Е́ліс Ве́рнер (; 26 червня 1859 — 9 червня 1935) — письменницяSearch Results, поетеса і викладачка мов банту.
Народилася в Трієсті. Вона жила в Новій Зеландії, Мексиці, США та в багатьох країнах Європи. Початкову освіту вона отримала в Німеччині до свого переїзду в Англію, де вона відвідувала коледж Ньюнгейм при Кембриджському університеті. Після відвідин Ньясаленду в 1893 році і Наталя в 1894 році, всі написані нею твори були пов'язані з африканською тематикою. З 1899 року викладала в Лондоні мови зулу і африкаанс. У 1911-1913 рр. мандрувала Східною Африкою де вивчала місцеві мови. У 1917 році вона почала працювати в Школі сходознавства, рухаючись вгору по кар'єрній драбині від звичайного викладача до професора і спеціаліста із суахілі і мов банту, і де Вернер продовжувала свою працю аж до виходу на пенсію в 1929–1930 рр. Протягом цього часу, вона також викладала в Оксфорді та Кембриджі, в співпраці зі своєю сестрою Мері Вернер. У 1928 році Еліс Вернер отримала звання завідувача кафедри літератури Лондонського університету. Після виходу на пенсію, вона отримала звання заслуженого професора того ж таки університету. У 1931 році вона була нагороджена срібною медаллю Африканського товариства, в якому вона була віце-президентом.
Праці A Time and Times (poems) (1886) O'Driscoll's Weird (1892) The Humour of Italy (1892) The Humour of Holland (1893) The Captain of the Locusts (1899) Chapinga's While Man (1901) Native Races of British Central Africa (1906) The Language Families of Africa (1915) A Swahili History of Pate (1915) Introductory Sketch of the Bantu Languages (1919) The Swahili Saga of Liongo Fumo (1926) Swahili Tales (1929) Structure and Relationship of African Languages (1930) The Story of Miqdad and Mayasa (1932) Myths and Legends of the Bantu (1933)
Примітки