Опана́с Іва́нович Булга́ков (; 17 квітня (29 квітня) 1859, , Брянський повіт, Орловська губернія, Російська імперія, нині Жирятинський район, Брянська область, Росія — 14 березня (27 березня) 1907, Київ, Російська імперія) — російський богослов, церковний історик, вихованець Київської духовної академії, батько письменника Михайла Булгакова.
Біографія Народився у родині священника Івана Авраамійовича Булгакова (1830—1894) та Олімпіади Ферапонтівни Булгакової (Іванової) (1830—1908) у селі Орловської губернії (нині Жирятинський район Брянської області Росії). Невдовзі родина перебралася до міста Орла.
1876 року вступив до Орловської духовної семінарії, яку закінчив 1881 року. Впродовж 1881–1885 років навчався у Київській духовній академії. У 1885–1887 рр. викладав у Новочеркаському духовному училищі. 1887 року повернувся до Києва, у подальшому викладав у Київській духовній академії. Мав ступінь магістра богослов'я.
З року й до кінця життя працював виконувачем обов'язків Київського окремого цензора по внутрішній цензурі, а також працював помічником Київського окремого цензора по Зовнішній цензуріВ. В. Антонов, Н. А. Гринченко, В. С. Измозик, Н. Г. Патрушева, Д. А. Эльяшевич. Цензоры Малороссии, Новороссии и Слободской Украины в XIX - начале XX века // Книжное дело в России в XIX — начале XX века. Сборник научных трудов. Выпуск 13. — Санкт-Петербург, 2006, С. 240Киевский календарь на 1898 г. — Киев: В. Д. Бублик и А. Ярмолович, 1897, C. 211.
У жовтні 1906 року отримав ступінь доктора богослів'я, у лютому 1907 року — звання ординарного понадштатного професора.
Помер у Києві від нефросклерозу нирок, похований на Старому Байковому кладовищі.
Родина 1890 року одружився із донькою протоієрея Михайла Покровського Варварою (1869—1922). У цьому шлюбі народилося семеро дітей: Михайло Булгаков, Віра Булгакова, Надія Булгакова, Варвара Булгакова, Микола Булгаков, Іван Булгаков, Олена Булгакова.
Нагороди У 1905 р. — лавреат Макаріївської премії.
Праці Очерки истории методизма. — , 1886—1887. Безбрачие духовенства: Историко-полемический очерк. — , 1891. О молоканстве. — , 1891. Когда нужно креститься (против перекрещенцев). — , 1893. Четырехсотлетие Новой истории. — , 1893. Стремления англикан к восстановлению древневселенской церковности в Англии в последние шестьдесят лет. — , 1894. Новые религиозные преобразования в Англии в XIX в. — , 1897. К вопросу об англиканской иерархии. — , 1898. О религиозном образовании в Северо-Американских Соединенных Штатах. — , 1900. Старокатолическое и христианско-католическое богослужение и его отношение к римско-католическому богослужению и вероучению. — , 1901. Церковь и ее отношение к прогрессу. — , 1903. Предположение о принятии еще одного догмата в римско-католическую догматику. — , 1903. Современное франкмасонство в его отношении к церкви и государству. — , 1903. О просвещении народов. — , 1904. О свободе человека христианина. — , 1905. Французское духовенство в конце XVIII в. — , 1905. О законности и действительности англиканской иерархии с точки зрения православной церкви. — , 1906.
Див. також Цензура в Російській імперії Цензура в Україні
Джерела
Примітки
Посилання Дещо про часопростір духовності Київської духовної академії Оксана Забужко. Цей проклятий «квартирный вопрос» Нема в Києві «дому Булгакова». І не було ніколи. Меморіальний музей — слава Богу, є, а от «дому» — вибачте, нема // svoboda.org, 18.06.2015 16:30 (Рубрика «Точка зору») Перевод с украинского Александры Вагнер : Хозяин и квартирант . Оксана Забужко — о Листовничем и Булгакове // svoboda.org, 26.06.2015 16:30 «Можно убивать города без выстрелов» Оксана Забужко — о декоммунизации Украины, уничтоженных храмах Киева и роли российских спецслужб в расколе страны // Елена Фанайлова, svoboda.org, Культурный дневник, 16.11.2015 09:15