Патристика — у філософії загальна назва напряму, заснованого Отцями церкви. У теології — це сукупність вчень отців церкви та авторитетних церковних письменників I—VIII століть (патрологія при цьому розглядається як наука про патристику, що включає також відповідні філологічні, джерелознавчі, текстологічні, історичні аспекти).
У філософії
Філософія Середньовіччя не тільки започатковується в античному світі, а й має в його межах свою класику — і саме нею є патристика. В історії філософії це поняття використовується для позначення християнських теологічних та філософських вчень І–VIII століть, коли їхні представники — Тертуліан, Климент Александрійський, Ориген, Аврелій Августин захищали християнську доктрину від філософії язичників, юдейського світогляду, державної влади, яка спиралася на міфологічні уявлення про дійсність. З III століття патристика, навпаки, починає пристосовуватися до теоретичної форми світогляду — філософії, використовує неоплатонізм для обґрунтування християнського віровчення.
У теології
В теології патристика є частиною догматики (часто як історія догми) чи патрології (як один з об'єктів дослідження). Іноді патристика ототожнюється з патрологією. У православній церкві поширене (однак не загальноприйняте) розуміння патристики (і, відповідно, патрології) не як класичного періоду розвитку богословської думки, а як сукупності богословських учень взагалі, тобто без завершення періоду у VIII столітті. Тому у православній літературі можна іноді зустріти терміни «давньоруська патристика», «румунська патристика», «патристика XIX століття» і под. Це робиться з метою підкреслення єдності і тяглості богословської думки в Церкві.
Основні представники
Юстин Філософ (прибл. 100 р. — прибл. 165 р.) Тертуліан (прибл. 160 р. — прибл. 225 р.) Аврелій Августин (прибл. 354 р. — прибл. 430 р.) Климент Александрійський (прибл. 150 р. — прибл. 215 р.) Іреней Ліонський (прибл. 120 р. — прибл. 202 р.) Василій Великий (прибл. 330 р. — 379 р.) Григорій Богослов (прибл. 329 р. — прибл. 389 р.) Григорій Ниський (прибл. 330 р. — прибл. 395 р.) Максим Сповідник (580—662 рр) Іван Золотоустий (прибл. 347 р. — прибл. 407 р.) Іван Дамаскин (пом. 749 р.)
Особливості і розвиток
Спочатку патристика відстоювала догмати християнської релігії в боротьбі проти міфології, утверджувала несумісність релігійної віри з язичництвом (насамперед — з філософією гностицизму). Починаючи з III століття, патристика намагається пристосувати філософію неоплатонізму для обґрунтування принципів пізнання Бога. Головними ідеями патристичної теології є монотеїзм, супранатуралізм та креаціонізм: супранатуралізм та креаціонізм — визнання надприродності та трансцендентальності Бога, його абсолютної влади над світом, який він створив з нічого, його абсолютної благодаті та справедливості. Патристикою людина тлумачиться як Божа істота, чия істинна і первісна сутність була викривлена після гріхопадіння. Головним для патристики є пізнання шляху до Бога (богопізнання), спонукання рухатися цим шляхом задля досягнення єдності з Богом (теозис), що єдине може повернути людину до її первісного «негріховного» стану.
Ключові фігури
Климент Римський (прибл. 35 — прибл. 101) Ігнатій Антіохійський (прибл. 35 — прибл. 108) Арістідіос Афінський (пом. 140 р.) Полікарп Смірнський (прибл. 69 — прибл. 155) Таціан Асірійський (прибл. 120 — прибл. 180) Мелітон Сардійський(пом. 180 р.) Теофіл Антіохійський (пом. 184) Афенагорос Афінський (прибл. 133 — 190) Іполит Римський (прибл. 170 — прибл. 235) Юлій Африкан (прибл. 160 — прибл. 240) Ориген (прибл. 185 — прибл. 254) Мінуцій Фелікс (пом. ~250) Кипріян Карфагенський (пом. 258) Понтій Карфагенський (пом. 259) Діонісій Александрійський (пом. 264) Діонісій Римський (прибл. 200 — прибл. 268) Григорій Неокесарійський (прибл. 213 — прибл. 270) Анатолій Ладокейський (пом. 283) Вікторін Пітавійський (пом. 304) Памфил Кесарійський (пом. 309) Методій Олімпійський (пом. прибл. 311) Лактанцій (прибл. 250 — прибл. 325) Александр Александрійський (пом. 328) Арнобій Афр (пом. 330) Євсевій Кесарійський (прибл. 260 — прибл. 340) Євсевій Нікомедійський (пом. 342) Афраатос(прибл. 280 — прибл. 345) Пахомій Великий (прибл. 292 — прибл. 348) Антоній Великий (прибл. 251 — прибл. 356) Осій Кордубський (прибл. 256 — прибл. 357) Євсевій Емесський (прибл. 300 — прибл. 360) Євстахій Антіохійський (пом. 360) Потаміус (пом. 360) Іларій Піктавійський (прибл. 310 — прибл. 368) Євсевій з Верчеллі (прибл. 283 — прибл. 371) Люцифер з Кальярі (пом. 371) Афанасій Великий (прибл. 296 — прибл. 373) Єфрем Сирин (прибл. 306 — прибл. 373) Маркелл Анкірський (пом. 374) Зенон Веронський (прибл. 300 — прибл. 380) Аполінарій Лаодикійський (пом. 382) Амбросіастер (пом. 384) Кирило Єрусалимський (прибл. 313 — прибл. 386}}) Тихоній Африканський (пом. 390) Немесій (пом. 390) Діодор Тарський (пом. 390) Паціан Барселонський (прибл. 310 — прибл. 391) Григорій Ельвірський (пом. 392) Фебадій Аженський (пом. 392) Мартин Турський () Амвросій Міланський (прибл. 340 — прибл. 397) Дідим Сліпець (прибл. 313 — прибл. 398) Сиріцій Римський (прибл. 334 прибл. 399) Евагрій Понтійський (прибл. 345 — прибл. 399) Вікторин Афр (пом. 400) Оптатос (пом. 400) Публіліус (пом. 400) Руфіній Сирійський (пом. 401) Анастасій Римський (пом. 401) Єпіфаній Кіпрський (прибл. 310 — прибл. 403) Амфілохій Іконійський (пом. 403) Хроматос Аквілейський (пом. 407) Гауденцій Брешійський (пом. 410) Терезія Нолійська (пом. 410) Макарій Магнезійський (пом. прибл. 410) Руфін Аквілейський (прибл. 345 — прибл. 411) Феофіл Александрійський (пом. 412) Пруденцій (прибл. 348 — прибл. 413) Нікетас Ремесіанський (прибл. 335 — прибл. 414) Сінесій (прибл. 373 — прибл. 414) Іоан ІІ Єрусалимський (пом. 417) Сульпіцій Север (прибл. 360 прибл. 420) Маруфа Мартиропольський (пом. 420) Марціан Капелла (пом. 420) Паулінос Медіоланський (пом. прибл. 422) Северіан Гавальський (прибл. 380 — прибл. 425) Аттик Константинопольський (пом. 425) Єронім (прибл. 347 — прибл. 430) Палладій Галатійський (прибл. 363 — прибл. 430) Ніл Синайський (пом. 430) Паулін Ноланський (прибл. 354 — прибл. 431) Філіп Сідський (прибл. 380 — прибл. 431) Іван Касіян (прибл. 360 — прибл. 435) Раббула Едеський (пом. 435) Поссідій (пом. 437) Іссаак Вірменський (прибл. 354 — прибл. 439) Філосторгос (прибл. 368 — прибл. 439) Сократ Схоластик (прибл. 380 — прибл. 439) Гоноратус Антоній (пом. 440) Флавій Луций Декстер (прибл. 368 — прибл. 444) Кирило Александрійський (прибл. 376 — прибл. 444) Еухеріос Ліонський (прибл. 380 — прибл. 449) Хіларій з Арля (прибл. 403 — прибл. 449) Поемен (прибл. 340 — прибл. 450) Петро Хрисолог (прибл. 380 — прибл. 450) Езнік Гогбатши (прибл. 380 — прибл. 450) Созомен(прибл. 400 — прибл. 450) Агафангел Вірменський (пом. прибл. 450) Кводвультдеус Карфагенский (пом. 450) Вікент Лерінський (пом. 450) Ісидор Пелусійський (пом. 450) Маріус Меркатор (прибл. 390 — прибл. 451) Сальвіан (прибл. 405 — прибл. 451) Проспер Тірон (прибл. 390 — прибл. 455) Симеон Стовпник (прибл. 390 — прибл. 459) Ісаак Антіохійський (пом. 460) Арнобій Молодший (пом. 460) Патрик Ірландський (прибл. 385 — прибл. 461) Лев I Римський (прибл. 400 прибл. 461) Шенуте (прибл. 348 — прибл. 466) Феодорит Кирський (прибл. 393 — прибл. 466) Геннадій Константинопольський (пом. 471) Єгіше (прибл. 410 — прибл. 475) Тимофій ІІ Александрійський (пом. 477) Яків Цуртавелі (пом. прибл. 483) Віктор Вітенський (прибл. 430 — прибл. 484) Вігіліус Тапській (пом. 484) Діадох Фотікійський (прибл. 400 — прибл. 486) Мовсес Хоренаці (прибл. 410 — прибл. 490) Сідоній Аполлінарій (прибл. 430 — прибл. 490) Ауспіцій Тульський (пом. 490) Ісая Відлюдник (пом. 491) Геласій I (пом. 496) Геннадій Масалійський (пом. 496) Нонн Панополітанський (пом. 500) Антіпатер Бострійський (пом. 500) Нарсай Нісібійський (прибл. 399 — прибл. 502) Юліан Померій (пом. 505) Газар Парпеций (прибл. 442 — прибл. 510) Іоан Руф (прибл. 450 — прибл. 518) Еней Газский (пом. 518) Алцим Екдіцій Авіт (прибл. 450 — прибл. 519) Яков Серугський (прибл. 451 — прибл. 521) Еннодій Фелікс (прибл. 474 — прибл. 521) Філоксен Маббугський (пом. 523) Боецій (прибл. 477 — прибл. 524) Фульгенцій Руспійський (прибл. |467 — прибл. 533) Євгіппій (прибл. 460 — прибл. 535) Захарій Ритор (прибл. 465 — прибл. 536) Север Антіохійський (прибл. 465 — прибл. 538) Цезарій з Арля (прибл. 470 — прибл. 542) Бенедикт Нурсійський (прибл. 480 — прибл. 547) Фульгенций Ферандос (пом. 547) Козьма Індикоплевст (пом. 550) Примасіус Хадрументійський (пом. 560) Авва Доротей (прибл. 505 — прибл. 565) Іоанн Філопон (прибл. 490 — прибл. 570) Гільдас Мудрий (прибл. 500 — прибл. 570) Віктор Туннунський (пом. 570) Іван Малала (прибл. 491 — прибл. 578) Мартін Брагський (прибл. 520 — прибл. 580) Петро ІІІ Антіохійській (прибл. 550 — прибл. 591) Григорій І Антіохійській (пом. 593) Євагрій Схоластик (прибл. 536 — прибл. 594) Григорій Турський (прибл. 538 — прибл. 594) Іоанн IV Постник (пом. 595) Давид Анахт (пом. 600) Лонгін Енатонський (пом. 600) Леандер Севільський (прибл. 534 — прибл. 601) Григорій I Римський (прибл. 540 — прибл. 604) Еулогій Александрійський (пом. 608) Венанцій Фортунат (прибл. 530 — прибл. 609) Ісидор Севільський (прибл. 560 — прибл.626) Грегорі з Агрідженто (прибл. 559 — прибл. 630) Феофілакт Сімокатта (прибл. 580 — прибл. 630) Андрій Кесарійський (прибл. 563 — прибл. 637) Софроній Єрусалимський (прибл. 560 — прибл. 638) Іван Ліствичник (прибл. 579 — прибл. 649) Ананія Ширакаці (прибл. 610 — прибл. 685) Ісаак Ніневійський (пом. 700) Яков Едеський (прибл. 640 — прибл. 708) Беда Преподобний (пом. 735)
Див. також Патрологія Грецька патрологія (серія) Латинська патрологія (серія) — збірка творів християнських авторів на сирійській, армянський, арабській, грузинській, церковно-словянській, коптскій та ін. мовах; третя частина «Полного курса патрології» (Patrologiæ Cursus Completus).
Джерела Філоненко М. Патристика // Українська Релігієзнавча Енциклопедія
Література Ю. Іщенко. Патристика // О. Сирцова. Патристика в українській культурі // ФЕС, с.471
Посилання Патристика // Українська Релігієзнавча Енциклопедія