Даниїлові письмена () — стародавня абетка для вірменської мови, яку на початку V століття невдало намагались запровадити у Вірменії. За історичними першоджерелами вона була виявлена сирійським єпископом ДаниїломХоренаці, кн. III, гл. 52-53; Корюн, 6 і привезена до Вірменії близько 404 року. До теперішнього часу «даниїлові письмена» не збереглись, щодо їх походження існують різні версії.
Свідчення історичних джерел Як вказують історичні джерела, так звана «даниїлова абетка», можливо, була давнім зразком загубленого вірменського письма, але до V століття вже була непридатна для адекватної фіксації тогочасної вірменської мовиХоренаці, кн. III, гл. 52; Корюн, 6.
Згідно з Корюном, це були письмена абетки вірменської мови, які були знайдені сирійським єпископом Даниїлом і належали до більш ранньої історичної епохи:
Згідно з Хоренаці, ці письмена були створені в давні часи і розташовувались в порядку грецької абетки:
У перші роки V століття за наказом вірменського царя Врамшапуха, який в той час перебував в Месопотамії у зв'язку з вигнанням Івана Золотоустого, ця абетка була привезена у Вірменію (близько 404 року). За деякий час (імовірно 2 роки) Месроп Маштоц і католикос Саак були вимушені відмовитись від її застосування, через її недостатність для фіксації всієї фонетики вірменської мови. Потім Месроп Маштоц вирушив до північної Месопотамії й до 405–406 рр. закінчив роботу над створенням нової вірменської абетки.
Дослідження Щодо походження «даниїлових письмен» в історичній науці існують різні думки. У 1892 році І. Арутюнян в своєму дослідженні запропонував ідею, згідно з якою «даниїлові письмена» доводять існування оригінальної абетки у давніх вірмен за доби язичництва. В статті «Про питання домаштоцевської вірменської літератури» Г. А. Абрамян підтримує цю думку, посилаючись на низку свідчень історичних джерел. Лео і Г. Ачарян відкидають концепцію існування домаштоцевської вірменської писемності. Німецький науковець-вірменознавець Йозеф Маркварт вважав, що можливо «даниїловими письменами» у свій час були створені пам'ятки писемності і робилися переклади, це припущення своєю чергою розкритикував М. Абегян. Р. Ачарян вважав, що «даниїлові письмена» були одним з застарілих варіантів арамейської абетки, і плутанина відбулась через подібність назв «вірменське» і «арамеське». А. Матевосян вважає, що ця абетка була одним з варіантів давньогрецького «фінікоподібного» письма Додаток до видання . Деякі сучасні науковці вважають вірогідним, що «даниїлові письмена» були засновані на семітському письмі, в якому голосні звуки не були ясно позначені. «Даниїлові письмена», на їх думку, були неспроможні виразити багату структуру приголосних вірменської мови, а також деякі голосні звуки:"Naturally enough Daniel's alphabet was based on a Semitic script. The latter, as used for Hebrew and Syriac, had twenty-two letters, which rendered the consonants, but the vowels were not clearly indicated. The structure of the Semitic languages does not make this too grave a disadvantage. But Daniel's system — no trace of which has survived — was inadequate to cope with the richer consonantal structure of Armenian; nor could it render vowels, whose patterns in an Indo-European tongue are less predictable than in Semitic. So that attempt came to naught, and Mashtots went himself to Syria «in the fifth year of Vramshapuh», according to Koriun (1964). But since the beginning of Vramshapuh's reign has been variously dated, from 389 to 401, the precise date in uncertain.".
Див. також Історія створення вірменської абетки Месроп Маштоц
Примітки