Руслан Володимирович Горовий — український журналіст, автор відомого проекту «Служба розшуку дітей», Заслужений журналіст України, режисер-документаліст, поет і музикант, письменник, автор збірок повістей та оповідань. Співзасновник видавництва «ТаТиШо». Засновник мистецького проекту Так працює пам'ять, що має на меті вшанування пам'яті Дані Дідіка. Музичний проєкт, у якому Руслан Горовий виконує свої авторські пісні англійською та українською мовами, називається Uki John. Чоловік Людмили Горової.
Біографія
Народився 29 лютого 1976 року в місті Конотоп Сумської області. Старша дитина в сім'ї, має молодших брата і сестру. Рідному місту присвятив книгу «Конотоп земля легенд» (видавництво «ТаТиШо», 2018).
Закінчивши ЗОШ № 3, вступив у Конотопський електро-механічний технікум. Після розвалу СРСР перспектив для розвитку в українській глибинці не було, матеріальне становище було вкрай сутужним. Тож, кинувши на третьому курсі навчання, подався в мандри Європою (частково описані в оповіданні «Дев'яноста хвиля міграції»). Повернувшись після п'яти років перебування за кордоном, навчався, займався тележурналістикою, писав вірші, пісні та прозу.
Станом на літо 2016 року Руслан Володимирович обіймав посаду головного режисера «Магнолія-ТВ». У 2021 команда «Служби розшуку дітей» відзначила 20-річчя роботи проекту, за цей час знайшлися 2142 дитини.
Живе в Києві. Має двох дітей від першої дружини. У другому шлюбі 12 вересня 2017 року народилася донька Дарина.
Журналістська діяльність Після повернення з-за кордону зайнявся журналістикою, працював в телекомпанії КСТ (Конотоп), в газеті «Восточный проект» (Краматорськ), в ТРК Альтернатива (Київ). З 1998-го року працює в телекомпанії «Магнолія-ТВ», зокрема, в програмі «Ситуація» на каналі ЧП.INFO.
У 2006-му році закінчив з відзнакою Інститут кіно і телебачення КНУКіМ за спеціальністю режисер кіно і телебачення.
З 2001-го року Руслан Горовий займається розвитком проекту «Телевізійна служба розшуку. Допоможімо дітям!»З архіву агенції Укрінформ. Проект відомий нині як «Служба розшуку дітей» має на меті допомогу в розшуку зниклих дітей: створення відео- та друкованих матеріалів про них, інформування громадськості, збір і обробку інформації (приймальня «Служби розшуку дітей» та телефонна «гаряча лінія»), сприяння поверненню дитини додому. За більш як десять років діяльності проекту знайдено понад 1000 дітей (станом на 2015 рік). Серед відзнак, на які заслужив проектїх перелік також є на сайті Магнолії , особисто Руслан Володимирович отримав Орден Святого Архістратига Михаїла від Патріарха Філарета (УПЦ КП) і почесне звання Заслуженого журналіста України від Президента України Віктора Ющенка. У 2011 році «Магнолія-ТВ» отримала найвищу національну нагороду в галузі журналістики «Золоте перо» — «За активну участь в захисті прав людини», на врученні нагороди компанію представляв Руслан Горовий.
Станом на літо 2016 року Руслан Володимирович обіймав посаду головного режисера «Магнолія-ТВ». У жовтні 2016 команда «Служби розшуку дітей» відзначила 15-річчя роботи проекту, за цей час знайдено 1262 дитини. За двадцять років роботи (на 2021) це вже 2142 дитини.
Громадська діяльність З часів євромайдану долучився до волонтерського руху, бере участь у діяльності Благодійного фонду «Вільні UA». Є одним з багатьох активістів, хто докладає зусиль для увічнення пам'яті Данила Дідіка. До його ініціативи створення пісень в пам'ять загиблого підлітка-активіста протягом року станом на липень 2020 долучилися 51 гурт і виконавець. В червні 2020 року Руслан Володимирович в рамках цього мистецького проекту Так працює пам'ять опублікував свою пісню-присвяту Дані Дідіку Спи моє дитя (в записі взяв участь Сергій Жадан).
Влітку 2020 року згадується як один з поручителів Яни Дугарь у справі про вбивство Павла Шеремета.
Разом із Володимиром Регешею Горовий допомагав вихованцям Ладижинського та Меджибізького інтернатів. Позицію щодо одного з ключових питань сфери захисту прав дітей висловив у інтерв'ю Дзеркалу тижня: Казармена пострадянська інтернатна система виховання дітей, від якої ми стільки років усе не можемо відкараскатися, — найстрашніше, що може бути. Чим більше дітей заберуть з інтернатів у будь-які сімейні форми виховання (усиновлення, опіка, ДБСТ — все що завгодно), тим краще.Після початку російського вторгнення в Україну зимою 2022 року та витіснення російських військ з Київщини Руслан Горовий спільно з друзями (Олена Нечаєва та Роман Гуржій) почав надавати волонтерську допомогу людям і звільнених селах на півночі Київської області за напрямами:
у бік Бородянки й Макарова; на Димер, Катюжанку, Демидів, Козаровичі; Мощун.
Зазвичай двічі на тиждень на власному авто розвозив побутову техніку, речі та будматеріали до "підшефних", яку збирає в людей, які готові пожертвувати саме речі. Кошти на будівельні роботи отримує від друзів та прихильників із діаспори. За характерний капелюх, віднайдений біля смітника в одному з волонтерських пунктів у Руслана з'явилося псевдо "Циган".
Кінематограф Руслан Горовий брав участь у дубляжі фільмів українською мовою, зокрема, німецької кінокомедії «Півтора лицарі». Сам знімає короткометражні та документальні фільми. Зокрема, в вільному доступі є художня короткометражка Страшна казка за мотивами його оповідання.
Навесні 2013 на ЧП-ІНФО відбулася прем'єра документального фільму, присвяченого Куренівській трагедії, над яким Руслан Володимирович майже рік працював з колегами. Інша документальна стрічка «Система» змальовує побут службовців пенітенціарних установ Півдня України.
В 2024 році на екрани вийшла документальна стрічка «Мощун, щоденник Людмили Олександівни». Українська прем'єра відбулася 24 листопада в Херсоні на фестивалі «Legio Historica», до того фільм був показаний в турне Горового у США.
Укропи Донбасу
11 квітня 2015 року телеканал ЧП-ІНФО показав прем'єру документальної стрічки Руслана Горового «Укропи Донбасу», присвяченої огляду подій на Сході України з точки зору лояльних нашій державі луганчан. Головний герой стрічки був одним з багатьох, хто пережив арешт і катування з боку незаконних військових формувань ЛНР за свою громадянську позицію та підтримку українських військових.
З ініціативи громадських діячів, активістів, діаспорних громад, а з зими 2015 також і дипломатичних представництв, покази стрічки відбулися у різних країнах та навіть у штаб-квартирі ООННовина про виставку Ukraine EXISTS, в рамках якої відбувалися кінопокази.
Трохи нижче неба В 2020 році Руслан Горовий став режисером фільму, задуманого та створеного групою ветеранів російсько-української війни. «Трохи нижче неба» — це чотири історії загиблих бійців 80-ї ОДШБ: Ігоря Римара, Володимира Труха, В’ячеслава Мельника та Івана Вітишина, учасників боїв за Донецький аеропорт, розказані їх побратимами. Автори та співпродюсери фільму, також учасники війни, Сергій Коновал та Михайло Ухман року провели 30 інтерв'ю в кількох регіонах України. Прем'єра фільму відбулася 29 січня 2021 року в київському Будинку кіно.
Літературна творчість
Творчості Руслана Володимировича притаманний тверезий гуманістичний погляд на події новітньої історії та сучасності. Прозові твори сповнені теплих побутових історій про звичайних-незвичайних людей, яких легко можна зустріти на вулиці, або мандруючи потягом; джерелами творчості часто є спогади старших, міські легенди, власний багатющий життєвий досвід. Одним із джерел натхнення стала робота: в численних оповіданнях він викриває проблеми соціальної несправедливості, економічних (часто кримінальних) процесів становлення капіталізму, духовної кризи пов'язаної з розпадом радянської ідентичності та становленням української самосвідомості; їм властиві гостра соціальна тематика, захопливі карколомні сюжети, психологізм. Ряд творів повертає читачів до Чорнобильської трагедії, як одної з визначальних подій новітньої історії України. В творах 2014—2016 рр. Руслан Горовий часто звертався до спостережень у своїх волонтерських мандрівках на Схід України. Але навіть у таких складних темах автор часто веде оповіді сповнені світла та ліризму.
До 2013 року У 2002 році Руслан Горовий надрукував у видавництві «Фоліо» повість і ряд оповідань в своїй дебютній книзі Таран. З середини 2000-х років публікує свою творчість в інтернеті, де знаходить шанувальників серед читачів і колег. Наприклад, Ян Валетов, український російськомовний письменник:
Видавництво «Права людини» (Харків) випустило дві збірки оповідань Горового: Країна «У» (2008) та Buenos dias, chica (2011)обидві книги в електронному каталозі Харківської державної наукової бібліотеки імені В. Г. Короленка.
З середини 2000-х, Руслан Горовий у прозі послуговується виключно українською. Так само, українською веде сторінки в соціальних мережах. Є активним учасником творчого об'єднання україномовних блогерів Якздрасті.
2013—2015 роки 13 вересня 2013 року відбулася презентація чергової книги Руслана Горового «Гагарін і Барселона». Видання здійснило видавництво «Кальварія». Знайомство читачів з книгою в рамках ХХ-го книжкового форуму у Львові відбулося за участі акторів, що розіграли сцени з оповідань Руслана Володимировича. 13 жовтня відбулась київська презентація книги у бібліотеці ім. Рериха. В наступні місяці відбувся ще ряд презентацій: у Києві, Дніпропетровську, Вінниці. Гагарін і Барселона опинились у переліку видань-претендентів на відзнаку «Найкраща книга року» за версією BBC 2013Інформація на сайті bbc.co.uk. Завдяки співпраці з Чеською асоціацією україністів книга була представлена також у Празі в рамках показу згаданого вище фільму «Київський потоп». Взимку 2017 року київський Молодий театр поставив спектакль на основі шести сучасних українських прозових творів. Серед них (поруч із творами Винничука, Жадана, Дереша і Кононенко) було й оповідання Горового Гагарін і Барселона, воно ж дало назву цілому спектаклю.
За рік на 21-му Форумі була представлена п'ята книга Руслана Горового «Ген воїна». Як і минулого року, презентацію в Львівській копальні кави супроводжував перфоманс. Нову книгу підготувало видавництво «Кальварія», ілюстрував відомий художник Андрій Єрмоленко. Книга вміщає чотири твори, один з яких присвячений долі льотчика-учасника АТО. Оповідання Нижче неба характеризували як розповідь про війну без пафосу. Дія ще одного твору — фантастичної повісті Ген воїна повертає читачів до Зони відчуження та розгортається на тлі спільної російсько-української військової операції, що обертається відкритим протистоянням; на презентації книги в Києві Борис Захаров назвав цю історію написану кілька років тому «передбаченням нинішньої війни». Петро Мацкевич, засновник видавництва «Кальварія» зауважив, що принаймні дві речі, включно з повістю «Ген воїна», мали б бути романами.
26 серпня видавництво «Кальварія» оголосило про вихід нової книги Руслана Горового — «Казки на ніч». Це збірка коротких есеїв та оповідань, які автор щодня викладав на своїй сторінці у мережі facebook. Обкладинка книги створена Андрієм Єрмоленком. Була представлена на Форумі видавців 2015. У лютому 2016 доповнені новими історіями «Казки на ніч» виходять у бібліотечці Клубу сімейного дозвілля.
В 2015 році завершилась співпраця Горового з видавництвом «Кальварія»; була презентована збірка «13 оповідань, або Те, повз що ми проходимо не помічаючи», надрукована видавництвом «Віват» у серії інтелектуальної художньої літератури «Вітражі»Анонс перед виходом книгиОгляд новинки на сайті chytomo.com.
З 2016-2021