Олекса́ндр Кири́лович Кру́пський (, ;  р. м. Санкт-Петербург — † р. Санкт-Петербург) — російський хімік-технолог українського походження, професор і згодом заслужений професор, винахідник, його праці присвячені теорії хімічної технології«Большая биографическая энциклопедия», © Академик, 2000—2010, Крупский Александр Кириллович. , ним розроблені найважливіші принципи хімічної технології та узагальнені у самостійну науку про процеси й апарати хімічної технології, дійсний статський радник, є одним із засновників Російського хімічного товариства. Він визнаний серед «Великих людей Росії»Великие люди России: Крупский Александр Кириллович .

Життєпис У 1845 р. народився у м. Санкт-Петербург столиці Російської імперії, батьком його був православний протоієрей з Поділля Крупський Кирило Кирилович, один із старіших законовчителів військового відомства, капелан. Походив зі старовинного шляхетного роду Крупських. Навчався у м. Санкт-Петербург.

У 1867 р. — закінчив навчання на фізико-математичному факультеті університету м. Санкт-Петербург. Біля 3-х років навчався за кордоном: курси Цюрихської політехніки в Федеральній вищій технічній школі Цюриха (), потім у Лейпцизькому університеті; та працював у лабораторіях Й. Вісліценуса (м. Цюрих), А. Кольбе й Адольфа Штрекера (м. Лейпциг). До викладацької діяльності стає відомим для техніків як засновник Петербурзького альбумінового заводу, де був потім керівником при будівництві пивоварного заводу П. Дурдіна (броварні) й будівельник масло-екстракційного заводу С. Д. Башмакова в Тамбовській губернії.

4 січня 1868 р. — став одним із засновників Російського хімічного товариства. Від осені 1871 р. — за рекомендацією Д. І. Менделєєва й відповідно конкурсу обраний викладачем хімічної технології в Петербурзькому технологічному інституті, якому й присвятив подальшу свою діяльність у званні професора від 1877 р., ставши членом Навчального комітету інституту.

З 1877 р. — найголовніша його заслуга, як діяча в царині викладання техніки, полягає в поліпшенні й розвиткові методів викладання, у заснуванні узагальнювальних науково-технічних принципів, які призводили до належного оволодівання масою практичного матеріалу, необхідної для техніка у знанні прийомів, засобів й знарядь заводсько-технічної справи. У сухі рецепти кількісного співвідношення реагуючих речовин, у практику конструкції апаратів і знарядь виробництва він вніс узагальнення, засновані переважно на принципах фізичної хімії. Навпомацки, навичкою й інстинктом добуті дані він яскраво освітлював з погляду законів швидкості реакцій і принципу максимальної роботи при взаємодії зустрічних мас. Суха технологія мінеральних речовин перетворилася в струнку наукову дисципліну. Здатність його до узагальнення особливо позначилася у відкритті так званих «коефіцієнтів робочої здатності печі» (пірометричний ефект печі є немов би функцією відносини поверхні решітки до поверхні поду)Биографический словарь — Крупский Александр Кириллович . Він був творцем цілої наукової школи, і в особі його учнів наука й техніка одержала ряд видатних діячів у царині виробництва кераміки, склоробства (гутництва), цементного виробництва: це в першу чергу професор П. П. Федотьєв, А. М. Соколов та інші. Для своїх численних слухачів А. К. Крупский був передусім видатним педагогом, котрий сприяв формуванню інженерного мислення. Майже 40 років він викладав лекції живою й образною мовою, його виступи були насичені посиланнями на літературні джерела й матеріали безпосередніх досліджень на фабриках і заводах. Велику увагу він приділяв питанням проектування на старших курсах. Звичайні бесіди зі студентами (слухачами) по окремих ескізах він майстерно перетворював в імпровізовані лекції про новітні досягнення в галузі науки й технікиМузей СПбГТИ (ТУ)- Александр Кириллович Крупский (1845—1911) .

Постійно бував делегатом на всесвітніх й російських виставках, починаючи із С.-Петербурзької виставки 1870 р. (потім на московській 1872 р., віденської 1873 р., паризької 1878 р., московської 1882 р., паризької 1889 р.. Відстежував усі сучасні досягнення світу. У 1893 р. Навчальний Комітет Технологічного Інституту відрядив професора Крупського О. на відкриття виставки у м. Чикаго (США) до відділу хімічної технології. Пропозиції вченого Крупського О. після повернення з Америки були покладені в основу реорганізації діяльності Технологічного інституту при підготовці інженерних кадрів для промислових виробництв Російської імперії.

1889 р. отримав чин дійсного статського радника.

У 1909 р. — одним з перших у Росії опублікував курс процесів і апаратів хімічної технології, у якому описав виробничі хімічні процеси на основі принципів фізичної хімії. Ініціатор застосування нафтового опалення для скловарної печі. Розробив теорію промислових пічних (грубних) обладнань, винайшов методи розрахунку топок, він перший ввів поняття так званого «пічного (грубного) коефіцієнту». Він вів досліди з водопідйомними й повітродувними інжекторами Ернста Кертінга (; *1842—†1921), винайшов і запропонував холодильну установку для залізничного транспорту («вагон-льодовню» або рефрижераторний вагон)Биографический словарь (Крупский Александр Кириллович) тощо. Одночасно керував будівництвом хімічних заводів. Розробив прийоми вилуговування овечої вовни й ін. Володів декількома мовами. 20 квітня 1911 р. — помер у м. Санкт-Петербург.

Публікації

Основні його наукові дослідження присвячені формуванню основ теорії хімічної технології. У праці «Початкові глави вчення про проектування за хімічною технологією», особливу увагу він приділив фізико-хімічним явищам і складанню єдиної класифікації хіміко-технологічних процесів (періодичних, безперервних і змішаних). Із друкованих праць відомі: «Пивоварне виробництво за кордоном»; «Російська хімічна промисловість»; «Альбумін із крові»; окремі глави про засоби, знаряддя й прийоми технічного господарства (надруковано у «Віснику промисловості»); «Про російські скляні заводи» (також там); «До 50-ліття портландцементної справи в Росії»; «Застосування приймання прискореного випару в потоці повітря й теоретичні дослідження, зроблені з модельним вагоном-льодовиком на станціях і в дорозі», і багато інших статей в «Журналі російського хімічного товариства» і московському «Віснику Промисловості» Крєчетова; Не втратили і нині своєї актуальності його статті: «Фаянс», «Цегельне виробництво», «Кокс», «Порцеляна», «Кахлі», «Вапно у техніці», «Дзеркальне виробництво» в енциклопедичному словнику Брокгауза і Єфрона. Опублікував (1884–1885 рр.) навчальний курс «Скляне виробництво».

Нагороди

Орден св. Анни 2-го ст. (1878), орден св. Володимира 3-го ст. (1886), орден св. Станіслава 1-го ст. (1891), орден св. Анни 1-го ст. (1904), Медаль «У пам'ять царювання імператора Олександра III» Крупский Александр Кириллович // «Список гражданским чинам IV класса»: Испр. по 1-е июня 1900 г. — С.475. Крупский Александр Кириллович // «Список гражданским чинам IV класса»: Исправлен по 1-е сентября 1910 года. — С.54..

Примітки

Джерела

«Новый энциклопедический словарь», изд. «Брокгауз Ф. А. и Эфрон И. А.», г. Санкт-Петербург, 1915 г. — Т.23 (Котошихин—Ламберт), С.489-490.

«Списокъ гражданскимъ чинамъ первыхъ четырехъ классовъ», Ч.2, чины IV класса (исправленъ по 1-е сентября 1910 г.), типографія сенатская, изд. Инспѣкторского отдела Собственной Е.И.В. Канцеляріи, , 1910 г. — С.45, п.101. «Списокъ гражданскимъ чинамъ четвертаго класса» (исправленъ по 1-е іюня 1900 г.), сенатская типографія, изд. Инспекторскаго отдѣла Собственной Е.И.В. Канцеляріи, , 1900 г. — С.475, п.648. Соколов А., «Памяти А. К. Крупского» // «Известия Технологического института императора Николая I», 1912 г. — Т.21, С.203-208. Безбородов М. А., Шур М. Ф., «Работы А. К. Крупского в области стеклотехники», «Стекло и керамика», 1952 г., № 6. Пятидесятилетие С.-Петербургской пятой гимназии. 1845—1895 / Иванов К. А. — , 1896. — 399 с. разд. паг. — Паг. 2-3. Волков С. В., Высшее чиновничество Российской империи. Краткий словарь. — : Русский фонд содействия образованию и науке, 2016. — 800 с. — 1000 экз. Geraldica. Исторический сборник. Т.1 / Сост. Шапошников Н. В. — : Паровая Скоропечатня Г. П. Пожарова, 1900. , «Словарь псевдонимов русских писателей, ученых и общественных деятелей »: В 4 т. — Т. 4. — , 1960 г. — С.256.

Посилання

Книги Крупского А. К. , сайт «Российская государственная библиотека» (Электронный каталог) «Крупский Александр Кириллович», Энциклопедический Словарь Ф. А. Брокгауза и И. А. Ефрона, С.-Петербургъ, 1890—1907 ; Крупский Александр Кириллович (1845—1911) КРУПСКИЙ Александр Кириллович; КРУПСКИЙ Александр Кириллович (1845—1911); КРУПСКИЙ Александр Кириллович (1845—1911); Крупский Александр Кириллович ; ВсеСлова. Ру — Коллекция словарей «Крупский александр кириллович» ; Биография: Крупский Александр Кириллович; Личности. КРУПСКИЙ Александр Кириллович; Ру. Педия — КРУПСКИЙ Александр Кириллович (1845—1911); Большая биографическая энциклопедия. Крупский, Александр Кириллович — Биография ; КРУПСКИЙ Александр Кириллович; Большой Энциклопедический словарь. КРУПСКИЙ Александр Кириллович ; КРУПСКИЙ Александр Кириллович ; Крупский Александр Кириллович ; Крупский Александр Кириллович ;