Президе́нт Європе́йського парла́менту — посадовець, який головує на дебатах та діяльності Європейського парламенту. Президент також представляє Парламент у Європейському Союзі (ЄС) та на міжнародному рівні. Підпис президента є обов'язковим для нормативно-правових актів, ініційованих у порядку спільного прийняття рішень, та бюджету ЄС.

Президенти обираються на 2,5-річний термін, зазвичай по черзі представляючи дві основні політичні партії. З моменту створення Парламенту в 1952 році змінилося 30 президентів, 17 з яких обіймали посади з моменту перших парламентських виборів у 1979 році. У парламенті було три президентки, і більшість з них були представниками старих держав-членів.

Роль Президент головує на дебатах та контролює всю діяльність Парламенту та його складових органів (забезпечуючи дотримання правил процедури Парламенту), у цьому його роль подібна до ролі спікера в національному парламенті. Під керівництвом президента є 14 віцепрезидентів, які головують на дебатах, коли президент відсутній у залі засідань. Президент також головує на засіданнях Бюро, яке відповідає за бюджетні та адміністративні питання, та Конференції президентів, яка є керівним органом, що складається з президентів кожної з політичних груп парламенту.

Позиція в Союзі Президент представляє Парламент з усіх правових питань та зовнішніх відносин, зокрема міжнародних. Коли Європейська рада засідає, Президент звертається до неї, щоб висловити позицію Парламенту з питань порядку денного ради. Президент також бере участь у міжурядових конференціях щодо нових договорів. Підпис Президента також необхідний для прийняття бюджету Європейського Союзу та актів Союзу, прийнятих за процедурою спільного прийняття рішень. Президент також головує в погоджувальних комітетах з Радою з цих питань.

У більшості країн протокол глави держави має вищу відповідальність. Однак у ЄС Парламент посідає перше місце, і тому протокол його президента має вищу відповідальність, ніж будь-який інший європейський чи національний протокол. Подарунки, які вручають численним високопосадовцям, залежать від президента. Президент Жозеп Боррель, депутат Європарламенту від Іспанії, подарував своїм колегам кришталеву чашу, створену художником з Барселони, на якій, серед іншого, були вигравірувані частини Хартії основних прав.

З реорганізацією керівних посад у ЄС відповідно до Лісабонського договору виникла певна критика щодо нечітких обов'язків кожної посади. Посол України в ЄС Андрій Веселовський високо оцінив цю систему та роз'яснив її своїми словами: Президент Європейської комісії виступає від імені «уряду» ЄС, тоді як президент Європейської ради є «стратегом». Високий представник спеціалізується на «двосторонніх відносинах», тоді як європейський комісар з питань розширення займається технічними питаннями, такими як угода про вільну торгівлю з Україною. Тим часом президент Парламенту артикулює цінності ЄС, такі як демократичні вибори в інших країнах.Rettman, Andrew (15 March 2010) Ukraine gives positive appraisal of new-model EU, EU Observer

Вибори

Президента обирають члени парламенту на два з половиною роки, тобто двічі протягом одного парламентського терміну, отже, протягом будь-якого одного парламентського терміну зазвичай обіймають посади два президенти. З 1980-х років дві основні партії в парламенті, Європейська народна партія (ЄНП) та Партія європейських соціалістів (ПЕС), мали звичку розподіляти між собою два президентські посади. Наприклад, у законодавчому скликанні 2004–2009 років ЄНП підтримувала кандидата на посаду президента від ПЕС, а коли його термін закінчився у 2007 році, ПЕС підтримала кандидата від ЄНП. Це призвело до значної більшості голосів на президентських виборах, хоча є деякі винятки: у законодавчому скликанні 1999–2004 років, згідно з угодою між ЄНП та лібералами, президентом протягом другої половини терміну був ліберал, а не соціаліст.

Починаючи з сесії Парламенту 2009–2014 років, президент, що йде у відставку, головує на виборах нового президента за умови, що президент, що йде у відставку, переобраний членом Європарламенту. Якщо президент, що йде у відставку, не переобраний членом Європарламенту, то його роль виконує один із 14 віце-президентів. Поки президент, що йде у відставку, або віце-президент головують на посаді, вони мають усі повноваження президента, але єдине питання, яке може бути розглянуто, це обрання нового президента.

Перед тим, як висунуті кандидатури передаються голові парламенту, який оголошує їх Парламенту. Якщо жоден член не має абсолютної більшості після трьох турів голосування, проводиться четвертий тур, в якому голосують лише два члени, які отримали найбільшу кількість голосів у попередньому турі. Якщо після цього голосування все ще залишається рівність, обраним оголошується найстарший кандидат.

Низка відомих постатей були президентом Парламенту та його попередниками. Першим президентом був Поль-Анрі Спаак, один із батьків-засновників Союзу. Серед інших батьків-засновників – Альсід де Гаспері та Роберт Шуман. Першими двома жінками-президентами були Сімона Вейль, депутатка Європарламенту, у 1979 році (перша президентка обраного Парламенту) та Ніколь Фонтен, депутатка Європарламенту, у 1999 році, обидві француженки. Єжи Бузек, колишній прем'єр-міністр Польщі та член виборчої акції «Солідарність», був обраний першим президентом від країн Центральної та Східної Європи, які приєдналися до ЄС у 2000-х роках (точніше, він є першою особою з країни, яка приєдналася до ЄС після 1986 року, яка обійняла цю посаду).

Найстарший учасник

До 2009 року «найстарший член», найстарший член Європарламенту (подібно до ), головував на засіданні палати під час виборів президента, а не попередній президент. Член мав усі обов'язки президента, але єдиним питанням, яке можна було розглянути, були обрання президента.

У 2009 році правила Парламенту було змінено таким чином, що президент, що виходить з посади (у разі переобрання на посаду депутата Європарламенту), або один із віце-президентів, що виходять з посади, головував на першій сесії Парламенту до обрання нового президента.

VIII скликання Європейського парламенту

2017 Після закінчення терміну Мартіна Шульца, за конвенцією, президентство на решту восьмого скликання Європейського парламенту (2014–2019) мало б перейти до члена ЄНП. Однак угода між ЄНП та С&Д, здавалося, була порушена, що зменшило впевненість у обранні Антоніо Таяні (ЄНП, Італія) президентом. Іншими претендентами були Джанні Піттелла (С&Д, Італія), Гі Вергофстадта (АЛДЕ, Бельгія), (ЄКР, Бельгія), (ЄЄ/НЗЛ, Італія) та (Зелені/ЄФА, Сполучене Королівство). 17 січня 2017 року Таяні був обраний після чотирьох турів голосування після зняття кандидатури Гі Вергофстадта та заяви АЛДЕ про підтримку кандидата від ЄНП.

IX скликання Європейського парламенту

2019 Вибори президента на першу половину терміну повноважень IX скликання Європейського парламенту відбулися 3 липня 2019 року. Давід Сассолі (С&Д, Італія) був обраний президентом у другому турі голосування. КандидатГрупаБюлетені1-й бюлетень2-й бюлетеньДевід Сассолі325162160Ска Келлер1331194243Віддані голоси662667Голоси, необхідні для виборів332334Пустий або недійсний7337Проголосував735704Джерело: Новини Європейського Парламенту

2022 рік Після кількох періодів госпіталізації Давід Сассолі помер 11 січня 2022 року, за тиждень до закінчення терміну своїх повноважень. Роберта Метсола, будучи першою віцепрезиденткою, стала виконуючою обов'язків.

Вибори наступника Сассолі відбулися, як і було заплановано раніше, 18 січня 2022 року. Кандидатами були виконуюча обов'язки президента Роберта Метсола (ЄНП, Мальта), Аліса Бах Кухнке (Зелені/ЄФА, Швеція), Косма Злотовський (ЄКР, Польща; зняв кандидатуру до голосування) та (Ліві, Іспанія). Метсола була обрана в першому турі голосування, отримавши абсолютну більшість у 458 поданих голосів. Після обрання Метсола стала наймолодшою президенткою в історії, першою мальтійкою, яка обійняла цю посаду, та першою президенткою з 2002 року (і лише третьою президенткою в історії). КандидатГрупаДистанційне голосування1-й бюлетеньРоберта МетсолаАліса Бах Кунке101Сіра Рего57Косма ЗлотовськийЗнявсяКосма Злотовський зняв свою кандидатуру на початку засідань, перед виборами.Віддані голоси616Голоси, необхідні для виборів309Пустий або недійсний74Проголосував690Джерело: Новини Європейського Парламенту

Х скликання Європейського парламенту

2024 Вибори президентки Х скликання Європейського парламенту відбулися 16 липня 2024 року. Метсолу було переобрано з першого ж голосування з найбільшою кількістю голосів за всю історію виборів на цій посаді. КандидаткаГрупаБюлетені1-й бюлетеньРоберта МетсолаІрен Монтеро61Віддані голоси623Голоси, необхідні для виборів312Пустий або недійсний76Проголосував699Джерело: Новини Європейського Парламенту

2027

Перелік Наведений нижче список містить усіх президентів, починаючи з 1952 року. Однак Парламент не має однозначного погляду на те, чи бачить він спадкоємність між Спільною асамблеєю та Парламентською асамблеєю Європейських Спільнот після 1958 року. Наприклад, 50-ту річницю Європейського парламенту святкували у 2008 році, а не у 2002 році (тому Єжи Бузек був би 24-м президентом, а не 28-м). Однак офіційні портрети колишніх президентівThe official portraits hang on the third floor of the Spaak building in Brussels починаються з першого президента Спільної асамблеї, Поля-Анрі Спаака. На посадіІм'яПартіяФракціяКраїнаГолови Загальної асамблеї, 1952–19581952-1954Поль-Анрі СпаакBSP-PSBSOC (Фракція соціалістів)1954помер 19 серпня 1954Альчіде де ГасперіDCCD (Християнсько-демократична фракція)1954-1956Джузеппе ПеллаDCCD1956-1958Ганс ФурлерCDUCDГолови Парламентської асамблеї, 1958-19621958-1960Робер ШуманMRPCD1960-1962Ганс ФурлерCDUCDГолови парламенту, що призначається, 1962-19791962-1964Гаетано МартіноPLILIB (Фракція лібералів та союзників)1964-1965Жан ДювьєсарRWCD1965-1966Віктор ЛеємансCVPCD1966-1969Ален ПоерMRPCD1969-1971Маріо ШельбаDCCD1971-1973Вальтер БерендтSPDSOC1973-1975Корнеліс БеркхауверVVDLIB1975-1977Жорж СпеналєSPDSOC1977-1979Еміліо КоломбоDCCDТермінГолови виборного парламенту, з 197911979-1982Симона ВейльUDFELDR (Європейська партія ліберальних демократів і реформаторів)1982-1984Піт ДанкертPvdAPES (Партія європейських соціалістів)21984-1987П'єр ПфлімленUDF/RPREPP (Європейська народна партія)1987-1989Чарльз Генрі ПламбCPED (Європейські демократи)31989-1992Енріке Барон КреспоPSOEPES1992-1994Егон КлепшCDUEPP41994-1997Клаус ХеншSPDPES1997-1999Хосе Марія Хіль-РоблесPPEPP51999-2002Ніколь ФонтенUMPEPP-ED (Європейська народна партія — Європейські демократи)2002-2004Пет КоксНезалежнийELDR62004-2007Жозеп БоррельPSOEPES2007-2009Ганс-Герт ПеттерінгCDUEPP-ED72009-2012Єжи БузекPOEPP2012-2014Мартін ШульцSDPS&D (Прогресивний альянс соціалістів і демократів)82014-2017Мартін ШульцSDPS&D (Прогресивний альянс соціалістів і демократів)2017-2019Антоніо ТаяніFIEPP92019-2022Давид СассоліPDS&D (Прогресивний альянс соціалістів і демократів)з 18 січня 2022Роберта МецолаPNEPP Див. також

Віцепрезидент Європейського парламенту Список президентів інституцій Європейського Союзу Президент Європейської Ради Президент Європейської Комісії Головування в Раді Європейського Союзу Президент Європейського Союзу Спікер (політика)

Примітки

Посилання

Президент Європейського Парламенту – Офіційний вебсайт Обов'язки Президента europarl.europa.eu Президенти Європейського Парламенту Європейський Навігатор Результати президентських виборів 1979–2007 років