Свисту́н вуса́тий (Leptodactylus mystacinus) — вид земноводних з роду Свистун родини Свистуни.
Опис Загальна довжина досягає 4,4—6,7 см. Спостерігається статевий диморфізм: самиці дещо більші за самців. Голова середнього розміру. Морда доволі пласка. Тулуб стрункий. У самця відсутні шипи на грудях, на відміну від інших видів свого роду. З боків присутні нечисленні горбики. Задні лапи відносно короткі. Забарвлення спини світло—коричневе або червонувато-коричневе. Від кінчика морди, під оком до майже передпліччя тягнеться тонка біла смужка, нагадуючи вус. звідси й походить назва цього свистуна. На гомілці є білі смуги. Черево забарвлено у бежевий або білий колір, інколи з коричневий смугами..
Спосіб життя Полюбляє тропічні ліси, гірську місцину, савани, місця біля ставків, озер. Ніколи не йде у воду. Зустрічається на висоті до 1800 м над рівнем моря. Активний вночі. Живиться різними безхребетними.
Під час шлюбного сезону самець видає звуки в середньому 250–400 разів на хвилину з частотою 2050–2500 Гц. Самиця відкладає ікру поблизу від калюж в межах того простору, який вкривається водою після сильних злив. Там самець викопує під камінням або гниючими стовбурами дерев ямки, а самиця наповнює їх ікрою, укладеної в піняву масу на зразок збитого білка. У центрі цієї пінистої маси знаходяться блідо—жовті яйця, що розвиваються тут у пуголовків. Якщо вода в калюжі піднімається до гнізда, личинки переходять в неї. Якщо ж внаслідок посухи дрібні калюжі висихають, личинки ховаються під деревні стовбури, листя та очікують там відновлення дощів, зібравшись до купи.
Поширення Мешкає на сході Бразилії, в Болівії, Парагваї, Уругваї, Аргентині.
Джерела Heyer, M.M., Heyer, W. R., Spear, S., and de Sa, R. O. (2003). Leptodactylus mystacinus. Catalogue of American Amphibians and Reptiles. Society for the Study of Amphibians and Reptiles, 767.1-767.11.