«Нансі» (, скорочено AS Nancy-Lorraine або ASNL) — французький професіональний футбольний клуб з міста Нансі в історичному регіоні Лотарингія. Домашні матчі проводить на стадіоні «Марсель Піко» у сусідньому Томблені, який вміщує 20 087 глядачів.
Професіональна команда під сучасною назвою була створена у 1967 році на основі Association Sportive Lorraine. Історичні корені організації сягають Union Sportive Frontière, заснованого 1910 року та перейменованого на Association Sportive Lorraine у 1928 році. ASNL є окремою організацією від ФК «Нансі», який раніше представляв місто у професіональному футболі та припинив професіональну діяльність у 1960-х роках.
Найбільшими успіхами клубу є перемоги в Кубку Франції 1978 року та Кубку французької ліги 2006 року. «Нансі» п'ять разів ставав чемпіоном другого дивізіону Франції, а в сезоні 2024/25 виграв Національний чемпіонат і повернувся до Ліги 2.
Серед найвідоміших футболістів, пов'язаних із клубом, — Мішель Платіні, який виступав за першу команду в 1972—1979 роках, та український футболіст Олександр Заваров, який провів у «Нансі» п'ять сезонів у 1990—1995 роках.
Історія
Витоки та створення професіонального клубу
У 1910 році було засновано Union Sportive Frontière (US Frontière). У 1928 році організація отримала назву Association Sportive Lorraine (AS Lorraine), а в 1967 році — Association Sportive Nancy-Lorraine.
Упродовж тривалого часу AS Lorraine залишався аматорським клубом, тоді як професіональний футбол у місті представляв ФК «Нансі». Після зникнення останнього з професіональних чемпіонатів місто кілька років не мало професіональної команди.
Головним ініціатором нового професіонального проєкту став Клод Кюні. Він організував кампанію «BP 17», до якої швидко приєдналися понад дві тисячі прихильників. 16 червня 1967 року заявку Association Sportive Nancy-Lorraine на участь у другому дивізіоні прийняло керівництво французького професіонального футболу.
Першим тренером став Рене Племельдінг. Дебютний професіональний сезон 1967/68 «Нансі» завершив на десятому місці другого дивізіону, набравши 36 очок у 34 матчах. Уже 1970 року клуб уперше вийшов до найвищого дивізіону.
Мішель Платіні та Кубок Франції
У серпні 1972 року за резервну команду «Нансі» дебютував молодий Мішель Платіні. Дев'ять місяців потому його залучили до першої команди; після вдалих матчів проти «Німа» та «Ліона» він закріпився в основному складі.
Після вильоту з еліти в 1974 році клуб уже наступного сезону став чемпіоном другого дивізіону та повернувся до найвищої ліги. У сезоні 1976/77 «Нансі» посів четверте місце — найвище на той час у своїй історії.
13 травня 1978 року на «Парк де Пренс» у Парижі «Нансі» у фіналі Кубка Франції переміг «Ніццу» з рахунком 1:0. Єдиний гол на 57-й хвилині забив Платіні.
Перемога дала клубу право вперше зіграти в єврокубках. У Кубку володарів кубків 1978/79 «Нансі» пройшов данський «Фрем», але в другому раунді поступився швейцарському «Серветту» із загальним рахунком 3:4. Через серйозну травму Платіні не взяв участі у цій єврокубковій кампанії.
За першу команду «Нансі» Платіні провів 182 матчі чемпіонату та забив 98 голів. Навесні 1979 року він оголосив про перехід до «Сент-Етьєна».
1980-ті та початок 1990-х
Після відходу Платіні «Нансі» ще кілька років залишався у вищому дивізіоні, однак у 1987 році вилетів до другого. У 1984—1987 роках головним тренером команди був Арсен Венгер; робота в Нансі стала його першим досвідом самостійного керівництва професіональним клубом.
У сезоні 1989/90 «Нансі» виграв свою групу Division 2 та повернувся до еліти. У сезоні 1990/91 команду очолював Еме Жаке, майбутній тренер збірної Франції — чемпіона світу 1998 року. Саме в цей період до клубу прибув Олександр Заваров.
Кубок ліги та нова єврокубкова епоха
Важливий період в історії клубу на початку XXI століття був пов'язаний з уругвайським тренером Пабло Корреа, який раніше виступав за «Нансі» як футболіст. Він уперше очолив команду в листопаді 2002 року, коли клуб боровся за збереження місця в Лізі 2.
У сезоні 2004/05 «Нансі» став чемпіоном Ліги 2 і повернувся до найвищого дивізіону.
22 квітня 2006 року клуб здобув другий великий національний трофей. У фіналі Кубка французької ліги на «Стад де Франс» «Нансі» переміг «Ніццу» 2:1.
Тріумф вивів команду до Кубка УЄФА 2006/07. У першому раунді «Нансі» вибив «Шальке 04»: після поразки 0:1 у Німеччині французький клуб переміг удома 3:1 і виграв протистояння 3:2.
У груповому турнірі «Нансі» посів друге місце: переміг «Віслу» 2:1 і «Феєнорд» 3:0, зіграв 2:2 з «Базелем» та поступився «Блекберну» 0:1. В 1/16 фіналу клуб програв за сумою двох матчів донецькому «Шахтарю» — 1:1 у Донецьку і 0:1 у Нансі.
У сезоні 2007/08 команда знову посіла четверте місце в Лізі 1, повторивши найкращий результат клубу в найвищому дивізіоні.
У Кубку УЄФА 2008/09 «Нансі» пройшов шотландський «Мотервелл» із загальним рахунком 3:0, але завершив груповий етап на четвертому місці та не вийшов до плей-оф.
Спад і повернення до Ліги 2
У 2013 році клуб вилетів з Ліги 1. Корреа повернувся восени того ж року, а в сезоні 2015/16 «Нансі» виграв Лігу 2 і знову вийшов до еліти. Наступного сезону клуб знову вилетів.
У сезоні 2021/22 ASNL посів 20-те, останнє місце в Лізі 2 та вилетів до National.
Сезон 2022/23 завершився спортивним вильотом із National до National 2. 27 червня 2023 року DNCG додатково ухвалила адміністративне пониження клубу до National 3. Однак 11 липня апеляційна комісія скасувала адміністративне пониження та відновила клуб у National 2 з обмеженням фонду заробітної плати. Через два дні, після формування складу учасників нового сезону та звільнення місця в National, «Нансі» було офіційно залишено в третьому дивізіоні.
18 листопада 2023 року Пабло Корреа втретє очолив команду, яка на той момент перебувала передостанньою в National. Під його керівництвом «Нансі» виправив становище та завершив сезон на шостому місці.
У сезоні 2024/25 «Нансі» став чемпіоном National та повернувся до Ліги 2 через три роки після вильоту. Команда мала найрезультативнішу атаку чемпіонату, а Корреа був визнаний найкращим тренером сезону.
У першому сезоні після повернення, 2025/26, клуб набрав 37 очок і посів 14-те місце в Лізі 2.
Після закінчення сезону Корреа залишив посаду. 21 травня 2026 року новим головним тренером було призначено Освальда Таншо, який підписав контракт на два сезони з можливістю продовження ще на один.
Український слід
Олександр Заваров
Найпомітнішим українським зв'язком в історії клубу є Олександр Заваров — один із провідних футболістів київського «Динамо» 1980-х років, володар Кубка володарів кубків 1986 року та віцечемпіон Європи 1988 року.
Заваров уперше зіграв на «Марсель Піко» ще до переходу в клуб. 23 травня 1988 року він узяв участь у прощальному матчі Мішеля Платіні у складі світової збірної. Разом із ним у цій команді виступали, серед інших, Дієго Марадона, Зіко, Ігор Бєланов, Рінат Дасаєв, Лотар Маттеус і Рабах Маджер. Матч відвідали близько 29 тисяч глядачів.
Після двох сезонів у «Ювентусі» Заваров у 1990 році перейшов до «Нансі». Українське видання Sport.ua зазначало, що важливу роль у переході відіграв Платіні, який знав Заварова за його виступами в Турині та був тісно пов'язаний зі своїм колишнім клубом.
У дебютному сезоні 1990/91 Заваров забив сім голів у чемпіонаті та допоміг команді зберегти місце у найвищому дивізіоні.
Він залишався в Нансі й після вильоту команди до другого дивізіону та загалом провів у клубі п'ять сезонів — з 1990 по 1995 рік. За офіційною статистикою ASNL, Заваров зіграв 134 матчі чемпіонату та забив 23 голи.
До святкування 50-річчя професіонального ASNL у 2016 році Заварова включили до п'яти кандидатів на позицію атакувального півзахисника в символічній команді клубу. На офіційному сайті ASNL його характеризували як футболіста найвищого рівня, здатного до виняткових технічних дій і дриблінгу.
Після «Нансі» Заваров залишився у Франції та 1995 року перейшов до «Сен-Дізьє».
Протистояння з «Шахтарем»
Ще одним помітним українським епізодом стала зустріч «Нансі» з донецьким «Шахтарем» у 1/16 фіналу Кубка УЄФА 2006/07.
Перший матч відбувся 14 лютого 2007 року в Донецьку. «Нансі» вийшов уперед за дев'ять хвилин до завершення основного часу після гола Марка-Антуана Фортюне, але вже через три хвилини Дарійо Срна зрівняв рахунок — 1:1. Наприкінці зустрічі за друге попередження був вилучений капітан «Шахтаря» Анатолій Тимощук.
Матч-відповідь пройшов 22 лютого на «Марсель Піко». «Шахтар» переміг 1:0 завдяки голу Фернандінью на 70-й хвилині та пройшов далі із загальним рахунком 2:1.
Стадіон
Домашнім стадіоном ASNL є «Марсель Піко» у громаді Томблен, безпосередньо на схід від Нансі.
Стадіон відкрили 8 серпня 1926 року як Parc des Sports d'Essey. Пізніше він отримав ім'я Марселя Піко.
Найбільшу офіційну відвідуваність в історії арени зафіксовано 19 грудня 1976 року: матч «Нансі» — «Сент-Етьєн» (2:0) відвідали 30 384 глядачі.
У 1978 році легкоатлетичну доріжку прибрали, щоб спорудити трибуни за воротами. Влітку 1999 року розпочалася масштабна перебудова стадіону, завершена приблизно через три з половиною роки. Після реконструкції арена стала повністю замкненою; усі 20 087 місць є сидячими та критими.
У 2010 році на «Марсель Піко» встановили штучне покриття. Улітку 2017 року після семи років експлуатації його замінили природним гібридним газоном.
У сезоні 2025/26 поле «Марсель Піко» посіло перше місце в офіційному рейтингу газонів Ліги 2 із середньою оцінкою 19,11 бала з 20, що стало рекордним показником цього рейтингу.
Академія
Підготовка молодих футболістів від самого початку професіонального періоду посідала важливе місце в клубній структурі. У перші роки ASNL у лісі Е було створено центр, який офіційна історія клубу називає першим «conservatoire du football».
Сучасний навчально-тренувальний комплекс має назву Центр підготовки Мішеля Платіні () і розташований у лісі Е приблизно за п'ятнадцять хвилин від центру Нансі.
Через систему підготовки клубу пройшли, серед інших, Мішель Платіні, Мікаель Кретьєн, Юссуф Хаджі, Ландрі Н'Гемо, Тоні Верель і Клеман Лангле.
Кольори та символіка
Традиційними кольорами «Нансі» є червоний і білий. Клубною емблемою є червоний будяк — історичний символ Лотарингії. ASNL також використовує традиційний лотаринзький девіз Qui s'y frotte s'y pique — буквально «хто торкнеться, той уколеться».
Суперництво з «Мецом»
Головним регіональним суперництвом ASNL є протистояння з «Мецом». Матчі між командами відомі як лотаринзьке дербі ().
Перший офіційний матч ASNL проти «Меца» відбувся 10 березня 1968 року в Колмарі в 1/8 фіналу Кубка Франції. «Мец» переміг 2:1; за даними ASNL, команду з Нансі супроводжували близько двох тисяч уболівальників.
Згодом протистояння двох головних професіональних клубів Лотарингії стало одним із центральних регіональних суперництв для обох команд.
Досягнення
Національні
Кубок Франції Володар (1): 1977/78
Кубок французької ліги Володар (1): 2005/06
Другий дивізіон / Ліга 2 Чемпіон (5): 1974/75, 1989/90, 1997/98, 2004/05, 2015/16
Національний чемпіонат Чемпіон (1): 2024/25
Ліга 1 Найвище місце — 4-те: 1976/77, 2007/08
Європейські турніри
Кубок володарів кубків УЄФА Другий раунд (1/8 фіналу): 1978/79
Кубок УЄФА 1/16 фіналу: 2006/07 Груповий етап: 2008/09
Виступи в єврокубках
Нижче наведено всі матчі ASNL у трьох єврокубкових кампаніях клубу.
Сезон Турнір Стадія Суперник Удома У гостях Підсумок 1978/79 Кубок володарів кубків 1-й раунд «Фрем» 4:0 0:2 4:2 2-й раунд «Серветт» 2:2 1:2 3:4 2006/07 Кубок УЄФА 1-й раунд «Шальке 04» 3:1 0:1 3:2 Група E «Феєнорд» 3:0 2-ге місце «Вісла» 2:1 «Базель» 2:2 «Блекберн Роверз» 0:1 1/16 фіналу «Шахтар» 0:1 1:1 1:2 2008/09 Кубок УЄФА 1-й раунд «Мотервелл» 1:0 2:0 3:0 Група H «Феєнорд» 3:0 4-те місце «Лех» 2:2 ЦСКА 3:4 «Депортіво» 0:1
Відомі гравці
Серед футболістів, які виступали за першу команду ASNL, були:
Мішель Платіні — 1972—1979 Олександр Заваров — 1990—1995 Тоні Каскаріно Олів'є Рує