Ітуре́я (, ) — історична область на півдні сучасного Лівану на північний схід від Галілеї.
Короткий опис Згадана в Біблії, як територія якою правив син Ірода Філіп (). Згадки про Ітурею є також у Талмуді. Свідчення про історію Ітуреї можна знайти у працях Страбона, Тацита, Плінія Старшого, Йосипа Флавія, Євсевія Кесарійського та інших давніх авторів.
У давнину Ітурею населяли кочові арабські або арамейські племена. Вони були підкорені юдейським царем Александром Яннаєм та навернені в юдаїзм.
Локалізація Ітуреї в районі Ліванського хребта підтверджена написами 6 року нової ериEphemeris Epigraphica, 1881, pp. 537–542., в яких Квіріній Емілій Секунд доповідає про те, що його було послано Квірінієм у похід проти ітурейців, що мешкають в Ліванських горах. 38 року римський імператор Калігула подарував Ітурею якомусь Согемусу, якого Діон КассійLIX, 12. і ТацитAnnales, XII, 23. називають «царем ітурейців.» Після смерті Согемуса в 49 році, за свідченням Тацита, його царство було приєднане до римської провінції Сирія. Відтоді серед ітурейців набирали солдатів для допоміжних військ римської армії. Збереглися епіграфічні свідчення про перебування ітурейського крила та ітурейської когорти в ГерманіїEphemeris Epigraphica, 1884, p. 194: «Ala I. Augusta Ituræorum» et «Cohors I. Augusta Ituræorum»..
Примітки
Література Dion Cassius, Roman history, books 71-80, édition d'Earnest Cary, Londres (Loeb Classical Library, Harvard University Press) 2001 E. A. Myers, The Ituraeans and the Roman Near East, Cambridge University Press 2010 . Maurice Sartre, L'Orient Romain, Seuil, 1991. Berndt Schaller: Ituraea. In: Der Kleine Pauly (KlP). Band 2, Stuttgart 1967, Sp. 1492.