Графіті Софії Київської — написи та малюнки, залишені священниками та відвідувачами Софійського собору в Києві (виявлено понад 7000 графіті XI — початку XVIII ст.). Багато графіті Софії Київської є пам'ятками української мовиСерце України, або Як Софійський собор став головним храмом країни // Українська правда. — 22 січня 2019В'ячеслав Корнієнко. Язык Киева уже в XI в. отличался от новгородского, — историк // Громадське радіо (16 серпня 2016 р.)В. В. Німчук. Пам'ятки української мови / Українська мова. Енциклопедія. — сайт «Ізборник»Німчук В. Історія української мови. Хрестоматія Х-XIII ст. — Житомир: Полісся, 2015..

Загальний опис Найпомітнішими дослідниками і відкривачами більшості графіті був історик Сергій Висоцький та сучасний дослідник доктор історичних наук В'ячеслав Корнієнко; першим досліджувати почав Павло Попов.

Найдавніші з графіті Софії Київської виконані не кирилицею, а глаголицею. Графіті містять цінні відомості про різні сторони життя Київської Русі — зокрема, збереглися записи про смерть Ярослава Володимировича (Мудрого), автограф Володимира Мономаха, запис про мирний договір, укладений наприкінці XI ст. між князями Святополком Ізяславичем, Володимиром Мономахом і Олегом Святославичем на р. Желані (зараз — Жуляни), купівлю княгинею, дружиною Всеволода Ольговича, Боянової землі (середина XII ст.).

Також відоме графіті дружини князя Ізяслава Ярославовича Гертруди-Олісави: «Господи поможи рабі своєй Олісаві Святополчі матері, руський княгині».

Таким чином, серед князів ХІ ст. у написах згадуються київський князь Ярослав Володимирович (та поставлений в 1051 р. митрополит Іларіон), київський князь Святослав Ярославич (та його мати Олісава), київський князь Всеволод Ярославич, переяславський князь Ростислав Всеволодович, київський князь Святополк Ізяславич (та його мати Анна), переяславський та майбутній київський князь Володимир Мономах, чернігівський князь Олег СвятославичРоман Івашко. Повідомлення графіті Софії Київської ХІ ст. про руських князів // Український медієвістичний журнал / редкол.: Дмитро Димидюк (голова), Ірина Гіщинська, Юлія Гришко, Іванна Когут, Галина Микитюк, Тарас Оліярчук, Ксенія Скшентувенська. — Львів, 2016. — Вип. 2. Українське та європейське середньовіччя. — С. 14..

Оскільки більшість графіті писали прості, хоч і письменні, жителі давнього Києва, то нині вони є одним з найвірогідніших джерел про давньоруську мову, тобто мову, якою розмовляли мешканці Київської Русі, на відміну від принесеної книжної церковнослов'янської мови. Аналіз давніх надписів засвідчує, що їм притаманні багато рис сучасної української мовиГрафіті / Національний заповідник «Софія Київська»Редченко Олексій. Українська граматика на стінах Софії КиївськоїІван Ющук. «Українська мова протягом тисячоліть» / Товариство «Знання» України.

Український історик В'ячеслав Корнієнко здійснив публікацію 12 томів корпусу графіті, виявлених на стінах Софійського собору в Києві, серед яких кілька сотень написів датуються XI—XIV століттями. Графіті цього періоду також виявлено у Кирилівській церкві та церкві Спаса на Берестові. Ці написи розглядаються як складова давньої русько-української писемної традиції та значною мірою відображають особливості розмовної української мови того часуМойсієнко В. М. Українська писемність ХІ-XIV ст.: розвінчання російських міфів // Вісник Національної академії наук України (3). — 2025. — С. 50-60. ISSN 2518—1203.

На стінах Софійського собору збереглося багато записів-графіті, датованих кінцем XI — серединою XIII століття. Ці написи засвідчують початок формування норм української мови, який, відповідно до датування цих графіті, варто відраховувати від XI століття. Вони відображають живе мовлення того часу (кінець XI—XIII ст.) не стільки самих киян, скільки, ширше, русинів-українцівЛексичний рівень: Епіграфи // Спочатку було Слово… Від мовного узусу — до літературної норми (Нарис генези української літературної мови) / Віктор Мойсієнко, . — Warszawa: Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego, 2024. — С. 188—189. — ISBN 978-83-235-6702-8..

Галерея

Примітки

Література Корнієнко В. В. Корпус графіті Софії Київської (XI — початок XVIII ст.) // Internet Archive Корнієнко В. В. Топоніми у графіті Софії Київської ХІ–XVII століть // Український археографічний щорічник, 2013. — Вип. 18. — С. 155—168.

Посилання

Онлайн-портал з настінними написами Софійського собору // University of Gothenburg; National Museum of the History of Ukraine Уже тисячу років тому Київ розмовляв українською // Голос України. — 15 квітня 2020. Олексій Редченко. Не молитвою єдиною (українська мова в Київській Русі) Редченко Олексій. Українська граматика на стінах Софії Київської Графіті // Національний заповідник «Софія Київська». В'ячеслав Корнієнко. Населення Київської держави розмовляло староукраїнською мовою // Радіо «Свобода» (uk). — 01 березня 2020. Штогрін Ірина, Кагуй Петро. Таємниці графіті Софії Київської. Мова періоду України-Русі // Радіо Свобода. — 09 листопада 2021. Княжа Україна-Русь. Діти також малювали і писали на стінах Софійського собору // Радіо «Свобода». — 10 листопада 2019. «Давньокиївські графіті» (у форматі PDF) // Інститут української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України. Історія міста Києва з найдавніших часів до 2000 року. Т. II. Кн. 11. — К.: Наукова думка, 2010. С. 39 Графіто 1052 року про грім ранньої весни] // Німчук В. Історія української мови. Хрестоматія Х-ХІІІ ст. / НАН України, Інститут української мови. — Житомир: Полісся, 2015. — С. 40. Напис-графіто XI ст. (1097 рік ?) про мир на Желяні] / Німчук В. Історія української мови. Хрестоматія Х-XIII ст. / НАН України, Інститут української мови. — Житомир: Полісся, 2015. — С. 86. Мозаїчний напис у соборі Михайлівського Золотоверхого монастиря в Києві 1108—1113 років] // Німчук В. Історія української мови. Хрестоматія Х-XIII ст. / НАН України, Інститут української мови. — Житомир: Полісся, 2015. — С. 87. Напис-графіто XI ст. про смерть єпископа білгородського Луки] / Німчук В. Історія української мови. Хрестоматія Х-XIII ст. / НАН України, Інститут української мови. — Житомир: Полісся, 2015. — С. 104. Напис-грамота початку XII ст. про купівлю Боянової землі] / Німчук В. Історія української мови. Хрестоматія Х-XIII ст. / НАН України, Інститут української мови. — Житомир: Полісся, 2015. — С. 156. В. В. Німчук. Пам'ятки української мови / Українська мова. Енциклопедія. — на сайті «Ізборник». </div>