Гульбадан Бегам (1523 —1603) — представниця династії Великих Моголів, історикиня, письменниця.
Життєпис Була донькою Бабура, засновника династії Моголів в Індії. Змалку супроводжувала батька разом з іншими членами родини під час численних походів.
У 1540 році вступила в шлюб з Хизрою Ходжею. Того ж року після повалення влади її брата Хумаюна разом з родиною втекла до іншого брата Камрана, намісника Кабула. У 1558 році, незабаром після відновлення влади Моголів в Індії, Гульбадан Бегам переїздить до Агри на запрошення свого небожа Акбара.
Після цього здебільшого приділяла час написаню своєї історичної праці, а також іншим літературним заняттям. Зібрала велику бібліотеку. У 1575—1582 роках здійснила подорож до Мекки. У 1603 році сприяла замиренню падишаха акбара з його сином Салімом (майбутнім Джаханґіром). Померла того ж року в Агрі.
Історик Єдиною відомою нині працею Гульбадан Бегам є «Хумаюн-наме», написана перською мовою. Збереглися лише окремі частини, де авторка описує життя тюрків, походи Бабура та Хумаюна, життя у гаремі, також подається розповідь про її подорож до Мекки.
Джерела Rebecca, Gould "How Gulbadan Remembered: The Book of Humāyūn as an Act of Representation, " Early Modern Women: An Interdisciplinary Journal, Vol. 6, pp. 121—127, 2011