Бори́с Гео́ргійович Ла́зарєв (6 серпня 1906 — 20 березня 2001, Харків) — фізик, автор розробок в галузі фізики низьких температур та високих тисків, доктор фізико-математичних наук — 1943, професор, член-кореспондент АН УРСР — 1948, академік АН УРСР — 1951.
Життєпис Борис Георгійович народився 6 серпня 1906 року в с. Миропілля, нині Краснопільського району Сумської області. Його батько був приходським священиком в Миропіллі.
У 1915 році закінчив в своєму селі церковно-приходську школу, вчився в Білгородській гімназії, працював помічником на пасіці.
З 1920 по 1923 роки навчався в вечірній семирічці Юзівки, одночасно працював розсильним, по тому робив конторщиком й рахівником, рівночасно продовжував навчання в фабзавучі.
У 1930 році закінчив Ленінградський політехнічний інститут — з третього курсу навчання працював в лабораторії інфрачервоних хвиль; в 1930—1936 працював у Ленінградському та Уральському — в 1936—1937 — фізико-технічних інститутах.
1936 року разом з Левом Шубниковим відкрив ядерний парамагнетизм у твердого водню — при температурах 1.7—4.2 К, це явище увійшло до підручників з фізики, праця «Магнітний момент протона».
З 1937 року працює в Харківському фізико-технічному інституті АН України — Лев Шубников, засновник ХФТІ Обреїмов та директор інституту Лейпунський були заарештовані; очолював відділ фізики твердого тіла та конденсованого стану речовини, згодом — відділ фізики низьких температур, також обіймав посаду заступника директора інституту.
1938 року відкрив явище надтекучої плівки гелію — II; йому присуджується без захисту вчене звання кандидата фізико-математичних наук — по поданню академіка Йоффе.
Вперше у світі провів вимірювання магнітних і електричних властивостей різних речовин при низьких температурах і тиску до 20 тисяч атмосфер.
У часі нацистсько-радянської війни працював в інституті, евакуйованому до Алма-Ати, виконували воєнні завдання: розробили запальник горючої суміші для протитанкових пляшок, запропонували спосіб підвищення дальності стрільби ракетами, допомогли удосконалити на Балхаському мідеплавильному заводі технологію виробництва міді.
Квітнем 1944 з інститутом повертається до Харкова.
У 1944 році присвоєно вчене звання професора.
З 1944 по 1953 роки за сумісництвом завідував кафедрою фізики та метеорології в Харківському сільськогосподарському інституті.
Протягом 1949—1951 років спільно з Борисом Вєркіним досліджував квантові осциляції магнітної сприйнятливості багатьох металів.
У 1951 році його обрано академіком АН УРСР.
Серед його технічних розробок: спосіб отримання високих тисків при наднизьких температурах - «льодової бомби» в співавторстві з Л. Кан. 1939-1944; методика розділення ізотопів гелію. 1950.
Розроблені ним спільно з колегами високовакуумні кріоконденсаційні та кріоадсорбційні насоси. 1957-1959, надпотужні соленоїди з рекордними значеннями магнітних полів в 1968-1973, апаратура і ефективна методика одержання температур, нижчих за 1 К.
Державної премії УРСР вдостоєний у колективі розробників за цикл робіт «Розробка та дослідження надпровідників з високими критичними параметрами» — разом з Володимиром Ажажею, Юрієм Білецьким, Валентином Буряком, Олександром Галкіним, Лібою Лазарєвою,Миколою Матросовим, Володимиром Паном, Віталієм Полтавцем, Олегом Чорним.
Серед його учнів: Борис Вєркін, Олександр Галкін, Євген Боровик, Ігор Дмитренко, Володимир Хоткевич, Йосип Гіндін, Борис Есельсон.
Похований у Харкові на Міському кладовищі № 2.
Відзнаки та нагороди
заслужений діяч науки УРСР (1966) ; Лауреат Державної премії СРСР (1951); Лауреат Державної премії УРСР (1982); орден Трудового Червоного Прапора; медалі; грамота Верховної Ради Казахської РСР.
Джерела та література Головні дати життя Експериментатор завжди має рацію Лазарєв Борис Георгійович. Педагоги-вчені Харківського державного аграрного інституту ім. В. В. Докучаєва: біографічний довідник. Харків: Основа, 2001. С. 64-65. Українці у світі УРЕ Цикл робіт «Розробка та дослідження надпровідників з високими критичними параметрами» Ю. О. Храмов. Лазарєв Борис Георгійович // Ю. М. Ранюк. Лазарев Борис Георгійович //