Мокрокалигірська волость — адміністративно-територіальна одиниця Звенигородського повіту Київської губернії з центром у селі Мокра Калигірка.
Станом на 1886 рік складалася з 14 поселень, 10 сільських громад. Населення — 7702 особи (3476 чоловічої статі та 4226 — жіночої), 890 дворових господарство.
+Земля волостіПлоща, десятинУ тому числі орної, дес. Сільських громад 4397 3686 Приватної власності 13670 10677 Іншої власності 287 240 Загалом 18354 14603+
Поселення волості: Мокра Калигірка (Велика Калигірка) — колишнє власницьке містечко за 35 верст від повітового міста, 1189 осіб, 196 дворів, православна церква, єврейський молитовний будинок, постоялий двір, 3 постоялих будинки, 30 лавок, базари, 9 вітряних млинів, бурякоцукровий завод. Єлизаветка — колишнє власницьке село при річці Калигірка, 505 осіб, 75 дворів, школа, водяний і 8 вітряних млинів. Коротине — колишнє власницьке село, 401 особа, 64 двори, православна церква, постоялий будинок, 3 вітряних млини. Суха Калигірка (Мала Калигірка) — колишнє власницьке село, 909 осіб, 150 дворів, православна церква, 4 вітряних млини. Ярославка (Сучок) — колишнє власницьке село при річках Товмач і Лип'янка, 750 осіб, 109 дворів, православна церква, постоялий будинок, водяний і 4 вітряних млини. Ярошівка — колишнє власницьке село при річці Вись, 789 осіб, 113 дворів, православна церква, постоялий будинок, 5 вітряних млинів, винокурний завод.
Старшинами волості були: 1909—1913 роках — Максим Фадійович Ласун,,,; 1915 року — Порфирій Карноушенко.
Джерела
Посилання