Емілія Лепіда (9 — 36) — давньоримська матрона часів ранньої Римської імперії.
Життєпис Походила з патриціанського роду Еміліїв. Донька Марка Емілія Лепіда, консула 6 року н. е. Ім'я матері невідоме.
У 25 році вступила в шлюб з Друзом Юлієм Цезарем, сином Германіка. Переслідувала свого чоловіка різними звинуваченнями, за результатом яких, за наказом імператора Тіберія, у 31 році той був кинутий до в'язниці, де у 33 році помер від голоду.
У 36 році Лепіда була звинувачена донощиками в перелюбстві з рабом. Зважаючи на неспростовність звинувачення, наклала на себе руки.
Джерела Tac. Ann. III 35; VI 40