Єзавель () — дружина ізраїльського царя Ахава, дочка сидонського царя Етбаала , який посів престол шляхом братовбивства.
Життєпис
Успадкувала від батька деспотичну зарозумілість, непохитну наполегливість, кровожерну жорстокість і понад усе фанатичну відданість культу Астарти, жерцем якої колись був її батько. Ставши царицею ізраїльського народу, вона зневажала його релігію і вирішила насадити своє ідолопоклонство. Ахав цілком підпав під її вплив; за її наполяганням у Самарії був побудований храм і жертовник Ваала, а також влаштована діброва для оргій на честь Астарти. При дворі Єзавелі заведений був цілий штат служителів нового культу; єврейській релігії загрожувала повна загибель, якщо б на її захист не виступив пророк Ілля, боротьба якого з Єзавелю становить одну з найвражаючих сторінок біблійної історії ( і ). Жорстока несправедливість Єзавелі особливо проявилась у справі про виноградник Навуфея (), але цим вона переповнила чашу своїх беззаконь: викинута з вікна, вона була розтоптана вершниками і пошматована собаками ().
Ім'я Єзавель стало згодом синонімом всякого нечестя (). У релігійній протестантській пропаганді XVI століття Єзавель порівнювали з Марією Тюдор і Катериною Медічі.
Примітки
Посилання