До́рчестер (, у давнину Durnovaria і Durinum, по-саксонськи Dornceaster) — головне місто англійського графства Дорсет, на річці Фром.

Населення у 2021 році становило 21 366 особ.

Місто розташоване між Пулом і Брідпортом на магістральному шляху A35. Історичне ринкове місто, Дорчестер на південь від Дорсетських Даунс і на північ від South Dorset Ridgeway, що відділяє цю місцевість від Веймуту, за на південь. Цивільна парафія включає експериментальну спільноту Паундбері та передмістя Фордінгтон.

Територія навколо міста була вперше заселена в доісторичні часи. Римляни заснували тут гарнізон після поразки племені дуротригів, назвавши поселення, що виникло неподалік, Durnovaria; вони побудували акведук для водопостачання та амфітеатр на місці давнього британського земляного укріплення. У середньовічний період Дорчестер став важливим торговельним і політичним центром. Саме тут відбулися «Криваві асизи», якими керував суддя Джеффріс після повстання Монмоута, а пізніше — суд над Толпадлськими мучениками. Окрім великої кількості пам'яток архітектури, з містом пов'язані багато відомих осіб. Протягом багатьох років Дорчестер був домівкою та джерелом натхнення для письменника Томаса Гарді, роман якого Мер Кастербриджа використовує художньо переосмислений Дорчестер як місце дії.

За даними перепису населення Великої Британії 2021 року, населення Дорчестера становило 21,366 осіб. Місто є центром зайнятості, освіти, роздрібної торгівлі, дозвілля та охорони здоров'я для навколишньої місцевості, маючи шість промислових зон, лікарню графства Дорсет, щотижневий ринок, а також середню школу та коледж подальшої освіти. У місті є футбольний клуб, клуб регбі та кілька музеїв.

Історія

Доісторичний та римсько-британський період Коріння Дорчестера сягає доісторичних часів. Найдавніші поселення знаходилися приблизно за на південний захід від сучасного центру міста, в районі Мейден-Касл — великого залізного віку городища, яке було одним із наймогутніших поселень у до-римській Британії. Різні племена мешкали тут з 4000 року до н.е. Плем'я дуротригів імовірно проживало тут на момент прибуття римлян до Британії у 43 році н.е.

Римляни здолали місцеві племена до 70 року н.е. та заснували гарнізон, який перетворився на місто, що римляни назвали Durnovaria, — назва бритської (кельтської) мови, яка включає слово durn — «кулак», що умовно тлумачиться як «місце з галькою розміром з кулак». Вважається, що назва частково походить від місцевого племені дуротригів, які населяли цю територію.

Durnovaria згадується у Антоніновому ітинерарії IV століття та стала ринковим центром для навколишньої сільської місцевості, важливим дорожнім вузлом і перевалочним пунктом, а згодом — однією з двох столиць кельтського племені дуротригів.

Залишки римських мурів, що оточували місто, збереглися донині. Більшість з них було замінено пішохідними доріжками, які утворюють квадрат усередині сучасного Дорчестера, відомий як 'The Walks'. Невеликий фрагмент оригінальної стіни зберігся поблизу кільцевої розв'язки Top 'o Town.

Інші римські залишки включають частини міських мурів і фундаменти міського будинку поблизу окружної ради. Сучасні будівельні роботи в межах мурів неодноразово виявляли римські знахідки; у 1936 році на South Street було знайдено схованку з 22,000 римських монет III століття.

Серед інших римських знахідок — срібні та мідні монети, відомі як Dorn pennies, золота каблучка, бронзова фігурка римського бога Меркурія та великі площі мозаїчних підлог.

Музей Дорсета зберігає багато римських артефактів. Римляни побудували акведук для забезпечення міста водою. Його було повторно виявлено у 1900 році як залишки каналу, вирізаного в крейдяній породі та прокладеного вздовж схилів пагорбів. Вважається, що джерелом була річка Фром у Ноттоні, приблизно за вище за течією від Дорчестера.

Поблизу центру міста розташовані Маумбері-Рінгс — давнє британське хендж-укріплення, яке римляни переобладнали для використання як амфітеатр, а на північний захід знаходиться Паундбері-Гілл, ще одне доримське укріплення.

Існує небагато доказів безперервного заселення після виведення римської адміністрації з Британії. Назва Durnovaria збереглася в староваллійській мові як Caer Durnac та пізніше як Durngueir, зафіксована Ассером у IX столітті.

Територія залишалася під британським контролем до середини VII століття, і спостерігається безперервне використання римського кладовища поблизу Poundbury. Дорчестер також пропонується як можливий центр підкоролівства Dumnonia або іншої регіональної політичної структури.

Див. також

Момбері-Рінгс Паундбері

Примітки

Джерела Офіційний сайт West Dorset District Council