Цитрус () — рід вічнозелених рослин родини рутових (Rutaceae), єдиний рід триби цитрусових (Citreae).
Походження Батьківщиною цитрусових вважають Індію і Китай, звідки вони потрапили до Ірану, Сирії та Єгипту. У країнах Середземномор'я введені в культуру в XI ст., а в XIV ст. стали широко культивуватися. На початку XVI ст. цитрусові набули поширення в Америці, особливо в Каліфорнії та Флориді.
Квітки та листя цитрусових містять цінні ефірні олії та глікозиди. У плодах грейпфрута виявлені нероль і птигрен, гесперидин і халкон, в кислому апельсині — нарингін і сударатамарин. До особливостей цитрусових відноситься їх довговічність — середня тривалість їх життя більш як 100 років, хоча відомі випадки значно довшого існування. К. Иліяшик повідомляє про помаранчеве дерево віком понад 600 років, що росте в Римі.
Таксономія Багато культивованих видів цитрусових є природними або штучними гібридами невеликої кількості основних предкових видів, включно з цитроном, помело та мандарином. Природні та культивовані гібриди цитрусових включають такі комерційно важливі фрукти, як апельсини, грейпфрути, лимони, лайми та деякі мандарини. Численні гібридизації створили таксономію цитрусових.
Окрім цих основних видів, вирощують і нещодавно відкритий маншаньєган. Кумкват і кліменія (Clymenia) зараз зазвичай вважаються такими, що належать до роду цитрусових. Несправжні апельсини, Oxanthera з Нової Каледонії, були перенесені до роду Citrus на основі філогенетичних доказів.Bayer, R. J., et al. (2009).
Етимологія Загальна назва походить з латинської мови, де вона вказувала на рослину, яку зараз відомо як цитрон (C. medica), або хвойне дерево (Thuja). Вона пов'язана з давньогрецьким словом для кедра — κέδρος (kédros). Це може бути пов'язано зі сприйняттям схожості запаху листя та плодів цитрусових з запахом кедра. Всі разом цитрусові плоди та рослини також відомі як agrumes (буквально «кислі плоди») — запозичення з романських мов.
Опис
Дерево Цитрусові - великі чагарники або дерева невеликого і середнього розміру, що досягають 5-15 м заввишки, з колючими пагонами та почергово розміщеним вічнозеленими листками із цільним краєм. Квітки поодинокі або зібрані в дрібні щитки,кожна квітка діаметром 2-4 см, з п'ятьма (рідко чотирма) білими пелюстками та численними тичинками; вони часто дуже сильно пахнуть через наявність залоз ефірної олії.
Фрукти
Плід — гесперідій, спеціальна ягода з кількома плодоніжками, від кулястої до подовженої, довжиною 4-30 см (1,6-11,8 дюйма) і діаметром 4-20 см (1,6-7,9 дюйма), зі шкіркою або «шкіркою», яка називається околоплодником. Зовнішній шар околоплодника — це «екзокарпій», який називається флаведо, який зазвичай називають цедрою. Середній шар околоплодника — мезокарпій, який у цитрусових складається з білого губчастого альбедо або серцевини. Самим внутрішнім шаром околоплодника є ендокарпій. Він оточує різну кількість плодолистків, що мають форму радіальних сегментів. Насіння, якщо воно є, розвивається всередині плодолистків. Простір усередині кожного сегмента являє собою локулу, заповнену везикулами з соком, або м'якоттю. Від ендокарпію в локули відходять ниткоподібні «волоски», які забезпечують живлення плоду під час його розвитку. Рід має комерційне значення, оскільки багато видів вирощують заради їхніх плодів. Деякі сорти були виведені таким чином, що їхні плоди легко очищаються від шкірки та не містять насіння, тобто є партенокарпічними.
Аромат цитрусових надають флавоноїди та лімоноїди, що містяться в шкірці. Флавоноїди включають різні флаванони та флавони. Шкірка соковита, містить велику кількість лимонної кислоти, яка разом з іншими органічними кислотами, включаючи аскорбінову кислоту (вітамін С), надає їм характерного гострого смаку. Цитрусові різноманітні за розміром і формою, а також за кольором і смаком, що відображає їх біохімію; наприклад, грейпфрут має гіркий присмак завдяки флаванону, нарингину.
Значення у сільському господарстві Серед численних плодових рослин цитрусові користуються особливою популярністю. Плоди мандаринів, апельсинів, лимонів, цитронів, грейпфрутів відрізняються високими поживними, лікувальними та дієтичними властивостями. Вони служать сировиною для отримання чудових соків, компотів, цукатів і варення, цінних ефірних олій і різних есенцій, що широко використовуються в харчовій, кондитерській і парфумерній промисловості. Плоди цитрусових багаті глюкозою, сахарозою, фруктозою (загальний вміст цукрів варіює від 6,34 % у лимона до 7,02 % у мандарина) і різноманітними вітамінами (З, D, А, В1, В2, РР) і провітамінами (А, Е). Так, за вмістом вітаміну С плоди цитрусових значно перевершують плоди інших культур: у плодах апельсина, мандарина, лимона і грейпфрута міститься відповідно 66, 25-40, 52-60 і 38-41 мг%, аскорбінової кислоти, в плодах яблуні (сорт Антонівка) — 33, в груші — 3-10, у вишні — 15, в сливі — 4-7 у винограді — 2-3 мг%/.
У несприятливі в метеорологічному відношенні роки кількість вітаміну С в плодах цитрусових різко знижується. Окрім споживання у свіжому або переробленому вигляді, цитрусові плоди широко використовуються в медицині при різних захворюваннях. За даними Г. А. Алавидзе (1960), у давньогрузинській медичній літературі XI—XVI ст. часто згадується про медичні настоянки, що виготовляються з плодів і листя цитрусових. Характерно, що при тривалому зберіганні й переробці плодів вміст вітамінів у них не змінюється.
Вирощування
Плоди цитрусових відрізняються довготривалим зберіганням і добре транспортуються. При відповідних температурах вони можуть зберігатися до врожаю наступного року.
За останнє сторіччя у світовому сільськогосподарському садівництві цитрусові насадження зайняли перше місце, і зараз немає жодної тропічної або субтропічної країни, що не має цитрусових плантацій.
Виробництво цитрусових плодів на земній кулі в наш час стоїть на другому місці після винограду. Тільки за останні 20 років збір плодів цитрусових збільшився з 22 до 48 млн т, причому 80 % цієї кількості припадає на частку апельсинів, мандаринів і танжеринів, а інше — на частку цитронів, грейпфрутів і лимонів. В середньому за 15-16 років приріст виробництва апельсинів склав 5,1 %, мандаринів — 7,5, лимонів — 4,7, грейпфрутів — 4,3 %.
Вирощують цитрусові в Європі, Азії, Африці, Америці і Австралії — всього в 75 країнах світу, об'єднаних у три великі групи: країни Північної і Центральної Америки, Середземноморські країни та інші країни (Африка, Азія, Південна Америка, Океанія). У першій групі найбільшим виробником цитрусових, особливо апельсинів і грейпфрутів, є США — 30 %, в другій групі — Італія, Іспанія, Португалія, Марокко, Алжир, Єгипет, Югославія, Греція, Ізраїль, що забезпечують 25-28 % світового виробництва цитрусових, в основному апельсинів, лимонів, грейпфрутів і цитронів. За виробництвом цитронів перше місце у світі займає Італія. На частку країн третьої групи припадає близько 40 % світового виробництва цитрусових. Основними їх виробниками є Японія, Індія, Бразилія. У боротьбі зі шкідниками цитрусових важливий внесок зроблений українським ентомологом М. А. Теленгою.
З країн колишнього СРСР основною зоною промислового обробітку цитрусових є Грузія. За історичними відомостями цитрусові були відомі в Грузії ще в XII ст., коли, за описом академіка Н. Н. Кецховелі, війська цариці Тамари, розгромивши султана Нукаредіна, захопили оригінал арабської «Книги лікаря», де згадувалося про плоди цитрусових — туринджії (помпельмус). Відомі факти і ранішого використання цитрусових. П. М. Жуковський (1964) повідомляє, що ще в XI ст. знаменитий узбецький лікар Авіценна виготовляв ліки в суміші з соком кислого апельсина.
Історія вирощування на території України В Україні промислове вирощування цитрусових не розвинене, але перероблення цитрусових плодів на соки та дитяче харчування існує майже на усіх підприємствах харчової промисловості, які виробляють вказані продукти.
В Закарпатті та Криму можна вирощувати перспективні гібриди Citrus trifoliata та Citrus cavaleriei з їстівними або напівїстівними плодами.
Список представників роду
Рід цитрусових до початку вирощування людиною включав такі види:
Citrus aurantifolia — Лайм з Індії Citrus maxima — Помело (помпельмус або шеддок) з Малайського архіпелагу Citrus medica — Цитрон з Індії Citrus reticulata — Мандарин, з Китаю Citrus trifoliata — Понцирус трилистковий, з Кореї та прикордонних районів Китаю (часто відділяється, як Poncirus) Citrus cavaleriei— західно-центральний Китай Австралійські лайми — Пальчиковий лайм (іноді виділяється в Microcitrus) — Австралійський круглий лайм (іноді виділяється в Microcitrus) Citrus glauca — Пустельний лайм (іноді виділяється в Eremocitrus): і 3 інших Microcitrus Кумквати, 4-5 видів, походить із Південно-Східної Азії (часто відділяється, як Fortunella) Papeda, включає — limau kadangsa, limau kedut kera, з Таїланду та Малаї — Індійський Дикий помаранч, з Індії
Гібриди та сорти Сортування за походженням. Оскільки кожен є продуктом (принаймні) двох батьківських видів, то вони перераховані кілька разів.
На основі Citrus maxima
Аманацу, нацумікан — Citrus × natsudaidai (C. maxima × невідоме) Кам сань (Cam sành) (C. reticulata × C. × sinensis) Грейпфрут — Citrus × paradisi (C. maxima × C. × sinensis) Імператорська цитрина (C. × limon × C. × paradisi) Кінноу, Уїлкінґ (C. × nobilis × C. × deliciosa) Кійомі (C. sinensis × C. × unshiu) Танжело (C. reticulata × C. × paradisi) Оранжело, Chironja (C. × paradisi × C. × sinensis) Оробланко, Світі (C. maxima × C. × paradisi) Помаранч — Citrus × sinensis (ймовірно C. maxima × C. × reticulata) Танжело — Citrus × tangelo (C. reticulata × C. maxima або C. × paradisi) Танґор — Citrus × nobilis (C. reticulata × C. × sinensis) Аґлі (C. reticulata × C. maxima or C. × paradisi)
На основі Citrus medica
Citrus medica var. sarcodactylus — Citrus medica var. sarcodactylus Цитрон види з кислим соком: цитрон Діамант, Флорентійський цитрон, Грецький цитрон і цитрон Баладі Цитрон види з солодким соком: Корсиканський цитрон і Марокканський цитрон. Єменський цитрон — не соковитий цитрон. Фернандіна — Citrus × limonimedica (ймовірно C. medica × C. × limon) Пондероза (Ponderosa Lemon) (ймовірно C. medica × C. × limon)
На основі Citrus reticulata Берґамот — Citrus × aurantium ssp. bergamia or Citrus × bergamia Померанець, Seville Orange — Citrus × aurantium Кривавий помаранч — Citrus × sinensis cultivars Кам сань (Cam sành) (C. reticulata × C. × sinensis) Кінотто (Chinotto) — Citrus × aurantium var. myrtifolia or Citrus × myrtifolia Клементіна — Citrus × clementina Мандарин Клеопатри — Citrus × reshni Декопон — Citrus reticulata cv. 'Siranui' (ChungGyun × Ponkan) Дайдай — Citrus × aurantium var. daidai or Citrus × daidai Ґрейпфрут — Citrus × paradisi (C. maxima × C. × sinensis) Германдіна — Citrus reticulata cv. 'Hermandina' Імператорська цитрина (C. × limon × C. × paradisi) Кінноу, Уїлкінк (C. × nobilis × C. × deliciosa) Кійомі (C. sinensis × C. × unshiu) Середземноморський мандарин, Willow Leaf — Citrus × deliciosa Цитрина Меєра, Valley Lemon — Citrus × meyeri (C. × limon × C. × paradisi or C. × sinensis) мандарин Міхаль — Citrus reticulata cv. 'Michal' Мікан, Satsuma — Citrus × unshiu Танжело (C. reticulata × C. × paradisi) мандарин Нова, Clemenvilla Оранжело, Chironja (C. × paradisi × C. × sinensis) Оробланко, Світі (C. maxima × C. × paradisi) Понкан — Citrus reticulata cv. 'Ponkan' Рангпур, Lemanderin, Mandarin Lime — Citrus × limonia (C. reticulata × C. × limon) Помаранч — Citrus × sinensis (імовірно C. maxima × C. × reticulata) Танжело — Citrus × tangelo (C. reticulata × C. maxima or C. × paradisi) Танжерин — Citrus × tangerina Танґор — Citrus × nobilis (C. reticulata × C. × sinensis) Аґлі (C. reticulata × C. maxima or C. × paradisi) Юзу — Citrus × junos (C. reticulata × C. × ichangensis)
Невизначена база
Алемау, Alemow Colo — Citrus × macrophylla Джерук лімау — Citrus × amblycarpa Ґаджанімма, Carabao Lime — Citrus × pennivesiculata