9-й гвардійський танковий Уманський ордена Леніна, Червонопрапорний, ордена Суворова корпус — оперативно-тактичне військове об'єднання в складі ЗС СРСР періоду Другої Світової війни.
Історія
9-й гвардійський танковий корпус створений шляхом переформування із 3-го танкового корпусу, відповідно наказу НКО № 0376с від 20 листопада 1944 року.
У складі 2-ї гвардійської танкової армії 1-го Білоруського фронту корпус брав участь в бойових діях на території Польщі та Німеччини, при штурмі Берліна.
За мужність, відвагу і героїзм, виявлені особовим складом в боях з німецько-фашистськими загарбниками, 25 786 вояків корпусу нагороджено орденами і медалями, 69 воїнів отримали високе звання Героя Радянського Союзу, 4 бійців стали повними кавалерами ордена Слави.
У липні 1945 року переформований в 9-у гвардійську танкову дивізію.
Командування
Командир корпусу генерал-майор танкових військ Веденєєв Микола Денисович (з 20.11.1944).
Начальник штаба корпусу полковник Швецов Костянтин Іванович (з 20.11.1944).
Склад корпусу
Управління корпусу; 47-а гвардійська танкова Умансько-Померанська ордена Леніна, Червонопрапорна, орденів Суворова, Кутузова і Богдана Хмельницького бригада; 50-а гвардійська танкова Умансько-Померанська ордена Леніна, Червонопрапорна, орденів Суворова, Кутузова і Богдана Хмельницького бригада; 65-а гвардійська танкова Севсько-Померанська ордена Леніна, двічі Червонопрапорна, орденів Суворова, Кутузова і Богдана Хмельницького бригада; 33-я гвардійська мотострілецька Умансько-Берлінська Червонопрапорна, орденів Суворова, Кутузова і Богдана Хмельницького бригада; 341-й гвардійський важкий самохідно-артилерійський Варшавський Червонопрапорний, ордена Олександра Невського полк; 369-й гвардійський самохідно-артилерійський Люблінсько-Померанський Червонопрапорний, ордена Кутузова полк; 386-й гвардійський самохідно-артилерійський Люблінський орденів Кутузова і Олександра Невського полк; 1643-й артилерійський полк; 234-й гвардійський мінометний полк; 66-й гвардійський зенітно-артилерійський полк; 17-й окремий гвардійський мотоциклетний Померанський Червонопрапорний батальйон; 126-й окремий гвардійський мінометний дивізіон; Корпусні частини: 185-й окремий гвардійський батальйон зв'язку; 135-й окремий гвардійський саперний батальйон; 64-а окрема рота хімічного захисту (з 06.05.1943); 3-а окрема автотранспортна рота підвозу ПММ, з 20.04.1945 — 813-а окрема автотранспортна рота підвозу ПММ; 97-а рухома танкоремонтна база; 106-а рухома авторемонтна база; 8-а окрема авіаланка зв'язку; 18-й польовий автохлібозавод; 2081-а військово-поштова станція.
Участь в бойових діях з 20.11.1944 по 09.05.1945 року.
Нагороди і почесні найменування
Уманський (Наказ ВГК СРСР від 19.03.1944); Орден Леніна (Указ Президії ВР СРСР від 05.04.1945) — за відмінну майстерність особового складу при проведенні Варшавсько-Познанської операції; Орден Червоного Прапора (Указ Президії ВР СРСР від 09.08.1944) — за героїзм і мужність, виявлені в боях по визволенню Любліна; Орден Суворова II ступеня (Указ Президії ВР СРСР від 19.03.1944) — за зразкове виконання бойових завдань командування і сприяння успішним діям 16-го танкового корпусу при звільненні міста Вапнярка.
Література Нечаев В. Н. Гвардейский Уманский: Военно-исторический очерк о боевом пути 9-го гвардейского танкового корпуса — М.: Воениздат, 1989.
Посилання
9-й гвардійський танковий корпус