Ірина Винницька (8 листопада 1906 — 4 січня 1990) — українська письменниця, журналістка й громадська діячка на терені жіноцтва та в виховно-шкільній ділянці. Дружина Євгена-Юлія Пеленського (з 1930).

Життєпис Вона народилась в селі Грабовець Станіславського повіту (нині це Богородчанський район Івано-Франківської області) в родині Дмитра де Чечіль Винницького та Катерини Мількович-Кульчицької. Окрім Ірини, подружжя привело у світ ще 3-х дітей (Романа, Антона і Теодору), всі вони теж згодом стали суспільними діячами.

Дівчина закінчила Стрийську гімназію, відтак філологічний факультет Львівського університету (1933), діставши диплом магістра за працю «Жіночі постаті в творах Ольги Кобилянської». Друкувалася в львівських часописах «Молоде життя» і «Дажбог», жіночім журналі «Нова хата», у тижневику «Новий час» та газеті «Обрії» (переважно статті на літературні теми й рецензії на твори).

У роки Другої світової війни чета Пеленських опинилась в Кракові, тоді як батька Ірини за активну громадську діяльність після встановлення у Західній Україні радянської влади було вивезено до Сибіру.

1949 р. прибула на сталий побут до Австралії, поселилась у Сіднеї, ставши співзасновницею Об'єднання українських жінок (згодом Союз українок Австралії), пластових гуртків у переселенчому таборові Ковра ().

Редагувала жіночу сторінку в тижневику «Вільна Думка» (Австралія).

Обиралася головою Союзу українок Австралії, заступником голови Світової Федерації Українських Жіночих Організацій. Потім емігрувала до США (1962), мешкала спочатку в Філадельфії, потім Детройті.

Видавала часопис «Українка в світі», працювала в редакції газети «Америка», брала активну участь у громадському житті.

Померла Ірина Пеленська 4 січня 1990 року в м. Детройті. Членкиня Об'єднання українських письменників «Слово», Наукового Товариства ім. Шевченка.

Творчий доробок Авторка повістей «Христина» (1939), «Музика» (1944), збірок новел «Кам'яна сокира» (1948), «Горіхове лушпиння» (1949), творів для дітей, праць про нову українську літературу.

Окремі твори:

Винницька І. З воєнного нотатника (Відбитка з «Краківських вістей»). — Краків, 1940. —38 с. Винницька І. Кам'яна сокира. Оповідання. — Нью-Йорк, 1967. — 71 с. Винницька І. Музика: Повість. — Буенос-Айрес: Вид-во М. Денисюка, 1954. — 211 с. Винницька-Пеленська І. Стихії // Слово. Збірник 7. — Едмонтон, 1978. — С.71-73.

Примітки

Література