Довги́нцеве  (Долгінцево Мельник О. О., Балабанов С. В. Історична енциклопедія Криворіжжя — Кривий Ріг: Видавничий дім, 2007. — Т. 1, — С. 259) — історична місцевість в Довгинцівському районі Кривого Рогу. Одна з найстаріших територій міста.

Походження назви На початку XIX ст. цар Олександр І надав землі в розпорядження капітана Долгінцева, який заснував на березі р. Саксагань село Катеринівку (інша назва — Екатеринівку, Долгінцево). Від цього сельца отримала назву залізнична станція, а згодом й поселення навкруг неї. За іншою версією селище одержало назву від прізвища «Долгінцев», який набрався боргів.

Історія

Розвитку набуло після 1881 року, з початком будівництва Криворізької ділянки Катерининської залізниці й, власне, станції Долгінцево (сучасна назва — Кривий Ріг-Головний). Населення швидко зростало за рахунок будівельників залізниці, які потім її обслуговували.

З 80-х років XIX століття тут діяли початкова школа, якою опікувалася поміщиця Кардабан, будинок тверезості, ринок. Забудова житла навколо станції проводилася хаотично і складалася з 1-, 2-поверхових кам'яних будинків. Учні висадили парк навколо школи, поруч стояла бесідка, де грав оркестр пожежної охорони. В 1899 році було збудовано церкву святого Олександра НевськогоМельник О. О., Балабанов С. В. Історична енциклопедія Криворіжжя — Кривий Ріг: Видавничий дім, 2007. — Т. 1, — С. 260.

На 1902 рік тут діяла лікарня на 25 місць, 2-класна залізнична школа, безкоштовна бібліотека-читальня для службовців залізниціМельник О. О., Балабанов С. В. Історична енциклопедія Криворіжжя — Кривий Ріг: Видавничий дім, 2007. — Т. 1, — С. 259.

У 1903 існував 271 двір, мешкало 2171 особа. Місце бурхливих революційних подій 1905, 1917. У 1905 році на станції зародилася перша профспілка на Криворіжжі. У грудні 1917 року діяв ревком залізничників під головуванням М. Семибратова. У травні 1919 року в приміщенні вокзалу розташовувався штаб командуючого групою військ О. Пархоменка, яка вела боротьбу проти отамана Григор'єва. Після громадянської війни тривала відбудова. У центрі селища існував пам'ятник Леніну та Сталіну, діяла залізнична школа № 26.

У 1924 році селище Довгинцеве було перейменовано на Бухарино. Цю назву селище носило до 1936 рокуhttp://kryvyirih.dp.ua/ua/st/pg/171109731906127_s/ Офіційний сайт виконкому Криворізької міської ради.

Після 1936 увійшло до складу Дзержинського району. У серпні 1941 залізничне депо евакуйоване до м. Кокчетав у Казахстані. У лютому 1944 визволене в результаті запеклих боїв, у яких відзначилися війська 15 гвардійська стрілецька дивізія. У травні 1945 відбувся великий мітинг на честь Дня Перемоги.

У 50-х почалося архітектурне формування селища. У кінці 50-х зруйновані церква святого Олександра Невського, приміщення СШ № 26. У 1965 станція перейменована на станцію Кривий Ріг-Сортувальна. З тих часів втрачено статус окремого селища. З 1979 станція має сучасну назву Кривий Ріг-Головний. У 1979 перетворене на центр Довгинцівського району, як невід'ємна частина Кривого Рогу.

У роки СРСР історичну назву топоніму «Долгінцево» чомусь назвали «Довгинцево».

Ринок Ринок «Довгинцеве» існує практично з моменту виникнення станції. Займає площу 7 тисяч м². Має 600 торгових місць, із них продовольчих товарів 400. Окрема ділянка для місцевих товаровиробників. Один із найдешевших ринків міста.

Інфраструктура Готель «Reikartz Raziotel Кривий Ріг» Готель Art-Vokzal Хостел Стадіон «Локомотив» Школа № 88 Художня школа № 1 ім. О. Васякіна Міська лікарня № 10 Палац спорту «Локомотив» Римо-Католицький Костел Успіння Пресвятої Діви Марії Пам'ятник на братській могилі підпільників і радянських воїнів Пам'ятний знак «Паровоз» Свято-Пантелеймонівський храм Храм Великомученики Дмитрія Салунського Храм Олександра Невського Поліклініка «Довгинцеве» Стоматологічна поліклініка № 7

Персоналії Басс Валентин Петрович (1943 — 2020) —радянський та український науковець, доктор технічних наук, професор, лауреат державної премії України в галузі науки і техніки, фахівець в галузі гідроаеродинаміки. Монахов Володимир Васильович (1922—1983) — російський радянський кіноактор, кінорежисер, кінооператор.

Кладовище Довгинцівське кладовище діяло в 1936–1976 рр. на території Довгинцівського району. Площа 11,2 га. Поховань 10 тис. Діє циганський сектор.

Галерея

Див. також Старе Довгинцеве Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Дніпропетровська область)

Примітки

Джерела Енциклопедія Криворіжжя. — У 2-х т./Упоряд. В. П. Бухтіяров. — Кр. Ріг: «ЯВВА», 2005 Мельник О. О., Балабанов С. В. Історична енциклопедія Криворіжжя — Кривий Ріг: Видавничий дім, 2007. — Т. 1, — 604 с.