Ґустав Лілієкрона, Лільєкрона, Лільєнкрона, Лілієнкрон ( — народився 10 жовтня 1623, Седерманланд — †24 квітня 1687, Стокгольм) — відомий шведський дипломат (комісар)стор. 1316, том 4, «Енциклопедія українознавства» / Гол. ред. В. Кубійович. — м. Париж, Нью-Йорк: вид. «Молоде життя»-«НТШ»; 1994 р. ISBN 5-7707-5493-1, посадова особа Швеції, ректор, таємний радник короля, лантмаршалок і губернатор.
Життєпис Народився у маєтку Седерманланду. Його батько був під час війні комісаром — Каспер Кеніг, який в 1603 році представляв Швецію у Сілезії і 1637 р. отримав прізвище Лільєкрона замість Кеніг. У 1639 р. Густав Лільєкрона поступив в Уппсальський університет, а потім продовжив своє навчання за кордоном у Лейдені. Крім шведської, володів французькою, німецькою, голландською, італійською мовамиGustaf Lilliecrona . У 1646 р. — учасник посольств в Амстердамі та Парижі. У 1647 р. Г. Лільєкрона потім отримав службу від шведської королеви Христини в суді. У 1654 р. був у посольствах в Антверпені, Брюсселі. Він залишався на службі у королеви, і у 1655 р. супроводжував її у поїздці до Італії, у Рим. Г. Лільєкрона брав участь у справах королеви Христини в Римі, посилав доповідь про це Карлу X Густаву. 10 квітня 1657 р. він був призначений шведським королем Карлом Х Густавом комісаром (послом) дипломатичної служби Швеції на червень-жовтень 1657 р. для переговорів з українським гетьманом Богданом Хмельницьким щодо шведсько-українського союзу проти Польщі й Московії. Він отримав додаткові завдання на шведській дипломатичній службі. 22 червня 1657 р. його урочисто було прийнято гетьманом України у м. Чигирині, де він обговорював союз Швеції та України проти Польщі і Московії. Участь з ним брав Д. Калаугер від імені Швеції. Дійшов згоди з української стороною щодо того, що Швеція отримає частину польських земель, а до Гетьманщини відходили західноукраїнські землі з-під Речі Посполитої та Південна Білорусь. Українська сторона зобов'язувалась перед Швецією виставити 30-тисячний козацький корпус для війни. Його діяльність сприяла укладанню Корсунської угоди 7 жовтня 1657 р. при укладанні якої він був присутній особисто. Потім він повернувся у Швецію. Був у королівському посольстві в Данії за дансько-шведської війни 1658-1660 років. В період з 1662 р. до 1675 р. він був шведським послом у Данії. у 1676 р. за свої заслуги він був призначений на посаду губернатора Крунуберга. У 1679 р. він мав службу в місті Стокгольм й місті Уппсала. У 1681 р. він став на посаду губернатора Нерке і Вермланду. Король Карл XI мав велику довіру до Густава Лільєкрони. Наприкінці 1682 р. шведський парламент Риксдаг доручив його королеві як лантмаршалка через постійні хвороби пана Фабіана Вреде () на цій посаді. У 1685 р. був призначений на посаду таємного радника і голови Адміністративної ради, Ради торгівлі і фінансів, але намагався в той час відмовитися від служби через власне слабке здоров'я. У 1686 р. він був призначений на ректора (канцлера) Університету Лунда. Він помер мавши свою родину. Похований в каплиці Лільєкронів у церкві Седертельє (у передмісті Стокгольму).
Див. також Українсько-шведські відносини
Примітки
Джерела та література Я. Д. Ісаєвич, Ю. А. Мицик. Лілієкрона (Лільєкрона; Liliencrona) Густав //
Lilliecrona (521—522), Gustaf i Nordisk familjebok (2:a upplagan, 1912) II,57 , Svenskt biografiskt handlexikon, 1906 Ståthållare och landshövdingar i Uppsala län; Nils Sundquist och Anna-Märta Tjernberg. Gabriel Anrep, Svenska adelns Ättar-taflor, volym 2 Riddarhusets ätt- och vapendatabas «Архив Юго-Западной России», ч. З, т. 6, 1908 г.
Посилання Лілієкрона (Лільєкрона; Liliencrona) Густав // Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 5. Біографічна частина: А-М / Відп. ред. М.М. Варварцев. — К.: Ін-т історії України НАН України, 2014. — с.263 Лілієкрона Ґустав //
стор. 1316, том 4, «Енциклопедія українознавства» / Гол. ред. В. Кубійович. — м. Париж, Нью-Йорк: вид. «Молоде життя»-«НТШ»; 1994 р. ISBN 5-7707-5493-1 ЛІЛІЄНКРОНА ГУСТАВ том 10, М. Грушевський, «Історія України» Шведсько-український союз Богдана Хмельницького. Архівні документи ЗОВНІШНЯ ПОЛІТИКА БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО Зовнішня політика козацької держави у 1654—1657 рр. публікації архівних документів, Лідія Сухих, До 350-ї річниці Конотопської битви 1659 року 4. В ЗАХІДНИХ ДЖЕРЕЛАХ ЕПОХИ БАРОКО Герб роду Лілієкронів Gustaf Lilliecrona 42 Внешняя политика казацкого государства в 1654-1657 гг.