Велика золота медаль імені М. В. Ломоносова

Велика золота медаль імені М. В. Ломоносова — вища нагорода Російської академії наук (до розпаду СРСР - АН СРСР). Щорічно присуджуються дві великі золоті медалі імені М. В. Ломоносова — одна російському і одна іноземному вченому за видатні досягнення в галузі природничих та гуманітарних наук. Експертна комісія знаходиться при Президії РАН.

Історія медалі Золоту медаль імені М. В. Ломоносова було засновано постановою Ради Міністрів СРСР від 23 червня 1956 року № 851 із зазначенням, що медаль присуджується один раз на три роки за видатні роботи в галузі природничих і технічних наук.

В постанові Президії АН СРСР від 3 серпня 1956 року — № 400 зазначено, що медаль присуджується радянським вченим. Постановою Президії АН СРСР від 24 серпня 1956 року — № 462 першим роком присудження медалі встановлено 1959 рік. Опис медалі затверджено постановою Президії АН СРСР від 3 жовтня 1958 року № 640. Положення про медалі затверджено постановою Президії АН СРСР від 24 листопада 1967 року № 909.

Постановою Ради Міністрів СРСР від 7 липня 1967 року — № 612 дозволено Академії щорічно присуджувати дві золоті медалі — одну радянському і одну іноземному вченим за видатні роботи в галузі природничих та суспільних наук.

Постановою Президії АН СРСР від 6 січня 1967 року — № 8 встановлено, що вчені, удостоєні золотої медалі імені М. В. Ломоносова, виступають з науковими доповідями на річних Загальних зборах Академії наук СРСР.

Постановою Президії Російської академії наук від 26 травня 1992 року № 177 встановлено: вважати золоті медалі імені М. В. Ломоносова вищою нагородою Російської академії наук, що присуджуються одному російському й одному іноземному вченому з метою відзначити видатні роботи в галузі природничих та гуманітарних наук.

Постановою Президії Російської академії наук від 23 лютого 1993 року № 47 золотих медалей і премій імені видатних вчених, що присуджуються Російською академією наук, якою встановлено, що починаючи з 1994 року Президія РАН присуджує Велику золоту медаль Російської академії наук імені М. В. Ломоносова. Щорічно присуджується дві медалі: одна — російському, інша — іноземному вченому.

Постановою Президії РАН від 8 червня 1993 року — № 118 затверджено Положення про Велику золоту медаль Російської академії наук імені М. В. Ломоносова. Дата присудження медалі — 19 листопада (день народження М В Ломоносова).

Нагороджені вчені 1959 — Петро Леонідович Капіца — за сукупність робіт з фізики низьких температур. 1962 — Несмєянов Олександр Миколайович — за сукупність робіт в області хімії. 1964 — Томонага Синітіро (член Японської академії наук, президент Наукової ради Японії) — за наукові праці, що з'явилися значним внеском у розвиток фізики. 1964 — Юкава Хідекі (член Японської академії наук, директор Інституту фундаментальних досліджень при Університеті Кіото) — за видатні заслуги у розвитку теоретичної фізики. 1965 — Говард Волтер Флорі, сер (професор, президент Королівського товариства Великої Британії) — за видатний внесок у розвиток медицини. 1965 — Бєлов Микола Васильович — за сукупністю робіт в області кристалографії. 1967 — Сесіл Френк Павелл (професор, член Королівського товариства Великої Британії) — за видатні досягнення в області фізики елементарних частинок. 1967 — Тамм Ігор Євгенович — за видатні досягнення в теорії елементарних частинок та інших областях теоретичної фізики. 1968 — Іштван Русняк (президент Академії наук Угорської Народної Республіки) — за видатні досягнення в галузі медицини. 1968 — Володимир Олександрович Енгельгардт — за видатні досягнення в області біохімії та молекулярної біології. 1969 — Джуліо Натта (професор, Італія) — за видатні досягнення в області хімії полімерів. 1969 — Микола Миколайович Семенов — за видатні досягнення в області хімічної фізики. 1970 — Іван Матвійович Виноградов — за видатні роботи в області математики. 1970 — Арно Данжуа (член Французької академії наук) — за видатні досягнення в галузі математики. 1971 — Ганнес Альфвен (професор, член Королівської академії наук у Стокгольмі, Швеція) — за видатні досягнення в області фізики плазми та астрофізики. 1971 — Віктор Амазаспович Амбарцумян — за видатні досягнення в області астрономії і астрофізики. 1972 — Микола Іванович Мусхелішвілі — за видатні досягнення в галузі математики і механіки. 1972 — Макс Штеенбек (академік Академії наук Німецької Демократичної Республіки) — за видатні досягнення в області фізики плазми та прикладної фізики. 1973 — Олександр Павлович Виноградов — за видатні досягнення в області геохімії. 1973 — Володимир Зоубек (академік Чехословацької академії наук) — за видатні досягнення в області геології. 1974 — Ангел Тончев Балевскі (академік Болгарської академії наук) — за видатні досягнення в області металургії і технології металів. 1974 — Олександр Іванович Целіков — за видатні досягнення в галузі металургії і технології металів. 1975 — Мстислав Всеволодович Келдиш — за видатні досягнення в галузі математики, механіки і космічних досліджень. 1975 — Моріс Руа (академік Академії наук Франції) — за видатні досягнення в галузі механіки та її додатків. 1976 — Семен Ісаакович Вольфковіч — за видатні досягнення в галузі хімії і технології фосфору, а також у розробці наукових основ хімізації сільського господарства СРСР. 1976 — Герман Кларі (академік Академії наук Німецької Демократичної Республіки) — за видатні досягнення в галузі хімії і технології штучних волокон. 1977 — Михайло Олексійович Лаврентьєв — за видатні досягнення в галузі математики і механіки. 1977 — Лайнус Карл Полінг (член Національної академії наук США) — за видатні досягнення в галузі хімії і біохімії. 1978 — Анатолій Петрович Александров — за видатні досягнення в галузі атомної науки і техніки. 1978 — Олександер Робертус Тодд (професор, президент Королівського товариства Великої Британії) — за видатні досягнення в області органічної хімії. 1979 — Олександр Іванович Опарін — за видатні досягнення в області біохімії. 1979 — Бела Секефальві-Надь (академік Угорської академії наук) — за видатні досягнення в галузі математики. 1980 — Ярослав Кожешнік (академік Чехословацької академії наук) — за видатні досягнення в області прикладної математики і механіки. 1980 — Борис Євгенович Патон — за видатні досягнення в галузі металургії і технології металів. 1981 — Володимир Олександрович Котельников — за видатні досягнення в області радіофізики, радіотехніки та електроніки. 1981 — Павле Савич (академік Сербської академії наук і мистецтв, Соціалістична Федеративна Республіка Югославія) — за видатні досягнення в галузі фізики та хімії. 1982 — Юлій Борисович Харитон — за видатні досягнення в галузі фізики. 1982 — Дороті Ходжкін (професор, член Лондонського Королівського товариства) — за видатні досягнення в області біохімії і кристалохімії. 1983 — Андрій Львович Курсанов — за видатні досягнення в області фізіології та біохімії рослин. 1983 — Абдус Салам (професор, Пакистан) — за видатні досягнення в галузі фізики. 1984 — Микола Миколайович Боголюбов — за видатні досягнення в галузі математики і теоретичної фізики. 1984 — Рудольф Людвіг Мессбауер (професор, Федеративна Республіка Німеччини) — за видатні досягнення в галузі фізики. 1985 — Гільєрмо Аро (професор, Мексика) — за видатні досягнення в області астрофізики. 1985 — Михайло Олександрович Садовський — за видатні досягнення в галузі геології і геофізики. 1986 — Йозеф Ржиман (академік, Голова Чехословацької академії наук) — за видатні досягнення в області біохімії. 1986 — Святослав Миколайович Федоров — за видатні досягнення в області офтальмології і мікрохірургії ока. 1987 — Джон Бардін (професор, США) — за видатні досягнення в галузі фізики. 1987 — Олександр Михайлович Прохоров — за видатні досягнення в галузі фізики. 1988 — Жан Лере (професор, Франція) — за видатні досягнення в галузі математики. 1988 — Сергій Львович Соболєв (посмертно) — за видатні досягнення в галузі математики. 1989 — Микола Геннадійович Басов — за видатні досягнення в галузі фізики. 1989 — Ганс Бете (професор, США) — за видатні досягнення в галузі фізики. 1993 — Джон Кеннет Гелбрейт (професор, США) — за видатні досягнення в області економічних та соціальних наук. 1993 — Ліхачов Дмитро Сергійович — за видатні досягнення в області гуманітарних наук. 1994 — Микола Костянтинович Кочетков — за видатні досягнення в області хімії вуглеводів та органічного синтезу. 1994 — Джеймс Ватсон (професор, США) — за видатні досягнення в галузі молекулярної біології. 1995 — Анатоль Абраґам (професор, Франція) — за видатні досягнення в області фізики конденсованого стану і ядерно-фізичних методів дослідження. 1995 — Віталій Лазаревич Гінзбург — за видатні досягнення в галузі теоретичної фізики і астрофізики. 1996 — Микола Миколайович Красовський — за видатні досягнення в галузі математичної теорії управління і теорії диференціальних ігор. 1996 — Фрідріх Хирцебрух (професор, Федеративна Республіка Німеччина) — за видатні досягнення в області алгебраїчної геометрії та алгебраїчної топології. 1997 — Франк Прес (професор, США) — за видатні досягнення в галузі фізики твердої Землі. 1997 — Борис Сергійович Соколов — за видатні досягнення у вивченні ранньої біосфери Землі, відкриття найдавнішої вендськоїгеологічної системи і класичні праці з викопних коралів. 1998 — Олександр Ісаєвич Солженіцин — за видатний внесок у розвиток російської літератури, російської мови і російської історії. 1998 — Есікадзу Накамура (професор, Японія) — за видатний внесок у вивчення славістики та популяризації російської літератури і культури в Японії. 1999 — Валентин Лаврентійович Янін — за видатний внесок у вивчення історії, культури та писемності Київської Русі. 1999 — Міхаель Мюллер-Віллі — за видатні досягнення в дослідженні слов'янських та германських старожитностей Балтійського регіону. 2000 — Андрій Вікторович Гапонов-Гріхів — за видатний внесок у розвиток фізики коливальних та хвильових процесів. 2000 — Чарлз Хард Таунс — за основний внесок в квантову електроніку і мікрохвильову спектроскопію. 2001 — Олександр Сергійович Спірін — за основний внесок у вивчення біосинтезу білка і функціонування рибонуклеїнових кислот. 2001 — Олександр Річ — за видатні досягнення у вивченні структури нуклеїнових кислот і функціонування рибосом. 2002 — Ольга Олександрівна Ладиженська — за видатні досягнення в області теорії диференціальних рівнянь в часткових похідних та математичної фізики. 2002 — Леннарт Аксель Едвард Карлесон — за видатні результати в області математичного аналізу. 2003 — Євген Іванович Чазов — за основний внесок у розвиток кардіології. 2003 — Майкл Елліс ДеБейкі — за видатні досягнення в області хірургії серця. 2004 — Гурій Іванович Марчук — за видатний внесок у створення нових моделей і методів розв'язання задач у фізиці ядерних реакторів, фізики атмосфери та океану та імунології. 2004 — Едвард Нортон Лоренц — за основний внесок у розробку теорії загальної циркуляції атмосфери. 2005 — Юрій Андрійович Осіпьян — за фундаментальний внесок у фізику дислокацій в твердих тілах і відкриття фотопластичного ефекту. 2005 — Пітер Гірш — за видатний внесок у фізику міцності і пластичності твердих тіл і експериментальне відкриття руху дислокацій в них. 2006 — Микола Павлович Лаверов — за видатний внесок у вирішення мінерально-сировинних проблем Росії, в тому числі, за створення наукових основ освоєння уранових родовищ. 2006 — Родні Чарльз Юінг (Велика Британія) — за видатні досягнення у вивченні радіаційних впливів на мінерали, створення матриць-консервантів високорадіоактивних елементів для їх поховання в глибинних геологічних формаціях. 2007 — Андрій Анатолійович Залізняк — за відкриття в області давньоруської мови раннього періоду і за доказ автентичності пам'ятки російської літератури «Слово о полку Ігоревім». 2007 — Саймон Франклін (Велика Британія) — за видатні праці з ранньої етнополітичної та культурної історії Русі і значний вклад у вивчення давньоруської писемної традиції і пам'яток давньоруської літератури.