Колядування — давній звичай зимових (переважно різдвяних) обходів із виконанням величально-поздоровчих пісень (колядок) і речитативних формул (віншівок) з метою сповіщення про добру новину — народження Ісуса Христа. Традиційним атрибутом різдвяного обряду колядування є зірка та рушникБезущак С. Різдвяні свята на Тернопільщині: традиції та інновації // Українознавство: Науковий громадсько-політичний культурно-мистецький релігійно-філософський педагогічний журнал. — 2010. — № 3 (с.168).
Опис
Обряд колядування має витоки з давніх язичницьких часів та супроводжується певними театральними дійствами, насамперед ритуальним обходом дворів із величаннями та побажаннями господарю і його родині щастя, добра та злагодиСмоляк П. О. Роль зимових календарних обрядів в українському театральному мистецтві // Вісник Запорізького національного університету. Збірник наукових праць. — № 1, 2010.. Історично обряд колядування поступово видозмінювався, включаючи нові компоненти. Цей обряд обов'язково поєднувався з відповідними обрядовими та ігровими діями, танцями, музикою, жартами тощо, які разом й надавали святу поетично-величальної піднесеності, справляли на учасників обрядових дій незабутнє емоційне враження.
Колядницькі табори, залежно від розмірів села ділилися на декілька груп по 6-10 осіб. Очолювала табір «береза» — людина, яка знала різні колядки і «вела перед». Крім берези до складу групи входили: «виборець» («скарбник»), «кінь» (міхоноша" — людина веселої вдачі, витівник) та кілька колядників і музикантівВолицька І. Театральні елементи в традиційній обрядовості українців Карпат кінця XIX — початку XX ст / І. Волицька. — Київ: Наукова думка, 1992. — 140 с. (С. 9).
Колядують діти, дорослі парубки та дівчата, на Західній Україні колядують і старші люди — найчастіше чоловіки, що належать до церковного братства. Але по всій Україні першими йдуть колядувати діти. На перший день Різдвяних свят колядують і дорослі парубки — ці вже ходять із зіркою та дзвоником. Зірку роблять з дерев'яної обичайки та тоненьких дощечок —шалівок. Зірка декорується кольоровим папером, стрічками. В середині — образок «Народження Христа» і свічка. Увечері йдуть з колядою і дівчата. Дівоча ватага ходить з ліхтарем, що має вигляд місяця або зірки. Ліхтар дівчата носять не в руках, а прив'язують до довгої тички, щоб здалека було видноКоляда // Звичаї нашого народу. Етнографічний нарис. Т. 1. / Олекса Воропай. — Мюнхен, 1958. — С. 57—83..
Походження Українська народна традиція колядування тісно переплелася з церковною, на думку А. Л. Байцара, ця традиція через Польщу прийшла до України з Риму. Церковні колядки прийшли в Україну з Європи (середині другого тисячоліття). У цей період Українська церква була вже наближена до європейської (Берестейська унія 1596 р.)Байцар Андрій. Обряд колядування і Україна( ).
Див. також
Календарно-обрядова поезія Щедрування Водіння кози Коляда Живий вертеп Шопка Різдвяна зірка (Звізда) Батлейка Вертепна драма Вертеп Святий вечір Колядки
Примітки
Посилання
Ольга Харчишин. Коляди — спільна спадщина українців та поляків