OPAC (абревіатура — Публічний каталог інтернет доступу) — це один із основних модулів будь-якої автоматизованої бібліотечної системи нарівні з модулем комплектування, каталогізації, циркуляції.
Призначення та суть OPAC OPAC — Online public access catalog, що означає відкритий доступ до каталогу. Модуль OPAC призначений для пошуку бібліографічних записів і видачі результатів пошуку в ЕК. Online Public Каталог доступу містить понад 89 000 бібліографічних записів, більш записів додаються щодня. Сильні колекції включають в себе архівні управління, адміністративної історії, американської історії та уряду, біографія, управління інформацією, а також урядові документи.Каталог містить різні формати: книги, мікроформ, комп'ютерні диски та аудіовізуальних матеріалів. Ефективність роботи пошукового модуля визначається як програмно-технічними характеристиками, які включають стандартний набір пошукових команд і процедур, так і особливостями лінгвістичного забезпечення. До останнього відносяться, перш за все, формати подання даних, системи авторитетних і довідкових файлів.
Принципи OPAC Міжнародні експерти ІФЛА підготували документ «Керівництво з організації і виведення бібліографічної інформації на екрани (ОРАС)», в якому виголошені наступні принципи ОРАС: переважне панування потреб користувача; важливість змісту і побудови записів для знаходження, ідентифікації, відбору та отримання об'єктів; вимога дотримання прийнятих міжнародних стандартів за змістом і структурою інформації.
У посібнику також закріплені відображення зв'язків об'єктів і даних (бібліографічних, авторитетних, циркуляції) при пошуку, наприклад: від бібліографічного запису до бібліографічного запису; від бібліографічного запису до авторитетного запису; від авторитетного запису до авторитетного запису; від авторитетного запису до бібліографічного запису.
Відмінність OPAC від електронних каталогів Ряд дослідників, в тому числі і російських, ототожнюють електронний каталог з модулем OPAC (Online public access catalog). Подібної точки зору дотримується відомий бібліотекознавець Е. Р. Сукіасян: «ЕК — те ж саме, що і OPAC». Визначаючи поняття «електронний каталог» необхідно враховувати, що сучасний ЕК складається з трьох основних частин, а саме: частини, яка включає бібліографічні відомості, частини, яка включає авторитетні відомості і частини, в яку входять відомості про екземпляр (циркуляції документа). Архітектура сучасних модулів OPAC включає формати подання даних, системи авторитетних і довідкових файлів, що, ймовірно, і дає можливість ототожнювати ЕК і OPAC. Відмінність, як нам представляється, полягає в функціональній площині, що абсолютно розводить ці дві сутності. ЕК — для каталогізаторів, умовно включаючи всіх учасників створення запису, а OPAC — для кінцевого користувача. Вони різні функціонально і технологічно.
Пов'язані системи Є цілий ряд систем, які мають багато спільного з бібліотечними каталогами, але традиційно відрізняються від них. Бібліотеки використовують ці системи для пошуку пунктів, які не покриваються бібліотечним каталогом. До них належать бібліографічні бази даних — такі як MEDLINE, ERIC, PsycINFO та безліч інших, які індексують журнальні статті та інші пошукові дані. Є також цілий ряд додатків, спрямований на управління документами, фотографіями та оцифрованими елементами, наприклад Digital Commons і DSpace. Зокрема, в академічних бібліотеках ці системи (часто відомі як цифрові бібліотечні системи чи інституційні базові системи) надають сприяння зусиллям зберігати документи створені факультетами та студентами.
MEDLINE — база даних медичної інформації, що включає бібліографічні описи (citations) з більш ніж 4800 медичних періодичних видань із усього світу, починаючи з початку 1960-х. Medline доступна безкоштовно для пошуку через Інтернет як для фахівців, так і для широкої публіки. Medline включає описи статей з медичних журналів і інших періодичних видань на 30 мовах, включаючи російську (заголовки статей переводяться на англійську мову). Приблизно 76 % описів включають реферати (abstracts). Близько 9 000 описів уводяться в Medline щотижня (понад 571 000 у рік). По тематиці Medline включає широкий спектр галузей, що відносяться до біології та медицини: наукові дослідження і їхня методологія, клінічна практика, медсестринська справа, стоматологія, фармакологія, ветеринарія, а також суміжні дисципліни, зокрема, медичні аспекти біології, зоології, ботаніки та охорони навколишнього середовища.
ERIC — це онлайн-цифрова бібліотека дослідження освіти та інформації. ERIC спонсорується Інститутом педагогічних наук в Департаменті освіти США. Місією ERIC є забезпечення комплексного, легкого у використанні пошуку інтернет-бібліографічних та повнотекстових баз даних дослідження освіти та інформації для викладачів, дослідників та широкої громадськості. Освітній пошук та інформація є істотними для покращення викладання, навчання та приймання рішень стосовно освіти. ERIC забезпечує доступ до більш ніж 1,3 млн бібліографічних записів (цитат, тез та інших відповідних даних) журнальних статей та інших навчальних матеріалів. Ключовим компонентом ERIC є колекція сірої літератури в освіті, яка значною мірою є доступною в повному обсязі в pdf форматі.
PsycINFO ® являє собою електронну базу даних бібліографічних надання тез і цитат у науковій літературі в психологічних, соціальних, поведінкових і медичних наук. База даних включає в себе матеріали, що мають відношення до психологів і фахівців у суміжних областях, таких як психіатрія, управління, бізнес, освіта, соціальні науки, неврології, права, медицини та соціальної роботи. Оновлюється щотижня, PsycINFO ® забезпечує доступ до журнальних статей, книг, глав і дисертацій.
Історія та сучасний стан розвитку OPAC Поняття «електронний каталог» прийшло до нас із США. В англійській професійній лексиці немає еквівалента поєднанню «electronic catalog», в Сполучених Штатах цей термін має кілька значень. Найбільшого поширення в зарубіжних країнах (не тільки в англомовних) отримала абревіатура Орас (від перших букв поєднання «Online Public Access Catalog»). Це поняття визначається в американських словниках так: «An online catalog that is available for use by the general public» («Працюючий в реальному режимі каталог, доступний для публічного користування»). Таке визначення повністю відповідає традиційному розумінню терміна «читацький каталог» у вітчизняному бібліотекознавстві. Таким чином, в американській практиці чітко диференціюються два види машиночитаних каталогів в залежності від того, надано вони безпосередньо в користування читачам. «Public access» означає, що попереднє спілкування зі співробітником бібліотеки зовсім не обов'язково: читач працює з OPAC самостійно, безконтрольно і, що дуже важливо, безкоштовно. При цьому саме друга умова виділяє OPAC в окрему групу.
Ранні онлайнові каталоги Хоча кілька експериментальних систем існували на початку 1960-х років, перші великі онлайн-каталоги були розроблені в Університеті штату Огайо в 1975 році і бібліотеки Даллас громадськістю в 1978 році. Ці та інші ранні системи онлайн-каталогів, як правило, тісно відображали карткові каталоги, які вони були покликані замінити. Використання спеціального терміналу або Telnet клієнта, користувачі мали можливість шукати кілька попередніх координатних індексів і переглядати в результаті дисплей багато в чому так само, як раніше в картковому каталозі. Протягом 1980-х років кількість і витонченість інтернет-каталогів росла. Як тільки перші комерційні системи з'явилися, то до кінця десятиліття вони значною мірою замінили системи, побудовані на самих бібліотеках. Бібліотечні каталоги почали надавати покращений механізм пошуку, включаючи пошук за ключовим словом, а також інші допоміжні функції. У той же час, бібліотеки почали розробляти програми для автоматизації придбання, каталогізації і розповсюдження книг та інших матеріалів бібліотеки. Ці програми відомі як інтегрована бібліотечна система (ILS) або система управління бібліотекою, включаючи онлайн-каталог, як відкритий інтерфейс для інвентаризації системи. Більшість бібліотечних каталогів тісно пов'язані з їх базовою системою ILS.
Застій у розвитку онлайнових каталогів 1990-ті є роками відносного застою в розвитку інтернет-каталогів. У той же час, організації за межами бібліотеки почали розвивати складніші інформаційно-пошукові систем. Вебпошукові систем, такі як Google і популярні сайти електронної комерції, таких як Amazon.com забезпечували простіші для використання системи, як могли забезпечити релевантність рейтингу результатів пошуку з використанням імовірнісного і векторного запиту.
До широкого використання інтернету, онлайн-каталог часто був першим інформаційно-пошуковою системою бібліотеки, з якою користувач коли-небудь стикався. Тепер ми звикли до вебпошукових машин, нові покоління користувачів бібліотеки стають все більш незадоволеними складним механізмом пошуку старих систем онлайн-каталогу. Це, в свою чергу, призвело до словесної критики цих систем в бібліотечному співтоваристві, а в останні роки до розвитку нових каталогів, які часто називають каталогами «нового покоління».
OPAC 2.0 — онлайнові каталоги наступного покоління Протягом довгого часу існувала думка, що інтеграція інформаційних і бібліотечних технологій веде до вимивання соціального компоненту обслуговування користувачів. Автоматизований пошук в БД замінює традиційний пошук, заснований на міжособистісному спілкуванні користувача і бібліографа, а довідково-бібліографічне обслуговування на бібліографічних пунктах витісняється віртуальними довідковими службами, де запити виконуються на основі інформації, одержуваної через заповнення користувачами вебформи. Що ж до середовища електронних бібліотек, то розробники концепцій та програмного забезпечення основний акцент роблять на формування фонду електронних документів, принципах їх відбору та зробленому пошуку, що дозволяє шукати необхідний документ не на основі окремих бібліографічних даних або їх сукупності, а на основі використання будь-яких слів з тексту як ключових. Проте останнім часом фахівці змінюють свою точку зору. Пов'язано це в першу чергу з появою нової моделі бібліотечного обслуговування «Бібліотека 2.0».
Суть нової моделі або, а точніше, ідеології полягає в застосуванні вебсервісів для підвищення соціальної активності користувачів. Це означає залучення користувачів до створення бібліотечного контенту і віртуальних послуг. При цьому основними інструментами такої співтворчості виступають блоги, вікіпедії, форуми, рейтинги, коментування. Останнім часом у закордонній фаховій літературі можна зустріти поняття «OPAC 2.0» і «інноваційний OPAC», які застосовуються для характеристики нових програмно-технологічних рішень по розширенню можливостей для електронних каталогів. Для проектування електронних каталогів бібліотек у веб2.0-середовищі використовується програмне забезпечення, що дозволяє одночасно комбінувати звичні функції пошуку, перегляду і сортування результатів бібліографічного пошуку і ряд вебсервісів.
Функції OPAC 2.0 включають: фасетну навігацію; пошук за ключовими словами; ранжирування результатів пошуку за ступенем релевантності знайдених документів для користувача запиту; різні варіанти уточнення пошуку (включаючи уточнення «Ви мали на увазі»). На відміну від традиційних OPAC, які є системою закритого типу, 2.0 OPAC є системою відкритою, певною мірою доступною для користувачів. Наприклад, вони можуть опосередковано брати участь у формуванні ресурсу. Користувач може проставляти теги, рейтингові оцінки, розміщувати в спеціальних полях записи рецензії, критичні статті, коментарі.
Об'єднані каталоги на базі OPAC