Невро́з (від  — нерв + osis — суфікс для позначення запальних процесів; синоніми — тривожний розлад, тривожно-фобічний розлад, психоневро́з, невроти́чний розлад) — група захворювань, в основі яких лежать тимчасові зворотні порушення психіки функціонального характеру, зумовлені перевантаженням основних нервових процесів — збудження та гальмування.

Термінологія Термін «невроз» впровадив шотландський лікар Вільям Каллен 1769 року. Параліч, кому, спазми і безумство (недоумство, меланхолію, манії і розлади сну) він визначив не як запальні нервові захворювання, а захворювання нервів соматогенного походження.

У міжнародній класифікації хвороб 10-го перегляду, на відміну від 9-го перегляду, термін «невроз» не вживається зовсім, а поняття неврозу перестає бути основою класифікації відповідної групи психічних захворювань, і тепер особливості їхнього відображення в МКХ-10 такі: «F40-F48 —невротичні, пов'язані зі стресом та соматоформні розлади», деякі традиційно невротичні розлади розміщені в рубриках: «F50 — розлади харчової поведінки», «F51 — розлади сну неорганічної природи», «F52 — статева дисфункція, не обумовлена органічним розладом чи захворюванням» і т. д.Карманное руководство к МКБ-10: Классификация психических и поведенческих расстройств (с глоссарием и исследовательскими диагностическими критериями) / Сост. Дж. Э. Купер; Под ред. Дж. Э. Купера / Пер. с англ. Д. Полтавца. — К.: Сфера, 2000. — 416 с

У четвертій редакції діагностичного та статистичного порадника з психічних захворювань (DSM-IV-TR) слово «невроз» не вживається,American Psychiatric Association: Diagnostic and Statistical Manual of Mental Disorders, Fourth Edition, Text Revision. Washington, DC, American Psychiatric Association, 2000. натомість традиційно невротичні розлади розподілено по специфічних категоріальних групах, що охоплюють теж інші розлади: розлади настрою (mood disorders) — депресивні та біполярні розлади; тривожні розлади (anxiety disorders) — панічні розлади, різні види фобій, обсесивно-компульсивний та посттравматичний стресовий розлади; соматоформні розлади (somatoform disorders) — конверсійні, соматоформні розлади та ін.; сексуальні розлади та розлади статевої ідентичності (sexual and gender identity disorders) тощо.

Поняття «невроз» поступово зникає з клінічної практики, але воно все ще лишається широковживаним у психологічній практиці й теоретичних працях багатьох авторів. Концепція неврозу й нині є доцільною при побудові стратегії психологічного супроводу в системі психологічної служби.Орлов О. В. ДО ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ НЕВРОТИЧНИХ РОЗЛАДІВ У ДІТЕЙ ТА ПІДЛІТКІВ З ЛЕГКОЮ РОЗУМОВОЮ ВІДСТАЛІСТЮ . 2013. nbuv.gov.ua

Невроз: причини, прояви, ознаки Невроз характеризується астенічними, нав'язливими, гістріонними розладами, що супроводжується тимчасовим зниженням розумової та фізичної працездатності.

Основними причинами неврозів є психічні травми, стреси. Неврози можуть виникнути від певних життєвих обставин, захворювань, гормональних порушень вживання алкоголю чи наркотичних речовин тощо. Неврози — це патологічні форми реакцій центральної нервової системи на ситуації, які травмують психіку, тому їх ще називають психогенними патологічними реакціями.

Дія психічної травми багато в чому визначається віком людини та індивідуальними особливостями нервової системиНевропатология: Учеб. для студентов дефектол. фак. пед. ин-тов по спец. «Дефектология». Л. О. Бадалян. — 2-e изд., перераб. — М.:Просвещение; 1987. (тип нервової системи, тривалі виснажливі захворювання). Генетична спадковість теж впливає на схильність людини до неврозів.

Неврози мають різні форми, які характеризуються різними невротичними проявами: психогенні шокові реакції, істерія, неврастенія, психастенія, фобія (невроз страху), генералізований тривожний розлад, іпохондричний невроз, обсесивно-компульсивний розлад, посттравматичний стресовий розлад, нічне нетримання сечі (енурез), мовні неврози (заїкання, мутизм та ін.), нервова анорексія, невроз нав'язливих рухів (нервовий тик), панічні атаки, агорафобія, соціальні фобії, дисморфофобія, вагінізм, патологічне накопичення (синдром Діогена, синдром Плюшкіна), настирливе бажання купувати різні речі, настирлива схильність до азартних ігор, невроз шкіри, невроз серця, шлунку, кишки тощо.

Неврози мають динамічну та різноманітну психопатологічну й соматичну симптоматику на тлі недостатності психічного захисту з формуванням конфлікту, який проявляється функціональними порушеннями в різних сферах (емоційній, вегетативній, ендокринній, соматичній тощо)Критерии диагностики в неврологии: Нозоматика: Справ. пособие. Горбач И. Н. — Мн.: Выш.шк., 1997. . Вегетативні порушення в клінічних ознаках неврозів можуть проявлятися у вигляді вегето-судинної дистонії. Перебіг неврозів та депресії може також призвести до виникнення психосоматичних захворювань. Нерідко неврози супроводжуються іншими психічними розладами, зокрема депресієюRobert M. A. Hirschfeld, M.D. The Comorbidity of Major Depression and Anxiety Disorders: Recognition and Management in Primary Care , деперсоналізацією, соматоформними больовими розладами та синдромом дефіциту уваги з гіперактивністю (СДУГ)David Beck Schatz, Anthony L. Rostain ADHD With Comorbid Anxiety A Review of the Current Literature . Неврози, які спричинює сезонна депресія, загострюються у певні пори року при недостаній кількості денного світла, яке попадає на очі.Winter blues: everything you need to know to beat seasonal affective disorder By: Rosenthal, Norman E Published: 2006 У хворого на невроз нерідко можуть проявлятися клінічні ознаки різних типів неврозу. У кожному конкретному випадку невротичного розладу невроз може представляти розмаїту картину невротичних проявів різних типів неврозу, які також можуть супроводжуватися різними ознаками коморбідних психічних та соматичних розладів, що в таких випадках створює певні труднощі для діагностування типу неврозу.

Неврози (тривожні розлади) можуть спричиняти у людини душевний неспокій, відчуття страху, нав'язливі думки, нав'язливі фобії, нав'язливі дії, часте нагадування та обдумування травматичних епізодів, підвищену втомлюваність, слабкість, знижену працездатність, подразливість, хвилювання, тривожність, дратівливість, плаксивість, нервове напруження, безсоння або неглибокий сон з пробудженнями посеред ночі та з відчуттям невиспаності після сну. Нав'язливі думки, помилковість яких усвідомлює пацієнт, треба відрізняти від марень, які діагностуються в психозах. Невеликі стреси відчутно загострюють симптоми неврозу. Неврози погіршують загальний стан здоров'я та самопочуття людини, знижують пам'ять, реакцію та концентрацію при здійсненні когнітивних функцій; неврози викликають загальну слабкість, астенію. Неврози можуть спричинювати біль в ділянці серця, головні болі та розлади шлунково-кишкового тракту. Невроз часто може проявлятися в таких негативних рисах характеру: нерішучість, зайва сумлінність, впертість, скнарість, перфекціонізм, прямолінійність, агресивність, конфліктність, вразливість, озлобленість, емоційне збудження, постійна настороженість, підозріливість, спотворене (викривлене) сприйняття реальності. Надмірну підозріливість та спотворене сприйняття реальності, які можуть з'являтися при неврозах, слід відрізняти від подібних рис характеру, характерних для шизофренії та інших психічних розладів. Люди з неврозами мають тенденцію брати близько до серця те, що відбувається навколо, виливати весь свій негатив на близьких і рідних їм людей. З метою пом'якшення проявів неврозу хворі нерідко вдаються до куріння, надмірного вживання алкоголю, психотропних, сильнодійних та наркотичних речовин, що кінець кінцем погіршує стан хворого та може призвести до залежності. Хворі на невроз можуть звикнути до свого стану, не знати про свій стан і не звертатися до лікаря за допомогоюBudson, Andrew E. Seven Steps to Managing your Memory. What's Normal, What's Not, and What to Do About It Anxiety Disorders By Parks, Peggy J. .

Обсесивно-компульсивний розлад Виявляється в стані боязливості, полохливості, тривожності. Нав'язливі думки переслідують хворого всупереч його бажанню та волі і оцінюються ним як безглузді, шкідливі. У нав'язливих спогадах постають вельми неприємні для хворого ситуації та події. Є також нав'язливі потяги та дії, наприклад, постійно мити руки, рахувати кроки, читати вивіски, дуже часто перевіряти чи закриті двері, дуже часто перевіряти чи вимкнене світло, вода в хаті тощо.

Специфічні фобії На ґрунті тривожності можуть розвиватися інші нав'язливі феномени, здебільшого специфічні фобії, серед яких найчастіше зустрічаються: канцерофобія, клаустрофобія, аквафобія, акрофобія, агорафобія, арахнофобія, аутофобія, батофобія, вомітофобія, гемофобія, офідіофобія, соціофобія.

Істеричний невроз

Істеричний невроз характеризується підвищеною афективною лабільністю та навіюваністю, тенденцією до наслідування, схильністю до фантазування, поведінкою з елементами театральності. Істеричні напади не виникають, коли хворий перебуває сам, та не супроводжуються різким падінням з забиттям та пошкодженнями. Рухові розлади мають виразний характер та відповідають змісту переживань хворого. Хворий падає, хаотично розмахує руками та ногами, б'є ними об підлогу, вигинається, викрикує окремі слова. Триває напад від декількох хвилин до декількох годин. На відміну від епілептичного, істеричний напад не супроводжується вираженим порушенням м'язового тонусу, спазмами сфінктерів з їхнім розслабленням та нетриманням сечі та калу, у хворих зберігається реакція зіниць на світло, хворі сприймають звертання до них та реагують на нього. Після нападу в хворих залишається невиразний спогад про нього.

Один з проявів істерії — розлад свідомості, що виникає під впливом психічної травми. Сприйняття порушене, викривлене. Афективні порушення характеризуються тривогою, страхом. У поведінці з'являються риси дитячості, безпомічності, елементи несправжнього недоумства — псевдодеменції. У деяких хворих розвиваються неврологічні порушення: зниження чутливості, тремтіння рук, ніг, астазія-абазія, істерична глухота, афонія. Вегетативні розлади: серцебиття, задишка, виражені судинні реакції.

Неврастенія Неврастенія — стан подразливої слабкості, тобто поєднання підвищеної збудливості та подразливості зі швидкою втомою та виснаженням.Тювина Н. А. Психические заболевания: клиника, лечение, профилактика. Справочное издание. — М.: КРОН-ПРЕСС, 1997. — 256 с. — ISBN 5-232-00589-8. ГЛАВА 11. ст. 81 Неврастенія виникає внаслідок перенапруження та виснаження нервової системи через надмірні розумові та фізичні навантаження. Характеризується астенією, дратівливістю, слабкістю, зниженням працездатності, порушенням сну. На початковому етапі хвороби домінує подразливість, слабке витримування емоційних і фізичних навантажень, зовнішніх подразнень. Хворі погано реагують на яскраве світло, різкий шум, голосну мову, перепади температури. Є суб'єктивне відчуття розладу пам'яті. Розвиваються вегетативні порушення: посилена пітливість, серцебиття, задишка, головний біль.

Невротична депресія Невротична депресія проявляється пригніченим настроєм з певною загальмованістю психомоторних реакцій та мислення, одноманітними депресивними спогадами, песимістичними поглядами на майбутнє, фіксованістю на травматичній ситуації. Супроводжується схильністю до сліз, дратівливістю, сенситивністю, зниженням апетиту, порушенням сну. Невротична депресія не досягає глибини психозу, має зворотний характер, минає при розв'язанні травматичної ситуації або під впливом лікування.

Іпохондричний невроз Під іпохондрією розуміють хворобливу зосередженість уваги на своє здоров'я, схильність приписувати собі захворювання з незначного приводу, виникнення нав'язливих думок про наче наявні хвороби, які пізніше не підтверджуються медичним діагнозами. При цьому легко виникають больові або тяжкі відчуття в тих чи інших частинах тіла (сепістопатії).

Лікування