Олексій Ростовцев(повне ім'я Ростовцев Олексій Іванович, , бл. 1690 — після січня 1746) — російський графік першої половини 18 ст.
Передмова
Російські художники та російські графіки кінця 17-початку 18 ст. посідали найнижні ділянки в соціальній ієрархії і ще не мали ні престижу, ні поваги в суспільстві, як і більшість ремісників феодальної доби. Ніхто не називав їх і за ім'ям та по батькові, що було тоді привілеєм лише царя та бояр. В Московії цього періоду, що мала власні темпи розвитку культури, запізнілі в порівнянні з країнами Європи, ще не існувало ні розвиненої історичної науки, ні історії мистецтв. Тому у більшості митців доби не було історіографів, не збережені — роки народження, свідоцтва про навчання, дати чи причини смерті, нема і досить повних переліків творів.
Дослідники (серед яких і Овсянніков Юрій Максиміліанович) дійшли висновку, що для царя Петра І та його оточення більшість митців-росіян була як інструменти, а не живі істоти. Зберігався і розрив ставлення до іноземців чи до митців-росіян, стан яких був як у учнів чи підлеглих та слуг. Фахівці-іноземці були у більш привілейованому стані, мали більшу платню, не були закріпачені, досить вільно покидали Московію тощо. Поет Олександр Пушкін, по вивченні документів доби Петра І в архівах, зауважив: « …Всі стани, скуті без винятку, були урівнені перед його (царя Петра І) дубиною».
Стан гравера Олексія Росовцева нічим не відрізнявся від стану ремісників чи слуг, підлеглих і живих інструментів. Всі факти його життєпису видобуті з небагатьох архівних записів і носять уривчастий, утилітарний характер. Це не повноцінний життєпис, а лише канва біографії.
Канва біографії Рік народження та місце народження невідомі. За рік народження беруть 1690. Навчання проходив в майстерні В. О. Кипріанова в Москві. До цього періоду належить аркуш «Брюсов Календар», виконаний разом із Кипріановим. Гравюрним центром Московії спочатку була Збройова палата в Москві, а згодом — з 1711 року — Санкт-Петербурзька друкарня, котра окрім друкарні мала також гравюрний клас з учнями. З 1711 року Ростовцева викликали в Петербург, де він почав працювати в Санкт-Петербурзькій друкарні. Відомі гравюри Ростовцева петербурзького періоду, використані як ілюстрації до книг (А. М. Мале, «Книга Марсова»). Є відомості, що був знайомим з архітектором Доменіко Трезіні і разом із Олексієм Зубовим гравіював плани і фасади споруд архітектора. Серед них — аркуш «Олександро-Невський монастир» 1716 р., тоді, коли самого монастиря ще не було, а були готові лише його план і архітектурна модель. За наказом царя гравери Зубов і Ростовцев подали в гравюрі споруду як вже вибудовану, використавши лише архітектурну модельОвсянников Ю. М. «Доменіко Трезіні», Л., «Искусство», 1987, с. 57 Два роки (1728–1729) мав нерегулярні замови від Граверної майстерні Академії наук. Майстер покинув Петербург і перебрався в Москву. 1744 року старого майстра викликали в Академію наук, де гравюрна майстерня готувала офорти для коронаційного альбому імператриці Єлизавети Петрівни. Але старий не впорався з завданням і був відсторонений як непринадний… За припущеннями помер після січня 1746 р….
Галерея гравюр
Див. також
Російське бароко Кріпацтво Сад бароко Німецька слобода Рама (оздоблення) Графіка Офорт Доменіко Трезіні Креслення архітектора Архітектурна модель Меншиковський палац в Петербурзі
Примітки
Джерела і посилання
Коваленская Н. «История русского искусства 18 века», М, 1962 Овсянников Ю. М."Доменико Трезини", Л., «Искусство», 1987 Овсянников Ю. М. Великие зодчие Санкт-Петербурга: Трезини Д., Растрелли Ф., Росси К. Изд. 2-е, доп.. — СПб: Искусство-СПБ, 2000. — 632 с. — ISBN 5-210-01539-4 http://www.russianprints.ru/printmakers/r/rostovcev_alexey/index.shtml