Десант Ольшанського (68 десантників) — десантна операція по захопленню миколаївського морського порту, що передувала відвоюванню Червоною армією міста Миколаєва під час Другої світової війни.

Передісторія 13 березня автоматники 384-го окремого батальйону морської піхоти першими форсували Дніпровський лиман і висадилися біля Станіслава (на той час у складі Миколаївської області). Після проведення Березнегувато-Снігурівської операції частини 3-го Українського фронту підходять впритул до Миколаєва.

26 березня 1944 року в ході Одеської операції війська 3-го Українського фронту й Чорноморського флоту в складі 6-ї, 5-ї ударної, 28-ї армії та 2-го гвардійського механізованого корпусу перейшли в наступ в районі міста Миколаєва. Командувач 28-ю армією генерал-лейтенант О. О. Гречкін наказав висадити в Миколаївському порту десант морської піхоти із завданням зав'язати бій у тилу німецьких військ, викликати паніку і відволікти частину сил німців з фронту.

Виконання завдання було покладено на 384-й окремий батальйон морської піхоти, що входив до складу Одеської військово-морської бази. Для десанту було відібрано 55 добровольців на чолі з командиром загону старшим лейтенантом К. Ф. Ольшанським.

До морського порту десант дістався з селища Жовтневе (село Богоявленське), розташованого на березі Бузького лиману за 15 км на південь від Миколаєва, — тут були знайдені кілька старих рибальських баркасів. Наймолодший з місцевих рибалок по імені Андрій (А. І. Андрєєв) зголосився бути лоцманом.

Через сильний зустрічний вітер шлях з Жовтневого до миколаївського морського порту вдалося подолати більше ніж за п'ять годин, через що сапери, що виконували розмінування, не змогли до світанку повернутися у своє розташування і разом з лоцманом залишилися з десантом.

Операція О 4 годині 15 хвилин 26 березня 1944 року морські піхотинці висадилися в порту, зняли вартових, і, зайнявши кілька будинків, організували кругову оборону в районі портового елеватора.

Ранком 26 березня німецькі війська вперше спробували невеликими силами знищити десант. Надалі в бій проти десанту були введені свіжі частини, артилерія, шестиствольні міномети й танки, вогнемети і димові шашки.

Бій тривав і у ніч на 27 березня; ранком 28-го десантники відбили останню, 18-ту атаку.

У ніч на 28 березня 1944 року 61-я гвардійська й 243-я стрілецька дивізії зі складу 6-й армії форсували річку Інгул і з півночі з боями увійшли в місто Миколаїв. Одночасно зі сходу в місто ввійшли частини 5-ї ударної армії. З півдня в місто вступили війська 28-ї армії й 2-й гвардійський механізований корпус.

Від початкового складу десанту залишилося живими 11 чоловік та 1 зв'язківець, всі були поранені й обпалені. В швидкому часі троє померли від поранень, іще двоє загинули в боях у серпні 1944-го.

В офіційному повідомленні командира батальйону майора Федора Котанова говорилося: «Загін старшого лейтенанта Ольшанського за двоє діб відбив 18 атак супротивника, вивів з ладу понад 700 гітлерівців, знищив кілька танків і гармат супротивника, посіяв паніку в тилу ворога, перешкодив знищенню порту й елеватора».

Всім учасникам операції було присвоєне звання Героя Радянського Союзу. Ця операція виявилась однією з двох за війну, в якій усім учасникам присвоєно звання Героя.

Загиблі десантники поховані в центрі міста. Шестеро, що зустріли Перемогу над нацизмом, 1964 року були вдостоєні звання Почесних громадян Миколаєва. 1995 року помер останній Герой-Ольшанець Гребенюк Микита Андрійович.

Список учасників десанту Всі 55 морських піхотинців, що взяли участь у десанті, а також їхній провідник А. І. Андреєв удостоєні звання Героя Радянського Союзу: Абдулмеджидов Ахмед Дибірович, червонофлотець; Авраменко Михайло Іванович, червонофлотець; Андреєв Андрій Іванович, лоцман-провідник; Артемов Павло Петрович, молодший сержант; Бачурін Василь Іванович, старшина I статті; Бочкович Кирило Васильович, старшина II статті; Вансецький Павло Федорович, старшина II статті; Вишневський Борис Степанович, червонофлотець; Волошко Григорій Семенович, лейтенант; Говорухін Іван Ілліч, червонофлотець; Голенєв Степан Трохимович, червонофлотець; Головльов Олексій Федорович, капітан; Гребенюк Микита Андрійович, старшина II статті; Дементьєв Іван Павлович, старший червонофлотець; Дем'яненко Ілля Сергійович, червонофлотець; Дермановський Георгій Дмитрович, червонофлотець; Євтєєв Іван Олексійович, червонофлотець; Індик Іван Степанович, старшина II статті; Казаченко Микола Іванович, червонофлотець; Кипенко Володимир Іванович, червонофлотець; Ковтун Григорій Іванович старший червонофлотець; Коновалов Михайло Васильович, старшина II статті; Корда Василь Єгорович, молодший лейтенант; Котов Іван Ілліч, червонофлотець; Купріянов Олексій Іванович, старшина II статті; Лисицин Юрій Єгорович, старшина I статті; Лютий Олександр Сергійович старший червонофлотець; Макеєнок Іван Андрійович, старшина II статті; Амі Ага огли Мамедов, червонофлотець; Мебш Михайло Павлович (в Указі — Мебш), червонофлотець; Медведєв Микола Якович, червонофлотець; Міненков Василь Семеновичстарший червонофлотець; Недогибченко Леонід Васильович, червонофлотець; Окатенко Федір Олексійович, червонофлотець; Ольшанський Костянтин Федорович, старший лейтенант; Осипов Павло Дмитрович, червонофлотець; Очеленко Володимир Миколайович, молодший сержант; Павлов Юхим Митрофанович, червонофлотець; Пархомчук Юхим Онуфрійович (в Указі — Порхомчук), червонофлотець; Петрухін Микола Дмитрович, червонофлотець; Прокоф'єв Тимофій Ілліч, червонофлотець; Скворцов Микола Олександрович, червонофлотець; Судейський Сергій Миколайович, старшина І статті; Тященко Гаврило Єлізарович, червонофлотець; Удод Іван Михайлович, червонофлотець; Фадеєв Микола Олександрович, червонофлотець; Хайрутдинов Акрам Мингазович, червонофлотець; Хакімов Михайло Кобірович, червонофлотець; Хлєбов Микола Павлович, червонофлотець; Ходаков Дмитро Дмитрович, червонофлотець; Ходирєв Валентин Васильович (в Указі — Ходарєв), старший червонофлотець; Чумаченко Володимир Ілліч, молодший лейтенант; Чуц Абубачир Батербійович, червонофлотець; Шип Пантелей Семенович, молодший сержант; Шпак Кузьма Вікторович, старшина І статті; Щербаков Микола Митрофанович, червонофлотець;

Імена зв'язківців і саперів, що брали участь у десанті, тривалий час залишались невідомими. Надалі частину імен було встановлено: Монастирських Борис Олександрович, капітан; Русин Павло Григорович, сержант; Самойлов Віктор Степанович, старший сержант; Чекунов Дмитро Макарович, єфрейтор.

Джерела та література Н. М. Руденко. Миколаївський десант 1944 //