Марш українських націоналістів — українська музична композиція, також відома під назвою з першої строки тексту «Зродились ми великої години», написана Олесем Бабієм у 1929 році і покладена на музику, приписувану Омеляну Нижанківському.

У 1932 році затверджена Проводом українських націоналістів як офіційний гімн Організації українських націоналістів. Згодом також використовувалася як неофіційний гімн Української повстанської армії.

Походження

У 1919 році, по закінченню польсько-української війни, яка призвела до захоплення Західної України Польською Республікою, велика кількість колишніх лідерів Української Народної Республіки була репресована. У міру того, як українців переслідували поляки, велика кількість української молоді втратила віру в традиційні правові підходи й у західну демократію, що, як вважалося, відвернулася від України. Цей період розчарування збігся зі зростанням підтримки Організації українських націоналістів, що станом на початок Другої світової війни налічувала більше 20 тисяч активних членів, у кілька разів більше — симпатиків.

Серед репресованих за антипольські погляди також опинився й Олесь Бабій — поет, військовик легіону Українських січових стрільців та Української галицької армії, що в 1919 році брав участь у звільненні Києва від більшовиків. У 1929 році, того ж року, коли написав пісню, взяв участь у Конгресі українських націоналістів як представник «Групи української національної молоді», за що в 1932 році був засуджений польською владою до чотирьох років ув'язнення.

Того ж року Провід українських націоналістів оголосив про конкурс на гімн організації, в якому перемогла «Зродились ми великої години». Тоді ж офіційний текст композиції вперше оприлюднено в друкованому журналі Проводу українських націоналістів «Народження нації», у ньому ж кілька місяців потому опублікували й ноти до «принятого гимну-маршу».

І лірику, і музику обрано шляхом конкурсу, проте без зазначення авторства. Втім, причетність Бабія до написання тексту встановили легко — у примітках до опублікованого тексту значилося, що слова належать «одному із наших найвизначніших поетів, що запроторений у ворожій тюрмі». Крім того, у змісті композиції використано частину тексту, раніше опубліковану під назвою «Марш» у поетичній збірці Бабія «Перехрестя», виданій львівським видавництвом «Новина» у 1930 році. Сам «Марш» у збірці підписано 1929 роком. Ноти до «Маршу українських націоналістів» приписують українському органісту та композитору Омеляну Нижанківському.

Один з перших класичних варіантів виконання композиції зберігається в архіві ОУН, розташованому в Лондоні.

Зміст «Марш українських націоналістів» написано й виконується як військовий марш і заклик до збройної боротьби. У першому куплеті пісні йдеться про «біль втрати України», маючи на увазі втрату короткочасної незалежності Української Народної Республіки у 1917—1921 роках, коли вона була окупована і розділена між Радянським Союзом і Польською Республікою.

В останній строфі тексту, в словах «Соборна Українськая держава, вільна й міцна від Сяну по Кавказ» також міститься популярна іредентична політична концепція Великої України, в рамках якої її кордони окреслено такими, що охоплюють усі українські етнічні території, від річки Сян по Кавказькі гори.

Текст

Сучасна версія Зродились ми великої години, З пожеж війни і з полум'я вогнів, Плекав нас біль по втраті України, Кормив нас гнів і злість на ворогів.

І ми йдемо у бою життєвому, Тверді, міцні, незламні, мов граніт, Бо плач не дав свободи ще нікому, А хто борець — той здобуває світ.

Не хочемо ні слави, ні заплати. Заплата нам — це радість в боротьбі, Солодше нам у бою умирати, Як жити в путах, мов німі раби.

Доволі нам руїни і незгоди, Не сміє брат на брата йти у бій. Під синьо-жовтим прапором свободи З'єднаєм весь великий нарід свій.

Велику правду для усіх єдину Наш гордий клич народові несе: Вітчизні ти будь вірний до загину! Нам Україна вища понад все!

Веде нас в бій борців упавших слава. Для нас закон найвищий — то наказ: Соборна Українськая держава Вільна й міцна від Сяну по Кавказ.

Оригінальний текст Зродились ми великої години, З пожеж війни і з полум'я вогнів. Пестив нас біль по втраті України, Плекав нас бунт і гнів на ворогів.

Ми йдем вперед у бою життєвому, Тверді, міцні, незломні, мов ґраніт. Бо плач не дав свободи ще нікому, А хто борець, той здобуває світ.

А в бою тім ніхто нам не поможе, Дарунків, ласки жебраки хай ждуть. Ярмо важке, ганебне зло вороже Зламає лиш народний чин і труд.

Не хочемо ні слави, ні заплати, Заплатою нам розкіш боротьби. Солодше нам за волю умирати, Як в путах жить, немов німі раби.

Вже досить нам руїни і незгоди, Не сміє йти на брата брат у бій. Під синьо-жовтим прапором свободи З'єднаєм весь великий нарід свій.

Яку ж бо то великую новину Наш гордий клич народові несе: «Батьківщині будь вірним до загину! Вкраїно, будь нам вища понад все!»

Нас кличе в бій борців упавших слава, Дає закон свободи й перемог: Соборная Українська Держава — Міцна й одна, так як один є Бог!.

Сучасне виконання 24 серпня 2018 року адаптація «Маршу українських націоналістів» стала маршем українського війська на параді до дня Незалежності України. Тоді ж уперше офіційно використано вітання «Слава Україні!» — «Героям Слава!».

Ініціаторами створення стройової пісні на основі тексту Олеся Бабія стали українські музиканти Олег Скрипка (лідер гурту «Воплі Відоплясова») та Іван Леньо (Kozak System), саму композицію створювали в співпраці з виконавцями Сашком Положинським («Тартак»), Фомою («Мандри»), Тарасом Компаніченком («Хорея Козацька»), Фаготом («Танок на майдані Конґо»), Сергієм Василюком («Тінь Сонця») та Тарасом Чубаєм («Плач Єремії»).

Цікаві факти Наймасовіше виконання «Зродились ми великої години» відбулося 14 жовтня 2018 року, до 76-ї річниці створення УПА. Понад 8 тисяч учасників виконали славень, чим встановили національний рекорд. Навесні 2022 року, під час оборони Маріуполі та Азовсталі в підвалах заводу, де перебували українські оборонці, пісню виконувала воячка-парамедикиня Катерина «Пташка» Поліщук.

Див. також Молитва українського націоналіста

Примітки