Пло́ща Р́ізні — площа у Галицькому районі міста Львова, на північ від історичного центру міста, розташована між проспектом Чорновола та вулицею Староміською. Прилучаються вулиці Лазнева та Стара.

Історія та назва Площа Різні розташована між проспектом Чорновола та вулицею Староміською. Від площі, що складається з декількох невеликих скверів, які перетинає дорога між площею Торговою до проспектом Чорновола розходяться вулиці Стара, Староміська та Лазнева. Тому багато прилеглих будинків належали одночасно, як до площі Різні, так й до сусідніх вулиць. За путівником Францішека Баранського, площа отримала свою назву через бійню худоби або різнюPrzewodnik po Lwowie . — Lwów: nakł. Księgarni H. Altenberga; Z drukarni «Słowa Polskiego», 1902. — S. 122. , яка існувала тут на березі Полтви, через що до середини XIX століття площа мала назву — Над Полтвою, згодом отримала назву — площа Різні, через міську різню, що розташовувалася неподалік від Краківської брами до 1870-х років. Назва площі не змінювалася упродовж тривалого часу, хоча у у 1870-х роках бійню худоби, яка створювала негативний вплив на екологію прилеглої Жовківської дільниці, перенесли нижче за течією Полтви, а у 1904 році, на тодішній околиці міста, заснували Нову міську різню (нинішня вулиця Промислова, 54/56). Під час німецької окупації — Шлахтхофпляц або ж площа Бійні. У липні 1944 року площі повернена історична назва — площа Різні.

До початку 1960-х років площа Різні була частиною торговиці, яку називали «Кракідали», а також тоді площу Краківську (нині площа Князя Ярослава Осмомисла) з площею Різні сполучала вуличка Різня (нині — частина вулиці Старої, що донедавна була перегороджена в'їзною брамою на ринок «Добробут»).

У сквері обмеженому проспектом Чорновола, вулицею Староміською та площею Різні у 1980 році встановлена паркова скульптура «Дівчина з сопілкою» (скульптор Леонід Василюк).

До 2009 року площа була тихим закутком поруч з центром міста, але після реконструкції (та зміни схеми руху транспорту в районі початку проспекту Чорновола) перетворилася на одну з найпожвавленіших площ міста. Площа є важливим транспортним вузлом і автомобільною розв'язкою, через неї проходить основний потік транспорту, що прямує з центральної частини Львова у північну його частину. Крім того, на площі розташована кінцева зупинка декількох міських автобусних маршрутів, що сполучають центральну частину Львова зі спальними районами міста, а також приміський автобусний маршрут, що сполучає Львів з селом Ситихів.

Забудова В архітектурному ансамблі площі Різні присутні дво- та триповерхові кам'яниці кінця XIX та початку XX століття, збудовані у стилі класицизму. Пам'ятки архітектури місцевого та національного значення відсутні. Нині до площі Різні приписано лише чотири будинки, а інші будинки або приписані до інших вулиць або не існують взагалі.

№ 6 — триповерхова кам'яниця XIX століття (конскрипційний № 45 ¾), біля якої розташована в'їзна брама на ринок «Добробут». У 1871 році власником кам'яниці був Саламон Гісс, а у 1916 році — Якуб Лейб Гісс.

№ 8 — двоповерхова кам'яниця XIX століття (конскрипційний № 6 ¾). У 1871 році власником кам'яниці був Саламон Гісс, а у 1916 році — Якуб Лейб Гісс.

№ 12 — триповерхова кам'яниця XIX століття (конскрипційний № 433, 434 ¾). У 1871 році власником кам'яниці був Ян Гаудек, а у 1916 році — Авраам Бохнер.

№ 13 — триповерхова чиншова кам'яниця XIX століття (конскрипційний № 436 ¾) на розі з проспектом Чорновола. На початку XX століття власником кам'яниці був Арон ГорнKsięga adresowa Król. Stoł. Miasta Lwowa…1900… — S. 63., а 1916 року — Ян Гаудек. Нині цей будинок перебуває у стані руїни.

Втрачені будинки № 2 — кам'яниця XIX століття (конскрипційний № 19 ¾). У 1871 році його власником був зокрема Ізер Фаєртаґ, на початку XX століття — Нехе ВермерKsięga adresowa Król. Stoł. Miasta Lwowa…1900… — S. 167.. Нині такого будинку не існує, а на його місці нині розташований сквер між вулицею Лазневою та проспектом Чорновола.

№ 4 — кам'яниця XIX століття (конскрипційний № 43 ¾). У 1871 році його власником був Маркус Лош, а 1916 року — Еміль Бенчер. Нині такого будинку не існує, на його місці — літній майданчик кафе.

№ 5 — кам'яниця XIX століття (конскрипційний № 44 ¾)Skorowidz nowych i dawnych numerów realności, tudzież nazw ulic i placów król. stoł. miasta Lwowa według uchwał Rady miejskiej z r. 1871 z urzędowych źródeł zestawiony … — S. 80.. У 1871 році його власником був Саломон Гісс, а 1916 року — спадкоємці Рахелі Гісс. Нині такого будинку не існує, на його місці — незабудована ділянка.

№ 10 — кам'яниця XIX століття (конскрипційний № 1 ¾)Skorowidz nowych i dawnych numerów realności, tudzież nazw ulic i placów król. stoł. miasta Lwowa według uchwał Rady miejskiej z r. 1871 z urzędowych źródeł zestawiony … — S. 79.. Колись з цієї кам'яниці починався реєстр будівель всього Жовківського передмістя. У 1871 році його власником була Фундація єврейського шпиталю та діяла ритуальна лазня, а 1916 року — Еттель Діаманд. Нині такого будинку не існує, на його місці прокладено вул. Староміську.

№ 15 — кам'яниця XIX століття (конскрипційний № 438 ¾)Skorowidz nowych i dawnych numerów realności, tudzież nazw ulic i placów król. stoł. miasta Lwowa według uchwał Rady miejskiej z r. 1871 z urzędowych źródeł zestawiony … — S. 67.. У 1871 році його власником був Марк Ейден, на початку XX століття — Абраґам Юзеф Аст, Мейлах і Лейзе Фінкелі, Барух Сільберштейн та Маркус СтейлKsięga adresowa Król. Stoł. Miasta Lwowa…1900… — S. 4, 42, 43, 143, 150., а 1916 року — спадкоємці Ефроїм Хіль Кац. Нині такого будинку не існує, на його місці — сквер, посеред якого за радянських часів встановлена скульптура дівчинки, у 2000-х роках поряд встановлений павільйон квіткового магазину «Family-Flowers» (проспект Чорновола, 2а).

Примітки

Маршрути громадського транспорту

Джерела

Skorowidz nowych i dawnych numerów realności, tudzież nazw ulic i placów król. stoł. miasta Lwowa według uchwał Rady miejskiej z r. 1871 z urzędowych źródeł zestawiony . — Lwów: Nakładem Karola Wilda, 1872. — 271 s. Reichman F. Księga adresowa Król. Stoł. Miasta Lwowa. Rocznik IV. — Lwów: wydawca i właściciel Franciszek Reicman, 1900. — 302 s. Księga adresowa Król. stoł. miasta Lwowa: rocznik dziewiętnasty, 1916. — Lwów: wydawca Franciszek Reicman, 1915. — 440 s.

Посилання