Гончі пси Тіндала () — вигадані істоти з Міфів Ктулху. З'являються в однойменному оповіданні Френка Белкнапа Лонга. Говард Лавкрафт згадує щось схоже на гончих Тіндала у своєму оповіданні «Той, що шепоче у пітьмі».
Опис
Оскільки вони мають зв'язок з просторово-часовими перетинами, вони можуть потрапити в матеріальний світ крізь кут між будь-якими двома площинами, якщо він становить 120° або менше. Коли Гонча проникає в наш світ, спочатку з кута починає куриться димок, він поступово сплітається в голову, за якою слідує й тіло. Кажуть, що якщо людина якимось чином дасть відчути себе цим створінням, гончі пси Тіндала будуть слідувати за своєю жертвою крізь простір і час безкінечно довго, поки, нарешті, не настигнуть. Мандрівники в часі ризикують привернути до себе увагу цих тварюк.
Гончі пси Тіндала в масовій культурі В оповіданні «Тіндал» Джона Ліндквіста, головного героя переслідує істота на ім'я Тіндал. Вона дуже схожа на класичних гончих псів Тіндала. Гончі Тіндала присутні в заснованій на міфах Ктулху настільній грі «Жах Аркхема» у вигляді монстрів, що пересуваються до найближчого дослідника (гравця). Гонча Тіндала на ім'я «Тіндалу» (Tindaloo) у вигляді собакоподібного створіння з'являється в сатиричних коміксах «Unspeakable Vault (of Doom)» за мотивами Міфів Ктулху. Тіндалу — домашня собака Ктулху і час від часу поводить себе як грайливе щеня. У Final Fantasy X-2 вовкоподібні примарні створіння носять ім'я «Тіндал». Текст пісні «All Nightmare Long» гурту Metallica навіяний міфами про псів Тіндала.
Примітки