Володимир Аполлінарійович Заєць (, с. Велика Бугаївка Васильківського р-ну Київської області — , Ємен) — радянський та український письменник-фантаст.
Життєпис Народився в сім'ї службовців. Закінчив Київський медичний інститут (1972) за спеціальністю педіатрія. Працював лікарем-педіатром у Вишгородському центрі швидкої допомоги. Член КПРС.
Літературний шлях розпочав з гуморески, яку приніс до редакції журналу «Перець» 1972 року. Перша науково-фантастична — повість «Были старого космогатора» (1978, російською). Писав російською та українською мовами. Член Спілки письменників СРСР з 1987 р. Був членом Ради Клубу любителя фантастики України. Мешкав у Києві.
Останні роки працював лікарем у Ємені. Загинув там 20 грудня 2002 року за нез'ясованих обставин. Офіційна версія — отруєння метиловим спиртом. Похований у березні 2003-го в Києві.
Твори
Книги 1984 — Машина забуття
Збірки оповідань 1986 — Темпонавти
Повісті 1985 — Город, которого не было () 1987 — Земля не обетованная () 1990 — Гипсовая судорога () 1991 — Тяжелые тени ()Фантастична повість, оповідання.— Київ: Радянський письменник,— 304с. ISBN 5-333-00447-1, 65000.
Оповідання 1988 — Світове зло (збірка «Ризиконавти»)
Упорядник збірника «Пригоди, подорожі, фантастика-90» (1990).
Джерела Письменники Радянської України. 1917—1987: біобібліогр. довід. / авт.-упоряд. В. Коваль, В. Павловська. — К.: Рад. письм., 1988. — С. 693 Енциклопедія сучасної України О. Г. Астаф'єв. «ЗА́ЄЦЬ Володимир Аполлінарійович» Заяц Владимир Аполлинариевич (9 сентября 1949 — 20 декабря 2002)