Гінріх Шульдт (; 14 січня 1901, Бланкенесе, Гамбург — 15 березня 1944, біля Невеля, Псковська область) — німецький воєначальник часів Третього Рейху, бригадефюрер СС та генерал-майор військ СС (посмертно, 1944). Кавалер Лицарського хреста з дубовим листям та мечами (посмертно, 1944).

Біографія З 1922 року служив у рейхсмаріне. У 1928 році покинув флот, став викладачем і керівником військово-політичних курсів національної організації.

Член СС (№ 242 677). З 12 грудня 1933 року — командир третьої роти в «Лейбштандарт СС Адольф Гітлер». З весни 1938 року — командир першого батальйону штандарта (полку) СС «Дойчланд».

З початком Другої світової війни був командиром першого батальйону 3-го панцергренадерского полку СС, потім командир першого батальйону 4-го мотопіхотного полку СС. Учасник Польської і Французької кампаній. З 5 липня 1941 року — командир 4-го мотопіхотного полку «Остмарк» дивізії СС «Мертва голова». Полк було надано 17-й піхотній дивізії, в складі якої він брав участь в бойових діях на Східному фронті. Воював під Ленінградом, потім полк був переведений до Кракова, де увійшов до складу дивізії СС «Дас Райх». У грудні 1941 — березні 1942 року брав участь у важких оборонних боях під Юхновом і за шосе Юхнов-Вязьма, за цей час чисельність полку скоротилася з 3 тисяч до 180 осіб.

З 21 грудня 1942 по 15 березня 1943 року — командир 2-ї бригади СС «Шульдт» (інша назва — бойова група «Шульдт»), до складу якої входили 100-й авіапольовий батальйон «Герман Герінг», 1-й батальйон поліцейського полку, 7-й батальйон «Лейбштандарт СС Адольф Гітлер» і батальйон супроводу фюрера. Бригада діяла на південній ділянці радянсько-німецького фронту, тримала оборону на лінії Міллерово-Мєшков, стримуючи просування радянських військ в напрямку річки Донець. 1 січня 1943 року бригада була включена до складу 6-ї танкової дивізії, а 15 березня того ж року розформована.

1 вересня 1943 року призначений командиром 2-ї латиської добровольчої бригади СС (в січні 1944 вона була перетворена в 19-ю гренадерскую дивізію СС). За короткий час створив боєздатний підрозділ, який пізніше брав участь в обороні Волхова і в подальших важких ар'єргардних боях. Загинув в бою під Невелем. Його ім'ям був названий 43-й гренадерський полк військ СС.

Сім'я 8 липня 1942 одружився в Гаазі з Ільзою Шреєр.

Нагороди Німецький імперський спортивний знак в бронзі Знак Німецької асоціації порятунку життя в бронзі Рятувальна медаль (1933) Почесний кут старих бійців (лютий 1934) Спортивний знак СА в бронзі (1 грудня 1937) в золоті Йольський свічник (16 грудня 1935) Почесна шпага рейхсфюрера СС (1936) Німецький Олімпійський знак 2-го класу (1937) Кільце «Мертва голова» (1938) Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року» Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» Залізний хрест 2-го класу (24 жовтня 1939) 1-го класу (жовтень 1941) Штурмовий піхотний знак в сріблі Нагрудний знак «За поранення» в сріблі Медаль «За вислугу років у СС» 4-го і 3-го ступеня (8 років) Медаль «За вислугу років у НСДАП» в бронзі (10 років) Лицарський хрест Залізного хреста з дубовим листям і мечами Лицарський хрест (5 квітня 1942) Дубове листя (№ 220; 2 квітня 1943) Мечі (№ 56; 25 березня 1944 — посмертно) Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42» (1942) Німецький хрест в золоті (21 квітня 1943) Відзначений у Вермахтберіхт (29 лютого 1944)

Див. також 15-та гренадерська дивізія СС (1-ша латвійська) Герман Прісс Гельмут Шольц Курт Мейер

Література

Andreas Schulz, Dieter Zinke: Die Generale der Waffen-SS und der Polizei. Band 5: Schlake — Turner. Biblio-Verlag 2011, S. 189. Berger, Florian (1999). Mit Eichenlaub und Schwertern. Die höchstdekorierten Soldaten des Zweiten Weltkrieges. Selbstverlag Florian Berger. ISBN 3-9501307-0-5. Fellgiebel, Walther-Peer (2000). Die Träger des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939—1945. Podzun-Pallas. ISBN 3-7909-0284-5. Krätschmer, Ernst-Günther (1999). Die Ritterkreuzträger der Waffen-SS. Coburg, Germany: Nation Europa Verlag GmbH. ISBN 3-920677-43-9. Patzwall, Klaus D. and Scherzer, Veit (2001). Das Deutsche Kreuz 1941—1945 Geschichte und Inhaber Band II. Norderstedt, Germany: Verlag Klaus D. Patzwall. ISBN 3-931533-45-X. Scherzer, Veit (2007). Die Ritterkreuzträger 1939—1945 Die Inhaber des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939 von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündeter Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchives. Jena, Germany: Scherzers Miltaer-Verlag. ISBN 978-3-938845-17-2. Thomas, Franz (1998). Die Eichenlaubträger 1939—1945 Band 2: L-Z. Osnabrück, Germany: Biblio-Verlag. ISBN 3-7648-2300-3.

Посилання

Schuldt, Hinrich  — нагороди бригадефюрера СС Шульдта

Примітки

! colspan="3" style="background: #C1CDC1;" | Командування військовими формуваннями (установами) Третього Рейху