Інбри́динг або інцухт ( — від in — в, всередині і breeding — розведення) — схрещування близькоспоріднених організмів. У самозапильних рослин (пшениця, ячмінь, цитрусові та ін.) інбридинг — повністю нормальне явище.
Розрізняють кілька різновидів такого схрещування залежно від рівня генетичної спорідненості шлюбних партнерів. Сам термін «інбридинг» — розведення «в собі» — прийшов із тваринництва, де ним називали схрещування в межах однієї лінії; типу брат × сестра тощо. Найтіснішим інбридингом є самозаплідненняГенетика: підручник / А. В. Сиволоб, С. Р. Рушковський, С. С. Кир'яченко та ін. за ред. А. В. Сиволоба. — К.: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2008. — 320 с..
У тварин і перехреснозапильних рослин при тривалому інбридингу можливі виникнення потворності, зниження продуктивності життєздатності або загибель особин. При схрещуванні інбридних ліній у гібридів першого покоління часто виявляється гетерозис.
Для оцінки сили інбридингу використовують так званий коефіцієнт інбридингу F — імовірність того, що в генотипі особини обидва алелі певного гену будуть ідентичні за походженням.
Аномалія нижньої щелепи була найбільш помітною у Філіпа IV (короля Іспанії і Португалії з 1621 по 1640 роки), верхньої — в імператора Максиміліана I Габсбурга та відразу декількох його нащадків.
Див. також
Інцест
Примітки
Посилання Dale Vogt, Helen A. Swartz and John Massey, 1993. Inbreeding: Its Meaning, Uses and Effects on Farm Animals. University of Missouri, Extension. Consanguineous marriages with global map
Інтернет-ресурси Dale Vogt, Helen A. Swartz and John Massey, 1993. Inbreeding: Its Meaning, Uses and Effects on Farm Animals. University of Missouri, Extension. Consanguineous marriages with global map