìs Mariae laudes XII vocibus, Венеція 1599 Falsi Bordoni per cantar Salmi, in quatro ordini divisi, sopra gli Otto Tuoni Ecclesiastici… & alcuni di M. Vincenzo Ruffo. Et anco per cantar gli Hymni secondo il suo canto fermo. A quatro voci,Венеція 1575 (пізніше збільшена: Falsi Bordoni per cantar Salmi in quatro ordini divisi, sopra gli tuoni ecclesiastici, et anco per cantar lì Inni secondo il suo Canto fermo, in miglior forma ampliati, & ristampati. Aggiontovi ancora il modo di cantar Letanie communi, & della B. Vergine, Et Lauda Sion Salvatorem, per cantar nelle processioni del Santissimo Sacramento, con alcuni versi a choro spezzato. A quatro voci,Венеція 1587) Богослужіння на Страсну Седмицю: Prima pars musices continens Officium Haebdomadae Sanctae, videlicet Benedictionen: Palmarum, & alia Missarum: Solemnia, quas Sancta Romana observat Ecclesia. Cum quatuor vocibus,Венеція 1583 In Passionibus Quatuor Evangelistarum Christi locutio, cum tribus vocibus,Венеція 1583 Secunda pars continens Officium Hebdomadae Sanctae, idest Lamentationes, Responsoria, et alia quae in officiis matutinalibus, ac in processione Feriae sextae concinuntur. Cum quatuor vocibus, Венеція 1584 Cantus (Altus, Tenor, Bassus) Secundi Chori, quibusdani respondens Cantilenis, quae in secunda parte musices Maioris Hebdomadae concinuntur, videlicet Cantico Benedictus Dominus Deus Israel, et Psalmo Miserere mei Deus, atque versiculis Heu heu Domine, in Processione Feriae sextae concinendis, Венеція 1584 Officium Maioris Hebdomadae, videlicet Benedictio Palmarum, atque Missarum solemnia: et quae in quatuor Evangelistarum passiones concinuntur. Quatuor paribus decantanda vocibus. Et in eisdem Passionibus, Christi locutio, ternis vocibus, Венеція 1595 Lamentationes, Improperia et aliae sacrae laudes, in hebdomada maiori decantandae. Tribus vocibus,Венеція 1588 Lamentationes Ièremiae Prophetae… nec non & Zachariae canticum B. V. Mariae Planctus senis vocibus, Венеція 1602 Offizio della Settimana Santa a 3 , Венеція 1595 — за свідченням Джузеппе Оттавіо Пітоні (втрачено) Заупокійні богослужіння: