Красицька Катерина Григорівна (, с. Кирилівка, тепер село Шевченкове Звенигородського району Черкаської області — , с. Зелена Діброва, тепер Городищенського р-ну Черкаської обл.) — старша сестра і нянька Тараса Шевченка. З нею Тарас ходив до Мотронинського монастиря, бував у Чигирині. У повісті «Княгиня» поет залишив про сестру теплі спогади.
року одружилася з Антоном Красицьким — селянином-кріпаком села Зеленої Діброви, у якому Тарас її часто відвідував.
Катерина народила дванадцятеро дітей: Олену, Федору, Феодосія, Соломію, Степана, Семена, Ганну, Марію, Федора, Якима, Максима і Тетяну, з яких живими залишилось лише четверо — Яким, Степан, Максим і Федора.
Сестра поета мала хист до малювання. Шевченко відвідував її 1843-го та у вересні 1845 року. Згадував у листах до брата Микити.
Померла в 44 роки в один рік з чоловіком та наймолодшою дочкою Тетяною під час епідемії холери 1848 року.
Нащадки Фотій Степанович Красицький (син Степана) — художник і педагог. Дмитро Филимонович Красицький (внук Якима) — письменник.
Вшанування пам'яті У Зеленій Діброві, на місці, де стояла хата, у якій мешкала Катерина, встановлено пам'ятний знак; також у селі їй встановлено пам'ятник.
Примітки
Джерела Шевченко Катерина Григорівна Посилання