Дрофа́нь Анато́лій Па́влович (17 листопада 1919, м. Прилуки, нині місто Чернігівської області, Україна — 25 травня 1988, Київ, УРСР) — радянсько-український письменник. Член Спілки письменників УРСР від 1958.
Біографія
Анатолій Дрофань народився в родині залізничника. Через кілька днів після того, як він народився у Прилуках, його батька перевели на роботу до Ічні. Оскільки він не встиг оформити документи про народження сина, то зробив це уже в ІчніСтаніслав Маринчик. Про Анатолія Дрофаня і не тільки..
1935 року закінчив Ічнянську семирічну школу, після чого продовжив освіту на робітничому факультеті при Ніжинському педагогічному інституті. 1938 року вступив на філологічний факультет Київського університету. У зв'язку з війною закінчив його тільки в 1945 році.
Працював у редакціях республіканських газет «Молодь України», «Колгоспне село» та журналі «Україна».
Друкуватися А. П. Дрофань почав з 1945 року. Першу книжку видав у 1956 році.
З російської мови переклав низку творів Віталія Біанкі, Михайла Алексєєва.
Окремі твори Дрофаня перекладено російською, білоруською, казахською, німецькою мовами.
Основні видання
Збірка оповідань для дітей середнього шкільного віку «Журка із Сонцеграда» (1956). Збірка сатиричних оповідань «Іменини» (1957). Книжка для дітей «Про барона, Мавру і мале вушко» (1959). Документальна повість «Коли ми красиві» (1962). Збірка оповідань «Троянди» (1963). Книжка для дітей «Коли я виросту» (1963). Книжка для дітей «Янехо» (1965). Збірка оповідань «Альбіон» (1967). Збірка оповідань «Земля для квітів» (1968). Повість «У кожному камені — іскра» (1971). Книжка для дітей «Загадка старої дзвіниці» (1971). Повість «Біла криниця» (1975). Історичний роман із часів гайдамаччини «Таїна голубого палацу» (1978). Збірка оповідань «Сонцелюби» (1979). Історико-біографічний роман «Буремна тиша» (1984) — про Степана Васильченка.
Література
Письменники Радянської України. — К., 1970. — С. 136—137. Письменники Радянської України. — К., 1981. — С. 78. Міщенко Д. О. Дрофань Анатолій Павлович // — С. 114.
Примітки